Шевчук І.С., науковий керівник – к.е.н., Савченко С.М. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна Сучасні методи мотивації праці

У сучасному суспільстві мотивація стала основним інструментом заохочення робітників ефективно працювати не лише в силу власних інтересів, а й задля блага компанії, корпорації, підприємства тощо. Тому роботодавцю необхідно враховувати всі можливі методи мотивації праці, що саме відповідають і найбільш задовольняють його, відповідно до виду діяльності та сфері у якій він працює, задля створення єдиної команди і корпоративного духу в ній.

Отже, мотивація — це процес стимулювання працівників до здійснення ефективної діяльності, спрямованої на досягнення цілей підприємства; це те, що знаходиться «всередині» людини. Якщо людина мотивована, її задоволення від роботи обов'язково призведе до гарного результату. [1]

Саме поняття «мотивація» бере свій початок в роботах А. Маслоу, Д. Мак Келланда, Ф. Грерцберга, В. Врума; численні праці присвячені і в роботах наших вітчизняних науковців, таких як: B. Крамаренко, О.Мельник, Г. Щекін, В.Васильченко, А. Афонін, О. Крушельницька та інші.[3]

Сучасні методи мотивації безпосередньо пов’язані з управлінням персоналу та кадровою політикою і за допомогою взаємодії цих двох чинників мотивація набирає вигляд цілісної системи і за своєю структурою повинна відповідати певним принципам, а саме:

· повинна мати мінливий характер, тобто, системі мотивації необхідно вдосконалюватись певним чином, щоб вона змогла б відреагувати і видозмінитись в залежності від зміни, як внутрішнього середовища компанії, так і зовнішніх чинників;

· наступний принцип – єдності, тобто система мотивації повинна поєднувати в свідомості людини декілька понять, задля успішного і цілеспрямованого досягненню результату, а саме сприйняття кожної справи, як єдиної для всіх членів підприємства, сприйняття всіх співробітників, як колектив та навіть сім’ю та ін. Яскравим проявом даного принципу є ресторани швидкого харчування «Макдональдс». Оскільки всі працівники хоч і виконують різні функції, мають різний стаж роботи, різний характер, але мають на меті одне – швидко та якісно створити продукт харчування та подати йому споживачу;

· принцип відповідності, тобто вміння підібрати таку систему мотивації, що влучно буде підходити і відображати всю ситуацію, що склалась на підприємстві, тобто необхідну чисельність персоналу, відповідно до сфери діяльності і тому подібне.

· принцип розподілу, а саме поділ заробітної плати працівника відповідно до його вкладу на підприємстві, посади, відпрацьованих годин, тобто даний принцип є віддзеркаленням особистого вкладу працівника в діяльність компанії та отриманих результатів;

· принцип прозорості, тобто доступність інформації для будь-якого працівника, незалежно від посади і роду діяльності.

Враховуючи всі принципи мотивації досить суттєво і необхідно зауважити, що систему мотивації необхідно використовувати не лише в кінці виконаної праці і досягнутої цілі працівника, а й як на початку діяльності у вигляді заохочувального мотиву до виконання роботи, так і на проміжних етапах, задля підтримання морального духу і налаштування на ефективний кінцевий результат.

На сьогоднішній день сучасні методи мотивації праці існують наступні:[2]

· звісно ж найважливішим методом мотивації існує зарплата, оскільки матеріальне забезпечення є необхідним для будь-якої людини. Роботодавці сьогодні використовують сучасну систему оплати праці, що найбільш мотивує працівників, а саме ставка + відсоток. Тобто яка зарплата буде у працівника залежить тільки від нього. Мінус такої системи оплати праці – може бути використана лише для певних видів діяльності (наприклад, торгівля).

· стажування – надання змоги працівнику отримання практичного досвіду до початку власної кар’єри.

· кар’єрний ріст – надання змоги працівникам кар’єрного зросту при виконанні і перевиконанні всіх обов’язків та отримання досвіду в певній сфері.

· навчання персоналу – проведення навчальних тренінгів, отримання нових знань та конкурентних можливостей у подальшій роботі персоналу.

· застосування гнучкого графіку задля організації зручної праці для співробітників.

· Надання премій та інших заохочувальних грошових винагород.

· надання матеріальної допомоги співробітникам у разі виникнення якоїсь непередбачуваної ситуації.

· використання різноманітних нематеріальних стимулів, задля заохочення праці співробітників: похвала, визначення працівника місяця, півріччя, року.

· маніпулювання працівниками за допомогою підсвідомих методів.

Тобто виходячи з вищеописаного зрозуміло, що на сьогоднішній день з’явилось безліч сучасних методів мотивації праці. І вони стали основою організації праці в наш час, тому важливо вміти правильно використовувати їх, враховуючи всю специфіку підприємства та сферу у якій воно працює. Також необхідно комбінувати декілька методів та замінювати поступово, щоб створювати щось нове та неординарне на підприємстві, що могло б працівників спонукати ще до більш продуктивної праці. Отже, мотивація присутня і необхідна в будь-якій організації і є невід’ємним і значущим інструментом, що посідає вагому місце в організації ефективної праці.

Література:

1. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F

2. Колот А.М. «Мотивація персоналу» (http://library.if.ua/books/116.html);

3. Ф. Котлер, К.Л.Келлер, «Маркетинговий менеджмент», перше адаптоване видання, Київ 2008, ст. 182-183.