Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ «Миколаївський політехнічний інститут», Україна

СЛАБКЕ ТЕОРЕТИЧНЕ РОЗРОБЛЕННЯ ФУНКЦІЇ ОБЛІКУ

«Може з'явитися побоювання, що, застосовуючи до одних і тих же об'єктів різні методи обліку, легко впасти в паралелізм, тобто в таке положення, коли поруч існують різні види обліку, які видобувають свій матеріал абсолютно самостійно і часто дають про одне й те ж такі, що не збігаються, а суперечливі свідчення. Таке вкрай негативне явище, яке ще недавно у нас спостерігалося, пояснюється неправильним розумінням призначення кожного з методів обліку. Ці методи не повторюють, а доповнюють один одного, утворюючи одну струнку систему. Вони повинні застосовуватися на різних етапах облікової роботи, користуючись матеріалом, здобутим на попередньому етапі, з тим, щоб, піддавши його певній обробці, дати додаткове освітлення фактам дійсності» [1, с. 24]. Цю думку цікаво зіставити з висловлюванням М.А. Кипарисова про необхідність «... з метою спрощення обліку та економії на його організацію об'єднати всі види обліку в одному місці. Але поки цьому природному ходу розвитку перешкоджає недостатнє знайомство рахункових працівників із статистикою і повна необізнаність статистиків рахунковеденням» [2, с. 14] і судженнями О.М. Галагана про те, що бухгалтерський облік зіллється зі статистикою [3]. Причому вони бачили тільки одну дорогу до цієї мети – уніфікацію і стандартизацію первинних документів. При цьому Олександр Михайлович Галаган не сумнівався, що бухгалтерський облік повинен бути єдиним і всеосяжним обліком. В цей же час Д. Хмельницький відстоював ідею самостійного паралельного існування трьох видів обліку [4, с. 935-941].

Слід зазначити, що деякі з наших колег відчувають тривогу за долю обліку. «Бухгалтерський облік, - писав Пангль, - вислизає з рук бухгалтерів, рахівників і займає місце в руках економістів, статистиків, інженерів, аналітиків. Цю біду можна подолати. Бухгалтерський облік повинен прийти до нового бачення своїх проблем, до нових звершень»[Цит.: 5].

Слабке теоретичне розроблення функції обліку відзначає значна кількість фахівців. Так, Бєлов В.Д. в циклі своїх публікацій відзначає, «Бідна бухгалтерія, яка прожила вже 4 століття в тому самому положенні, в якому заповів її нам Лука Пачіолі!» [6, с. 143]. «Бухгалтерське знання, незважаючи на те, що з часу винаходу подвійного рахівництва пройшло цілих чотири століття, за ступенем розробки його досі недалеко пішло від Луки Пачіолі» [7, с. 178]. Арсеньєв Г. висловлюючи свою думку загострює увагу на тому факті, що «Як було 400 років тому (навіть раніше), так і нині. За цілий рід століть бухгалтерія, як знання, не просунулося вперед, продовжуючи благодушествувати на штучних глиняних ногах» [8, с. 4]. Бистров З.М. переконаний, «Сучасне рахівництво являє собою знаряддя вкрай недосконале і застаріле. Воно досі продовжує застосовувати методи, які виробилися емпірично 300-400 років тому, в той час, коли темп торгово-промислової діяльності не був інтенсивний, характер операції не складний, а обсяг їх не великий» [9, с. 12-13]. Карбишев А.Д. цитуючи Кеннона А.М. переконливо доводить, «Облік вимагає багатьох удосконалень. Як сказав професор Генрі Р. Хетфіелд, це, мабуть, єдине досягнення епохи Відродження, яке не змінилося скільки-небудь за 400 років ... Воно потребує того, щоб у нього ввели деякі елементи науки. Облік потребує логічно об'єднаної основи постулатів і надбудови з внутрішньо узгоджених принципів. Це дозволить легше вирішувати скрутні проблеми сучасності і скоротить сферу непослідовності, яка дозволяє одні й ті ж явища при одних і тих же обставин обліковувати по-різному. Необхідно, нарешті, покінчити з практикою, коли ми вважаємо, що два плюс два може бути «цілком представлено» чимось між трьома і п'ятьма» [Цит.: 10, с. 60]. Маслов С.П. пише «Якщо взяти за грубку, від якої доводиться в питанні обліку танцювати, Луку Пачіолі, то ми помітимо, що за 400 з гаком років, що минули відтоді, як рахунковедення, як теоретична сторона розглянутої нами дисципліни, і рахівництво, як мистецтво застосування в практичному сенсі цієї науки – зробили великі кроки. Але при цьому потрібно зізнатися, що рахунковедення, як наука, зробивши великі успіхи в сенсі методичних обґрунтувань різних облікових питань, все ж до цього часу не знайшла ще точно встановлених поглядів на деякі теоретичні питання» [11, с. 715]. Ми би сказали, на більшість теоретичних питань.

Список використаних літературних джерел

1. Вейцман Р.Я. Курс учёта. 3-е изд.: учебник / Р.Я. Вейцман. – М.: ВО Союзоргучёт, 1936. – 312 с.

2. Кипарисов Н.А. Теория бухгалтерского учета / Н.А. Кипарисов. – М.-Л.: Госпланиздат, 1940. – 328 с. схем. 22 см.

3. Галаган А.М. Промышленная отчётность и НОТ / А.М. Галаган // «Система и организация». – 1924. - № 7-8.

4. Хмельницкий Д. О взаимоотношениях между бухгалтерией и статистикой / Д. Хмельницкий // Счетоводство. – 1925. - № 7-8 (22-23). – С. 935-941.

5. Vlaemminck Joseph-H. Histoires et doctrines de la Comptabilite / Joseph-H. Vlaemminck. – Vesoul, Pragnos, 1979. – 231 p.

6. Белов В.Д. По поводу статьи Н.У. Попова «Закон двойного счёта в простой, двойной и других системах счетоводства» / В.Д. Белов // «Счетоводство». – 1894. - № 10-11, 14-15.

7. Белов В.Д. Конгресс счетоводов в Париже в 1889 / В.Д. Белов // «Счетоводство». – 1892. - № 14.

8. Арсеньев Г. Как нужно изучать бухгалтерию? Мысли о законе двойной записи и о Балансе / Г. Арсеньев. – М.: тип. Сапрыкина П.Т., 1908.

9. Быстров З.М. Техника новой бухгалтерии. Копиручет. Шахматно-ордерная, машинная и тройная константная формы / З.М. Быстров. – Л.: Наука и школа, государственная тип. им. Евг. Соколовой, 1929.

10. Карбышев А.Д. Применение электронной вычислительной техники на капиталистических предприятиях / А.Д. Карбышев // «Бухгалтерский учёт». – 1961. - № 3.

11. Маслов С.П. Опыт применения НОТ к бухгалтерии / С.П. Маслов // «Счетоводство». – 1924. - № 7-8.