Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент

Магістр спеціальності «Менеджмент у виробничій сфері»

Сергєєва М. О.

Донецький державний університет управління, Україна

Науковий керівник к. держ. упр., доцент кафедри «Менеджмент у виробничій сфері» ДонДУУ Єпішенкова Г. О.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ У КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ

Перехід національної економіки на інноваційний шлях розвитку та входження у світовий економічний простір істотно змінили умови діяльності промислових підприємств, зокрема умови діяльності однієї з найважливіших галузей промисловості України – металургійної. Для виживання і життєдіяльності підприємств у сформованих умовах ринку, що характеризуються динамічністю та загостренням конкуренції, глобалізацією бізнесу, розвитком інформаційних та комунікаційних технологій, необхідно впроваджувати зміни у діяльність підприємств. Саме зміни мають забезпечувати конкурентоспроможність та стратегічний розвиток підприємства на основі його своєчасної адаптації до динаміки зовнішнього середовища, оновлення виробничих процесів, структури, організаційної культури, інформаційної бази [1].

Актуальність питань стосовно процесів змін та їх впливу на стратегію розвитку підприємств металургійної промисловості полягає у індивідуальності розвитку кожного підприємства цієї галузі та відсутності уніфікованих методів управління для кожного підприємства, а також загальною специфікою металургійної галузі. Цілі управління змінами на металургійних підприємствах полягають у тому, щоб всі проекти досягали своїх цілей, людський капітал використовувався найкращим чином, а підприємство мало конкурентні переваги.

Управлінням змінами на підприємстві (Enterprise Change Management, ECM) має на увазі зміни, які привносяться в роботу всього підприємства цілком, з систематичним застосуванням знань, інструментарію і процесів управління змінами, а не управління змінами в межах одного тільки проекту. Ця галузь знань вже давно та успішно застосовується у розвинених країнах, але, на жаль, українські промислові підприємства ще не до кінця усвідомлюють усі позитивні можливості впровадження змін, тим більше – як це може позитивно вплинути на стратегію розвитку. Дослідження показують, що, застосовуючи ECM, підприємство може значно поліпшити результати свого бізнесу. Управління змінами дає можливість уникнути таких явищ, як падіння продуктивності, пасивний і активний опір, висновок працівників з процесу тощо. Сенс використання управління змінами полягає в тому, що всі зміни відбуваються спочатку на індивідуальному рівні, а потім з бізнесом в цілому [2,3].

Ухвалення рішення про необхідність здійснення змін на підприємстві з метою його розвитку викликає необхідність вибору методу змін підприємства у системі ECM. Серед сучасних методів змін промислового підприємства, які найбільше вливають на стратегію розвитку в цілому, є: організаційний розвиток, реструктуризація, реінжиніринг, біореінжиніринг тощо. Необхідно сказати, що організаційні зміни на підприємствах металургійної галузі часто виражаються у їх розподілі на більш дрібні суб’єкти підприємницької діяльності. У процесі реструктуризації також змінюються цілі підприємства, здійснюється організаційна перебудова, відбувається розподіл активів, переглядаються ринки та оптимізуються ресурси – все це неодмінно формує нову стратегію розвитку підприємства. Прикладів різноманітних способів реорганізації підприємств у галузі досить багато: виділення декількох ПрАТ і дочірніх підприємств з ПАТ "Нікопольський південнотрубний завод"; виділення ПрАТ "Істіл-Україна" з ПАТ "Донецький металургійний завод"; виділення СП "Метален" з ПАТ "Єнакіївський металургійний завод"; злиття металургійних активів таких компаній як «Метінвест-холдинг» та «Смарт-холдинг» та інші.

Необхідно пам’ятати, що такі методи змін як реорганізація або реінжиніринг не є запорукою успіху. Перед впровадженням будь-яких змін на підприємстві задля його розвитку необхідний ретельний аналіз усіх сфер його діяльності, виявлення проблемних місць. А тому процес розгортання і впровадження системи управління змінами у стратегію розвитку підприємства повинен проходити три послідовних стадії:

1. Бачення: оцінити поточний стан і визначити бажані підсумки.

2. Стратегія: представити їх організатору і спонсору, створити і підготувати проектну команду, вибрати стратегію розгортання.

3. Впровадження: створення проектного плану та плану управління змінами, створення і презентація бізнес-кейсу, реалізація інтегрованого плану.

Існує п'ять умовних груп тактик, які можуть становити елементи стратегії управління змінами на металургійному підприємстві. Це тактики, пов'язані з лідерством, проектом, процесом, структурою та навичками. Вигідна стратегія повинна бути цілісною, тобто включати всі ці елементи в тому чи іншому обсязі. Як саме побудувати стратегію, підкажуть такі вихідні: який поточний стан підприємства і які бажані підсумки; які стратегії вже спрацьовували на підприємстві, а які не мали успіху тощо. Ці фактори і визначать конкретний набір тактик, які будуть застосовані у проектному плані управління змінами, і реалізуються в діяльності [5].

Зміни стосовно розвитку можуть відбуватися самовільно, але їх може легко ініціювати будь-який керівник, часто і рядовий співробітник, та виконати потрібні зміни й одержати запланований результат, як було, так і залишається складним завданням. Адже зміни, що відбуваються, можуть не тільки спричинити розвиток підприємства, але й погіршити існуючий стан. Тому важливо визначити напрями змін, методи їх виконання та стратегії змін.

Як і в інших галузях промисловості, універсального алгоритму впровадження змін у металургійній галузі не існує. Стратегія змін, як і стратегія розвитку, вибудовується під конкретну організацію і тільки в цій якості може бути успішно реалізована. Теорія підкаже умови, логіку, методи впровадження, але пов'язати їх у єдиний комплекс у контексті мінливої ситуації повинен керівник. Виділяють дві умови, які необхідно створити до початку впровадження змін для розвитку підприємства: готовність керівника до мобілізації усіх ресурсів для досягнення мети та готовність персоналу до сприйняття нових ідей. Якщо готовність керівника цілком залежить від нього самого, з персоналом - все інакше. У цій ситуації необхідно виконати чітку «прив'язку до реальності» - надати людям усю інформацію, окреслити проблеми, твердо позначити, у якому напрямі організація розвиватиметься. Уміло задані обмеження дадуть співробітникам змогу самостійно зробити потрібні висновки, що значно полегшить сприйняття альтернатив.

Підводячи підсумок, можна сказати, що відома величезна кількість методів управління стратегією розвитку за допомогою змін, причому вибір конкретного методу залежить від індивідуальних характеристик кожної організації, від цілей, які переслідує її керівництво. Процес реалізації стратегії розвитку зводиться до вироблення програми конкретних дій зі здійснення адекватної системи стратегічних змін, що можуть зумовити розвиток підприємства або спричинити негативні тенденції [1,4].

Література:

1. Особливості впливу змін підприємства на його вартість/ Д. К. Воронков// Економіка промисловості. — 2008. — № 4.

2. Управление переменами как средство достижения цели/ О. Мельников// Компаньйон. – 2012. - №20.

3. Современные процессы стратегического управления на предприятии/ М.В. Миньковская, Е.М. Кравцова // Економіка промисловості. — 2008. — № 2.

4. Інформаційні системи в менеджменті: системний підхід: навч. посіб. / I. I. Новаківський, І. І. Грибик, Т. В. Федак. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. - 260 с.

5. Управление изменениями. Режим доступу: http://www.smart-edu.com/upravlenie-izmeneniyami/upravlenie-izmeneniyami.-aktualnost.html