КРЕДИТНІ РИЗИКИ БАНКУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Шуліка В.О.

Анотація

У статті розглянуто сутність поняття «кредитний ризик банку», визначено необхідність виявлення , попередження та мінімізації кредитних ризиків та підтримки стабільності діяльності. Розкриті цілі управління банківським кредитним ризиком та економічний зміст кредитного ризику банку.

Аннотация

В статье рассмотрена сущность понятия «кредитный риск банка», определена необходимость выявления, предупреждения и минимизации кредитных рисков и поддержки стабильности деятельности. Раскрыты цели управления банковским кредитным риском и экономическое содержание кредитного риска банка.

Abstract

Essence of concept «Credit risk of bank» is considered in the article, a necessity is certain exposure, warnings and minimizations of credit risks and support of stability of activity. The aims of management a bank credit risk and economic maintenance of credit risk of bank are exposed.

Ключові слова: кредитний ризик банку, кредитна політика банку, стратегія управління кредитними ризиками, мінімізація кредитного ризику, кредитний портфель банку.

Банківська діяльність нерозривно пов’язана з ризиком. Кожен комерційний банк вирішує проблему максимального прибутку за оптимального рівня ризику. Особливо важливим є своєчасне виявлення, попередження та мінімізація банківських ризиків в період фінансової кризи, оскільки банківська система є досить ослабленою.

Важливою для аналізу, оптимізації управління та врахування ризику є адекватна, з позицій системного підходу, дефініція категорії кредитний ризик. Ототожнення цього поняття можна зустріти в працях таких вчених, як О.М. Петрук, В.В. Вітлинський, Ю.Є. Холодна, А. В. Хмеленко і В.Я. Вовк − які використовують категорію «кредитний ризик», як у наукових дослідженнях, так і в навчально-методичній роботі.

Практично всі активи фінансово-кредитної установи піддаються певним ризикам. Сутність ризику активів фінансово-кредитна установа повинна аналізувати і підтримувати на відповідному рівні, який установлений чинним законодавством та визначений політикою фінансово-кредитної установи. Різні види ризиків можна аналізувати та оцінювати на підставі вивчення структури активів фінансово-кредитної установи.

Метою статті є визначення сутності «кредитного ризику» та його цілей.

У зв’язку з погіршенням фінансового стану позичальників та неможливістю розрахуватись за власними зобов’язаннями перед комерційними банками, останні повинні вживати відповідних заходів щодо мінімізації кредитних ризиків та підтримки стабільності діяльності [13,с.45].

Розглянувши різні джерела, зауважимо, що кожен автор має свою думку щодо визначення поняття «кредитний ризик» (табл. 1).

Таблиця 1

Трактування поняття «кредитний ризик»

Автор	Сутність
Вітлінський В.В. [5,с.29].	Сукупність імовірних небажаних подій при здійсненні фінансових угод, суть яких полягає в тому, що контрагент банку не зможе виконати взятих на себе за угодою зобов’язань і при цьому не вдається скористатися наявними засобами захисту
Петрук О.М. [11,с.199]	Ризик, який виникає через неспроможність сторони,що взяла на себе зобов’язання, виконати умови будь – якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’ язання.
Хмеленко О.В. та Вовк В.Я. [14,с.52]	Це ймовірність несплати позичальником основного боргу та відсотків, які належать сплаті за користуванням кредитом у терміни, визначені у кредитному договорі.
Холодна Ю.Є. [15,с.27]	Міра (ступінь) невизначеності щодо виникнення небажаних подій при здійсненні фінансових угод, суть яких полягає в тому, що контрагент банку не зможе виконати взятих на себе за угодою зобов’язань і при цьому не вдається скористатися забезпеченням повернення позичених коштів.

Таким чином, на основі табл.1 можна стверджувати, що більшість дослідників наголошують , що кредитний ризик в першу чергу, це сукупність небажаних подій при здійсненні фінансових угод.

Кредитний ризик – це ризик, зумовлений невиконанням позичальником своїх зобов’язань щодо кредитора. Він зазвичай, виникає через неспроможність позичальника, який узяв на себе зобов’язання виконувати умови фінансової (кредитної) угоди з банківською установою або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання [7,с.29].

Спираючись на загальноприйняте визначення поняття «управління ризиком», слід зазначити, що управління банківським кредитним ризиком – це суворо формалізований процес з чіткою послідовністю етапів, механізмів і методів управління. Тому методи його оцінки, вимірювання і прогнозування є невід’ємним елементом системи методів управління кредитним ризиком банку, іншими словами, якщо процес його здійснення логічно віднести до сукупності методів управління кредитним ризиком банку [3,с.174].

Три основні цілі управління банківським кредитним ризиком:

1. Попередження ризику. Дана ціль досягається шляхом ліквідації передумов виникнення кредитного ризику в майбутньому.

2. Підтримка ризику на визначеному рівні. Ця ціль припускає дотримання банком вимог щодо рівня ризику, що встановлюється центральним банком, а також визначається самим банком відповідно до власної стратегії.

3. Мінімізація ризику при деяких заданих умовах, що охоплює комплекс заходів прямого впливу на кредитний ризик [9,с.217].

Система управління кредитним ризиком будується відповідно до кредитної політики банку, схваленої Радою Директорів і супроводжуваної формалізованими стандартами кредитування.

Кредитна політика на рівні кожного конкретного банку виражається у вигляді його стратегії і тактики в області організації і здійснення кредитних операцій і послуг з метою забезпечення надійності, рентабельності і ліквідності його функціонування. Під стратегією кредитної політики банку найчастіше розуміють загальний напрямок і спосіб використання кредитних ресурсів для досягнення поставлених банком цілей [16,с.313].

Не менш важливим елементом банківського менеджменту є стратегія управління кредитними ризиками. Вона повинна забезпечити мінімізацію можливих утрат при здійсненні банківської діяльності, яка в умовах ринкової економіки й конкуренції неможлива без ризику.

Завдання банківського менеджменту полягає в тому, щоб у межах здійснюваних операцій мінімізувати ризик. Проте для управління (мінімізації) кредитного ризику необхідно спочатку визначитися з методами оцінки цього виду ризиків.

Кредитний портфель банку відображає рівень розробленості і впровадження ним кредитної політики. До формування кредитного портфеля приступають після того, як визначена загальна мета кредитної діяльності банку, розроблена стратегія кредитної політики банку, сформульовані визначальні пріоритети. В кредитній політиці банку визначаються ліміти кредитування, на основі яких проводиться постійний моніторинг відповідності структури кредитного портфеля заданим параметрам. Видачі кожного кредиту повинні передувати аналіз відповідності об’єкту, що кредитується, кредитна політика банку, оцінка кредитоспроможності клієнта, яка, в свою чергу, не може обмежуватися тільки аналізом фінансового стану.

Методи запобігання кредитного ризику припускають відмову від розширення кола клієнтів і фінансування проектів, реалізація яких викликає серйозні побоювання. Дані методи орієнтують банк на роботу тільки з клієнтами, які підтвердили свою надійність. Однак у більшості випадків відхилення від ризику означає втрату можливостей одержання прибутку, котрий часто сполучений з потенційним ризиком [45,с.191].

Тому найбільш широко застосовуються методи зниження (мінімізації) кредитного ризику, зміст яких складають такі заходи:

- використання нормативів (лімітів);

- створення резервів згідно з нормативними актами НБУ;

- гарантія;

- порука, застава;

- страхування;

- здобуття додаткової інформації;

- моніторинг, контроль та моделювання ризику;

- страхування;

- об’єднання, відхилення, прийняття на себе, передача;

- диверсифікація і концентрація [45,с.184].

Основним моментом у побудові інформаційної підсистеми є питання, де і як одержати достовірну інформацію про клієнтів. Для відповіді на нього необхідно визначити природу ризику, що дозволить встановити зміст, обсяг і якість необхідної інформації, виявити джерела інформації, визначити способи її збору і методи обробки, організувати рух інформаційних потоків з мінімальними витратами й в оптимальний термін.

На практиці банки можуть використовувати три головних джерела інформації про клієнтів: власну базу даних; інформацію, надану самим клієнтом; зовнішні бази даних, створені державними чи приватними організаціями.

Список використаних джерел:

1. Вовк В.Я. Кредитування і контроль : навч.посібн./ В.Я.Вовк, О.В. Хмеленко.-2007.

2. Кредитний ризик комерційного банку: Навч. посіб./В.В.Вітлинський,О.В.Пернарівський, Я.С. Наконечний, Г.І.Великоівашенко; За ред. В.В.Вітлінського.-К.: Т-во «Знання», КОО, 2000.-251 с.

3. КріклійО.А. Управління кредитним ризиком банка[Текст]: монографія/Крікілій О.А., Маслак Н.Г.-Суми: ДВНЗ «УАБСНБУ», 2008-86с.

4. Науменкова С.В. Ринок фінансових послуг: навчальний посібник /С.В.Науменкова, С.В.Міщенко.-К.:Знання, 2010-532с.

5. Олексів І.Б. Методи багатомірного фінансового аналізу в управлінні кредитними ризиками банку//Фінанси України.-2005.-№1.-96-105.

6. Павлюк С.М.Кредитні ризики та управління ними//Фінанси України (укр.) – 2003.-№11.-С.105-112.

7. Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посібник/За ред. д.е.н., проф. Ф.Ф.Бутинця.-К.:Кондор, 2007.-466с.

8. Примостка Я.О. Кредитний ризик банка:проблеми оцінювання та управління//Фінанси України.-2004.-№8.-С.118-125.

9. Холодна Ю.Є. Управління кредитним ризиком у банку.Оперативне, тактичне та стратегічне/Ю.Є.Холодна,К.В.Латунова//Вісник Харківського національного економічного університету.-2010.-№12.-[Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www/nbuv/gov/ua/portal/soc-gum/pprbsu/2010_30/10/10_30_37/pdf

10. Чехова І.В. Управління ризиками у банківській діяльності//Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво.-2006.-№6.-С.312-314.