Жека Н.О.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці

Перспективи розвитку бухгалтерського обліку в контексті світових тенденцій

В даній статті розглядається перспективи розвитку бухгалтерського обліку в умовах розвитку ринкової економіки. Проведено його аналіз в Україні.

Стрімкий розвиток економічних відносин, економіки загалом у сучасних умовах спонукає до розвитку обліку в теоретичному та прикладному аспектах.

Питання розвитку бухгалтерського обліку, відповідно до умов сьогодення та перспективного розвитку економіки країни, завжди було, є і буде актуальним. Україна не є винятком з цього правила, і, відповідно, потребує прориву наукової думки в означеному напрямку. Від того, як рахувати і що рахувати, в кінцевому результаті залежить результат не стільки арифметичний, як процесу господарювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання перспектив розвитку бухгалтерського обліку на сучасних етапах розглянуто у вітчизняних літературних джерелах. Теоретичні й практичні аспекти даного питання відображено в роботах учених і фахівців: М. О. Барановський, Т. М. Чернякова, М. М. Соловей, М. С. Бріль, О. В. Дрозняк, А. І.  Чуприна  й ін.

Мета дослідження. Визначити перспективи розвитку бухгалтерського обліку на сьогоднішній день.

Виклад основного матеріалу. У сучасних дослідженнях дедалі більше привертає увагу системне сприйняття бухгалтерського обліку, яке дозволяє розглядати розвиток бухгалтерського обліку не тільки з позиції поліпшення окремих його елементів, а комплексно з урахуванням останніх досягнень теорії систем, теорії організації, інших системно-орієнтованих наук. Системність бухгалтерського обліку традиційно асоціюється із автоматизацією оброблення облікової інформації, яка протягом другої половини ХХ століття більшістю сприймалась як єдино можливий шлях його удосконалення. Майже всі дослідження, присвячені вказаним проблемам (дипломні роботи у тому числі), містили принаймні підрозділ (параграф) одних і тих самих пропозицій у формі блок-схем щодо удосконалення інформаційної системи бухгалтерського обліку з використанням обчислювальної техніки. Такий «ритуальний» підхід до автоматизації бухгалтерського обліку однобоко висвітлював проблеми бухгалтерського обліку, віддаючи перевагу питанням удосконалення методики, форм ведення бухгалтерського обліку та питання теорії, методології, організації облікової системи.

Узагальнюючою концептуальною основою побудови бухгалтерського обліку в умовах глобалізації має стати конвергенція як процес узгодженого зближення національних і міжнародних систем бухгалтерського обліку до єдиних Всесвітніх стандартів фінансової звітності (або оновлених МСФЗ), що визначатимуть єдині принципи, загальні підходи в галузі бухгалтерської науки, практики та професії. Це підтверджується і практикою міжнародної стандартизації бухгалтерського обліку [1, 184].

Світоватранс корпоративна спільнота (Лондон)

 

США (Вашингтон)

 
Сьогодні облікову політику визначають два центри: IAS (International Accounting Standards) – Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) – Лондонський офіс; GAAP US (Generally Accepted Accounting Principles) – загальновизнані облікові принципи США (рис. 1) [3, 188].

Розробники

 

Рада із стандартів бухгалтерського обліку (FASB – Financial Accounting Standarts Board)

 

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB - Inyernational Accounting Standarts Board)

 

Орієнтація методології

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

Принципи на основі правил

 

Принципи – загальні підходи

 
 


Рис. 1. Визначальні системи міжнародної стандартизації бухгалтерського обліку

Встановлення і поширення Міжнародних стандартів фінансової звітності найбільш вигідне великому транснаціональному бізнесу. За даними IASB, їх розробки ідеальні лише для 5 % компаній, решта 95 % стосуються середнього і малого бізнесу, що потребує оновлення МСФЗ [3, 192].

Вся сукупність цих документів (нині діє 29 МСБО та 8 МСФЗ), за визнанням IASB, призначена для забезпечення діяльності ТНК, тоді як для інших суб'єктів господарювання розроблено лише один стандарт у 2009 році «Стандарт фінансової звітності для малих та середніх підприємств» (IFRS for SMEs) [2]. За такої логіки, застосування міжнародних стандартів країнами, де немає національних ТНК, втрачає мотивацію.

З іншого боку, мотивація, запропонована МСФЗ, логічна для об'єднань потужних країн. Орієнтація на міжнародні стандарти фінансової звітності особливо важлива для Європейського Союзу в протистоянні з США та Японією.

Альтернативою МСФЗ є система стандартів фінансового обліку в CШA (GAAP US), розробкою яких займається Рада із стандартів фінансового обліку (FASB – Financial Accounting Standards Board).

У США систему національних загальновизнаних стандартів бухгалтерського обліку й звітності, які добровільно застосовувалися великими компаніями, представленими на фондових біржах почали розробляти ще на початку 30-х років. Саме на цій основі згодом виникла система GAAP US , що дійшла до наших днів. Вона одержала поширення в Канаді, Мексиці, Італії та деяких інших країнах [5, 42].

GAAP US є зведенням великої кількості детальних стандартів, що регламентують порядок обліку економічної інформації і складання звітності.

До складу GAAP US входять Стандарти (формулюються Радою зі стандартів фінансового обліку), що публікуються у вигляді Положень про стандарти бухгалтерського обліку (Statements of Financial Accounting Standards), які разом з бюлетенями із дослідженнями у галузі бухгалтерського обліку та «Думками» (Opinions —видання Ради) утворюють «Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку» США (GAAP US). Закладені в основу GAAP US принципи викладено в розроблених Радою зі стандартів фінансового обліку Положеннях про концепцію фінансового обліку.

Отже, в глобальному бухгалтерському середовищі «правила гри» встановлюють представники сильніших економік, компанії яких і фінансують роботу розробників стандартів. Такий стан речей дає підстави вважати, що найближчим часом спостерігатиметься посилення конвергенції між стандартами Лондона і Вашингтона, а Україна і світ знову будуть змушені реагувати на нові вимоги оновлених міжнародних стандартів [2, 235].

У сучасному інформаційному середовищі бухгалтерський облік перебуває на етапі пошуку нових ідей та затребуваності. Сприймаючи переваги економічно розвинутого світу в підходах до стандартизації бухгалтерського обліку та фінансової звітності, Україна має впливати на формування методології обліку в першу чергу в аграрній сфері, з якою наша країна позиціонує своє лідерство в глобальному світі.

Сьогодні законодавство зі сталого розвитку мають всі розвинуті країни. В Україні також підготовлено Стратегію та Законопроект «Основні засади сталого розвитку України на 2010-2020 роки». Майбутню модель розвитку бухгалтерського обліку необхідно пов’язувати з прерогативою запитів до нього від національних та міжнародних інституцій, що забезпечуватимуть реалізацію Концепції сталого розвитку у світі [4, 432].

Але до цих пір у глобальному бухгалтерському середовищі, як вище вже зазначено, «правила гри» встановлюють представники провідних економік, компанії яких і фінансують роботу Ради з МСФЗ та розвитку професії бухгалтера при ООН.

Практика ведення обліку в Україні визначена багатовекторністю. З однієї сторони Україна визначилась у плані ведення бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами, про що сказано в Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Правила такого обліку описані у П(С)БО.

Наявна в Україні система обліку передбачає ведення двох видів обліку: бухгалтерського та податкового, які то взаємопереплетені то синхронні, а в окремих питаннях взагалі ніяк не зіставні.

В Україні сьогодні ніхто не може дати однозначної відповіді на питання, чи вирішить «українські бухгалтерські проблеми» застосування замість П(С)БО як національних стандартів — МСФЗ, так само, як і навпаки. В Україні питаннями застосування МСФЗ займається Методологічна рада з бухгалтерського обліку Міністерства фінансів. Розроблені та прийняті Мінфіном України національні П(С)БО мають, за чинним законодавством, не суперечити МСФЗ.

На сьогодні проблема вибору застосування МСФЗ чи П(С)БО вітчизняними підприємствами не є важливим чинником подолання економічної кризи в Україні. Тим більше, ця проблема не може розглядатися причиною зміни чинного законодавства з бухгалтерського обліку, оскільки національні П(С)БО в усіх суттєвих аспектах відповідають МСФЗ, чим витримуються діючі законодавчі вимоги та рекомендації міжнародних організацій [1, 185].

Удосконалення національних облікових систем на основі гармонізації дозволить зблизити динамічні характеристики діяльності, підтягнувши менш розвинені в економічному відношенні країни до рівня більш розвинених. Інформація, отримана в гармонізованих облікових системах і яка володіє однаковими якісними характеристиками, створить об’єктивні умови прискорення позитивних процесів та розвитку бізнесу в регіоні в цілому.

Враховуючи неминучий вплив глобалізації на розвиток як економіки країни, так і системи бухгалтерського обліку, яка існує в Україні, потрібно перш за все враховувати та захищати потреби та інтереси національні, в іншому випадку розвиток національної системи бухгалтерського обліку буде відбуватися в протилежному напрямі.

Висновок. У сучасному світі інтенсивно відбувається становлення і функціонування глобальної економіки сталого розвитку. А це, в свою чергу, потребує адекватного вимірювання фактів господарської діяльності в усіх країнах світу. Глобальна система передбачає використання сучасних інформаційних технологій, не обмежується грошовим вимірником, подвійним записом системою рахунків, і документами з попередніх періодів, що змушує регулярно слідкувати за його тенденціями.

Відповідно розвиток бухгалтерського обліку можна розглядати як його зміну, удосконалення в порівнянні з існуючим його станом. Враховуючи економічні, соціальні особливості розвитку України       варто запровадити державне регулювання. Необхідно здійснити чітке дотримання вимог нормативних актів, що формують українську систему бухгалтерського законодавства. На сьогоднішній день необхідна інституційна перебудова системи регулювання бухгалтерського обліку та звітності, де держава буде відігравати провідну роль за активної участі професійних громадських бухгалтерських організацій.

Список використаної літератури:

1.   Георгієва А. І. Розвиток бухгалтерського обліку в умовах глобалізації / А. І. Георгієва // Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. – 2011. – № 53. – с. 184-186.

2.   Жук В.М. Розвиток і модернізація інформаційно-облікової системи /

В.М. Жук // Організаційно-економічна модернізація аграрної сфери: наукова

Доповідь. – 2011. – с.232-238.

3.   Замлинський В. А. Розвиток бухгалтерського обліку в умовах глобалізації / В. А. Замлинський // Вісник Таврійського державного агротехнологічного університету. – 2012. – № 2. – с. 187-192.

4.   Шпак В. Підходи та напрями розвитку системи бухгалтерського обліку / В. Шпак // Економічний аналіз. – 2011. – № 8.2. – с. 430-433.

5.   Яструбський М. Перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні / М. Яструбський // Економічний аналіз. – 2010. – № 5. – с. 41-43.

6.   Статистична інформація [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.