Григорюк Д.Д.

Науковий керівник: проф., д.держ.упр. Беззубко Л.В.

Донбаська національна академія будівництва та архітектури

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦІ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНІ

Становлення повноцінного ринку праці – одна з найважливіших ланок у розвинутій ринковій економіці, що передбачає надання права кожній людині на вільний продаж своєї праці за власним бажанням і вибором на засадах трудового найму. Такий вибір визначається суспільними потребами та індивідуальними можливостями. Становлення і розвиток ринку праці України проходив під знаком необхідності адаптації до економічної ситуації, яка характеризувалася, насамперед, спадом виробництва, значною фінансовою розбалансованістю економіки, недостатньою динамічністю заходів щодо реформування господарського механізму.

Одним iз найсуттєвіших і найдинамічніших ринків є ринок праці, система економічних механізмів, норм та інститутів, що забезпечують відтворення робочої сили і використання праці. В умовах становлення вітчизняного ринку праці великого значення набувають дослідження притаманних йому основних тенденцій, які дають змогу спрогнозувати майбутню ситуацію та являються підґрунтям для розробки та впровадження заходів щодо регулювання ситуації на ринку праці.

Над проблемами ефективного формування та функціонування ринку праці в Україні постійно працюють українські вчені Ліанова Е.М., Онікієнко В.В., Онищенко В.П., Бандура С.І., Саєнко Ю.І. Проблеми трудового потенціалу як вагомої складової ефективності ринку праці, досліджуються Долішнім М.І., Зліпком С.М., Вовканичем С.Й., Писаренко С.М., Пітюличем М.І., Бондарем І.К., Мікловдою В.П., Пирожковим С.І., Богинею Д.П. та іншими.

Ринок праці це – суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів. Як економічна категорія ринок праці предявляє собою систему виробничих відносин між робітниками, підприємцями і державою, по-перше, з приводу обміну індивідуальної здібності до праці на фонд засобів, необхідних для відтворення робочої сили, та, по-друге, з приводу розміщення робітників в системі суспільного розподілу праці у відповідності до законів товарного виробництва та обороту.

Формування та розвиток ринку праці України, на сучасному етапі відбувається під впливом певних особливостей:

- по-перше, йдеться передусім про нестачу робочих місць та високу частку робочих місць з небезпечними умовами праці та низькими вимогами до якості робочої сили, що є результатом не тільки низьких інвестицій, а насамперед нераціональної їхньої спрямованості, відсутності чіткої програми інвестиційної діяльності;

- по-друге, якість пропозиції робочої сили часто не відповідає сучасним вимогам щодо її професійно-освітньої підготовки, трудової та виконавчої дисципліни, мобільності та економічної активності в цілому;

- по-третє, водночас нераціональною є галузева структура зайнятості;

- по-четверте, безумовною проблемою ринку праці, наслідки якої виходять далеко за його межі, є низький середній рівень заробітків і відповідно низька питома вага витрат на робочу силу у собівартості виробництва та оплати праці найманих працівників у ВВП, надмірна міжгалузева і низька міжпосадова диференціація заробітної плати, передусім у бюджетній сфері.

Попит на українському ринку праці у 2012 році виріс на 9,6% порівняно з аналогічним рівнем минулого 2011 року. Найбільше, за даними січневого номеру газети «От и до» на роботу потрібні робітники, менеджери, продавці та загальні спеціалісти, далі у списку йдуть офіціанти, бармени, харчовики та інші торгові представники, а от сучасні зарплати душу не гріють. Так, якщо раніше секретар міг отримати за місяць заробітну плату у розмірі понад 1500 грн, то зараз вже вона становить на 500 грн менше, тобто 1000 грн і сюди входять обов‘язки офіс-менеджера та працівника по кадрам та інші. Криза досить сильно змінила мислення роботодавців [1, c. 195-196].

На гальмування розвитку ринку праці в Україні впливають зовнішні і внутрішні фактори. До першої групи відносять: низький рівень оплати праці, диференціація заробітної плати за видами економічної діяльності, високий рівень зовнішньої трудової міграції, складна демографічна ситуація та ін. До другої – виникнення гнучких форм зайнятості (телепраця або телекомпьютинг), культивоване розуміння європейців щодо необхідності навчатися протягом життя (за даними опитування, проведеного в країнах ЄС, переважна більшість респондентів (88%) вважають, що регулярнее навчання і тренінги для підвищення кваліфікації чи здобуття нових навичок поліпшують їхні перспективи працевлаштування, 87% підтримують ініціативи ЄС щодо поширення практики навчання на робочих місцях) і т.д [2, c. 29-31].

Причинами сучасного становища ринку праці є не лише світова фінансова криза, а й не вирішені внутрішньо-державні проблеми:

- Недостовірність та приховування інформації про істинний стан ринку праці, про його перспективні можливості і про можливо-використовувані механізми реформування ринку праці в перспективі.

- Відсутність відповідного рівня зайнятості виробничій динаміці.

- Низька продуктивність праці, що призводить до низького рівня оплати праці. В Україні продуктивність української робочої сили на 40% нижча ніж у країнах Центральної та Східної Європи. Нинішні проблеми заробітної плати постійно перебувають у полі зору уряду.

Література:

1. Ведерніков М.Д. Ринок праці в Україні: особливості формування, розвитку та напрямки регулювання // Вісник Хмельницького національного університету, 2010, – № 5, T.

4. – С. 195-196. 2. Ревякін О.С. Аналіз стану сучасного ринку праці в Україні: проблеми та перспективи розвитку // Всеукраїнський науково-виробничий журнал, 2010, –№8. – С. 29-31.

3. Шимченко Л.А. Ринок праці в Україні: проблеми та складнощі реформування // Україна: аспекти праці : науково-економічний та суспільно-політичний журнал / НДІ праці і зайнятості населення, Мінпраці та НАН України. – Київ, 2011. – № 1. – С. 31-36.