Гордійчук О.О., Юзишин В.В.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, Україна

 

Значення прибутку як основного елемента ефективності  діяльності підприємств

Актуальність дослідження значення прибутку як основного елемента ефективності діяльності підприємства полягає в тому, що саме  він  являється  основним  показником  ефективності  роботи  підприємства, джерелом  його  діяльності.  Це основний чинник який впливає на можливість забезпечення багатьох програм підприємства, пов’язаних із розширенням потужностей, підвищенням якості продукції, зміцненням конкурентної позиції та виходом на нові ринки. За рахунок прибутку формуються в значному обсязі бюджетні ресурси держави, здійснюється фінансування для розширення підприємств, соціально-культурних заходів, матеріальне стимулювання працівників тощо.

Дослідженням сутності прибутку як основного елемента ефективності діяльності підприємств займалися багато вчених. Значний внесок у дослідження даної теми зробили такі вчені як: Дуляба Н.І., В. Найт, В.Е.Патон, Сивак О.Б., Пилипчук О. В., Багнюк І.С. та багато інших.

Проте, беручи до уваги поглиблене дослідження даної теми, все ж таки питання ролі прибутку, як результату ефективності діяльності підприємства, залишається  невирішеним.

Тому метою даної роботи є на основі теоретичних узагальнень визначити економічне значення прибутку, як основного елемента ефективності діяльності підприємств.

Оскільки прибуток є однією з найскладніших економічних категорій, існує багато трактувань щодо сутності даного поняття.  Вчений В. Найт стверджував, що «…можливо жодний економічний термін або поняття використовується в такій неймовірній кількості загальновживаних значень, як прибуток»[1].

Прибуток по своїй суті має  якісне і кількісне визначення. Саме в їх змістовній єдності розкривається сутність прибутку, його економічний зміст.

Кількісний результат формування прибутку відображає відображає визначення Покропивного С. Ф., що трактує прибуток як частину доходу, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємств.

Прибуток - система економічних відносин між підприємцями (роботодавцями, власниками засобів виробництва) і найманими працівниками з приводу виробництва, розподілу та привласнення створеної додаткової вартості, яка відособлюється у вигляді надлишку над витратами вкладеного капіталу. Це якісне вираження його  як об’єктивної економічної категорії. Водночас він трактується як результат господарської діяльності окремого підприємства або галузі економіки і визначається різницею між виручкою, отриманою від продажу продукції (послуг), і сумою витрат на її виробництво. Це кількісне визначення даної категорії [2, 239].

Відомий дослідник Дуляба Н.І. досліджує прибуток в різних його значеннях, це прибуток як економічна категорія, як фінансовий результат, прибуток як форма грошових нагромаджень, прибуток як джерело економічного розвитку, як джерело соціального розвитку тощо. Тобто, прибуток як економічна категорія – це сукупність економічних, розподільних, фінансових відносин, що виникають з приводу створення, розподілу і використання частини доданої вартості, що виступає як збільшення суми коштів, авансованих на здійснення господарської діяльності, або як надлишок над використаними в процесі цієї діяльності і пов’язаними з нею витратами виробництва[3].

Вичерпне трактування значення прибутку дав В.Е.Патон, стверджуючи, що прибуток виникає або за рахунок збільшення доходу, або за рахунок зниження витрат. Вчений намагався поділити прибуток на два види: операційний та фінансовий. Перший виникає в результаті господарської діяльності, другий – прибуток від кон’юктури. Звідси випливає визначення операційного прибутку як доходу підприємства, а витрат як затрат на отримання прибутку[4].

У сучасній економічній літературі найчастіше спостерігається визначення прибутку, яке ґрунтується на обчисленні його величини.

Прибуток, або чистий дохід, фірми — це різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації) і сукупними витратами.

Більш повніше сутність досліджуваної нами категорії можна охарактеризувати через функції, які вона виконує. Вони виявляються у такому здійсненні виробничої діяльності, яка полягає у  зацікавленості самого підприємства, його власників, кредиторів і працівників в отриманні прибутку, який забезпечує умови для самофінансування підприємства, стиму­лювання праці працівників і винагороди власників капіталу.  Існують роз­біжності у поглядах дослідників, щодо функцій, які виконує прибуток, проте історично склалися основні три:

1. розподільна функція забезпечує вибір під­приємницької діяльності серед альтернативних варіантів. Вона здійснюється утворенням фондів грошових засобів, які забезпечують фінансування прийнятих до реалізації програм. Це дає можливість підтримувати оптимальну структуру капіталу і мінімізує ризик банкрутства;

2. стимулююча функція прибутку спрямована на знижен­ня витрат виробництва запровадженням інновацій, що збільшує можливості розширення виробництва і зростання масштабів бізнесу;

3. індикативна (інформаційна) функція забезпечує підприємство інформацією з одного боку, про оцінку його діяльності, а з іншого - про наповненість ринку товаром, даю­чи тим самим економічний сигнал про необхідність збільшу­вати чи зменшувати обсяги його виробництва [6].      

Робота  підприємства  в  умовах  переходу  до  ринкової  економіки  пов'язана  з підвищенням  ролі саме стимулюючої  функції. 

Прибутковість підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками. Абсолютний показник прибутковості — це сума прибутку (збитку). Однак прибуток не може повністю характеризувати діяльність підприємства, оскільки з його величини не видно від якого обсягу виробництва така сума прибутку отримана. Тому визначається відносний показник прибутковості — рентабельність.

Рентабельність підприємства обчислюють як відношення прибутку до вартості основних виробничих та оборотних засобів, виражене у відсотках.

Показники рентабельності не мають певних нормативних значень, однак позитивним є збільшення даних показників. Чим вище значення коефіцієнта рентабельності, тим краще. Збільшення коефіцієнта протягом звітного періоду свідчить про покращання результатів діяльності підприємства, а зменшення – про погіршення.

Основним видом діяльності підприємств є операційна, то доречно буде проаналізувати рентабельність українських підприємств саме на основі операційної діяльності (табл.1).

Таблиця 1

Рентабельність операційної діяльності великих та середніх підприємств України за січень-вересень 2010-2012 років

%

Роки

Рівень рентабельності (збитковості) за видами економічної діяльності¹

Відхилення

(+;-)

Рівень рентабельності (збитковості) за видами промислової діяльності

Відхилення

(+;-)

2010/2011

2011/2012

2010/2011

2011/2012

2010

4,8

+0,4

-0,7

3,8

+2,2

-2,5

2011

5,2

6,0

2012

4,5

 

3,5

¹ Дані наведено без урахування результатів діяльності банків і бюджетних установ. За видом економічної діяльності “Сільське господарство, мисливство, лісове господарство” інформацію наведено без урахування рослинництва, тваринництва та змішаного сільського господарства, які відслідковуються тільки в річній звітності.

Джерело [5]

 

При аналізі таблиці 1 видно,  що за розглянутий нами період великі та середні підприємства України у підсумку працювали ефективно, оскільки у жодному році коефіцієнт рентабельності не був від’ємним. Зокрема у 2011 році, порівняно із 2010 роком, рівень рентабельності за видами економічної діяльності збільшився на 0,4 п.п. що є досить низьким показником, а рівень рентабельності за видами промислової діяльності зріс на 2,2 п.п. Однак у 2012 році ми бачимо, що рентабельність за видами економічної діяльності знизились на 0,7 п.п., а рентабельність за видами промислової діяльності більше знизилась, ніж зросла у 2011 році а саме – на 2,5 п.п. Такі дані свідчать про погіршення ефективності операційної діяльності підприємств України. 

На формування величини та якості операційного прибутку впливають такі чинники як: обсяг та структура виробництва, обсяги реалізації, витрати, ціна та собівартість. Тому для того, щоб підприємство отримало належний прибуток першочергово потрібно визначити яка саме продукція користується попитом серед населення і врахувати запити споживачів, а також врахувати корисність і якість обраного товару, які будуть впливати на ціну і формування попиту, які забезпечать прибутковість підприємству в майбутньому. Також постійно вести наукові дослідження з аналізу ринку, поведінки споживачів і конкурентів, приділяти більше уваги дизайну продукції, упаковці, а також рекламі. Усувати канали з  втрати прибутку (виплата різних штрафів, пені, неустойок), чітко і своєчасно виконувати угоди з поставок продукції, підвищувати оптові та інші відпускні ціни на продукцію, але так, щоб ці ціни відповідали якості продукції[7].

Отже, значення прибутку як основного  елемента ефективної  діяльності підприємств є дуже вагомим, адже показує наскільки ефективно працює підприємство. Проте єдиного визначення поняття прибутку немає, адже воно, насамперед, залежить від цілей, які поставлені на його користувачів. Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошо­ву оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показни­ком фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового ста­ну. Тому прибуток відіграє вирішальну роль у стимулюванні подальшого підвищення  ефективності  виробництва,  посилення  матеріальної  зацікавленості працівників  у  досягненні  високих  результатів  діяльності  свого  підприємства. В отриманні прибутку повинні бути зацікавлені як держава, так і підприємства.

Література:

1.     Сивак О.Б. Визначення сутності прибутку та основ його розподілу: дискусійні питання / О.Б. Сивак // Вісник ЖДТУ. - 2012. - № 2 (60). - С. 130 -133.

2.     Пилипчук О. В. Прибуток як узагальнений показник господарсько-фінансової діяльності підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. - №2.

3.      Дулябa Н.І. Дослідження сутності прибутку підприємства в різноманітних концепціях його формування / Н.І. Дулябa // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.1 - С. 229 - 233.

4.     Багнюк І.С. Економічна суть та значення прибутку в сучасних умовах і його оподаткування [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc...4.../zbirnuk_O_FN_4has_1_6.pdf

5.     Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

6.     Пилипчук О. В. Прибуток як узагальнений показник господарсько-фінансової діяльності підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. - №2.

7.     Васильєв В.В. Шляхи підвищення результативності українських підприємств/ В.В. Васильєв// Фондовий ринок. – 2007. - №12. – с. 11-14.