Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Романчук А.Л.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Економічний зміст та роль облікової політики для сучасного підприємства

Ефективне функціонування обліку в умовах ринку неможливе без застосування такого важливого елементу, як облікова політика, що безпосередньо впливає на прийняття обґрунтованих управлінських рішень різними користувачами інформації.

Поняття «облікова політика» офіційно впроваджено в міжнародну термінологію фінансового обліку з листопада 1974 року в результаті прийняття та введення в дію Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Розкриття облікової політики». В Україні цей термін увійшов у бухгалтерську практику на початку 90-х років ХХ ст. після того, як були перекладені і видані Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Проте слід відмітити, що офіційно використовувати термін «облікова політика» у вітчизняній практиці обліку почали з 1 січня 2000 року із введенням в дію Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нацыональних положень бухгалтерського облыку.

Термін «облікова політика» охоплює два поняття «облік» і «політика». Облік – процес, який складається з процедур спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) фактів, процесів, подій природи або суспільного життя [3, с.20]. Що ж стосується поняття «політика», то у словнику іншомовних слів воно тлумачиться як «методи й засоби досягнення цілей і завдань, а також діяльність органів державної влади й державного управління».

У вітчизняній та зарубіжній економічній літературі наводять різні визначення поняття «облікова політика», однак найбільшого поширення набули кілька підходів.

Відповідно до першого підходу «облікова політика» – сукупність способів ведення бухгалтерського обліку – первинного спостереження, вартісного вимірювання, поточного групування і оцінювання фактів господарської діяльності, погашення вартості активів, організації документообігу, інвентаризації, способи застосування рахунків обліку, системи регістрів, обробки інформації тощо [4, с.685].

Другий підхід трактує облікову політику як сукупність принципів, методів і процедур, що використовує підприємство для складання та подання фінансової звітності. Другий підхід є більш ширшим, адже в першому визначення облікової політики зводиться до сутності методу обліку, що є неправомірним.

Необхідність формування облікової політики підприємства в ринкових умовах безпосередньо пов’язана з переорієнтацією обліку на надання своєчасної, достовірної, повної та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності не тільки зовнішнім, а й внутрішнім користувачам для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Формування облікової політики є важливим і непростим завданням, оскільки впливає на фінансові результати й ефективність діяльності підприємства.

За словами Ф.Ф. Бутинця причинами появи облікової політики в ринкових умовах є: 1) альтернативні варіанти щодо організації і ведення обліку, які передбачені законодавством; 2) розширення видів діяльності та організаційно-правових форм підприємств; 3) зміна ролі бухгалтера в господарському житті підприємства від простого реєстратора фактів господарської діяльності до активного його учасника [1].

Дещо іншої думки С.О. Ніколаєва, яка стверджує, що необхідність формування облікової політики на підприємствах обумовлена такими причинами, як: 1) наявність у законодавстві кілька варіантів ведення обліку тих чи інших об’єктів і підприємство змушене обирати; 2) відсутність розробленої законодавчої регламентації відображення в обліку тих чи інших фактів господарської діяльності і підприємство самостійної розробляє способи ведення обліку [2, с.5].

Основними призначеннями облікової політики на підприємстві на сьогодні є:

1) упорядкування облікового процесу та ліберизація системи обліку на підприємстві;

2) формування методики обліку майна, капіталу і зобов’язань, фактів господарської діяльності та результатів діяльності підприємства на основі загальноприйнятих принципів та правил;

3) забезпечення повною, достовірною та неупередженою інформацією менеджменту з метою ефективного управління фінансово-господарською діяльністю підприємства та визначення стратегії його розвитку в майбутньому;

4) формування та своєчасне надання інформації різним користувачам, яка міститься у звітності;

5) роз’яснення користувачам внутрішньої і зовнішньої звітності конкретних правил та процедур ведення обліку та складання звітності;

6) надання обліку планомірності та послідовності;

7) підвищення ефективності ведення обліку на підприємстві.

Слід відмітити, що призначення облікової політики буде змінюватися у відповідності до змін потреб у інформації користувачів, як зовнішніх так і внутрішніх. Адже основною метою облікової політики є формування інформаційної системи підприємства з урахуванням вимог законодавчих актів і нормативних документів про результати діяльності підприємства, що необхідні для внутрішніх та зовнішніх користувачів для прийняття ними обґрунтованих управлінських рішень.

Література:

1. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку. / Ф.Ф. Бутинець, О.П. Войналович. – Житомир: ПП. «Рута», 2009. – 528с.

2. Николаева С.А. Учетная политика предприятия. / С.А. Николаева. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 176с.

3. Сопко В. Бухгалтерський облік : навч. посіб. / В. Сопко, З. Гуцайлюк, М. Щирба. – Тернопіль: Астон, 2005. – 496с.

4. Тумасян Р.З. Бухгалтерский учет : учеб.пособие. / Р.З. Тумасян. – М.: Изд-во Омега-Л, 2007. – 751с.