к. т. н., доц. Азарова А. О., Мельник І. П.

Вінницький національний технічний університет, Україна

Інформаційне моделювання при оцінці ефективності політики інформаційної безпеки

Становлення інформаційного суспільства має безсумнівно як позитивні, так і певні негативні наслідки. З одного боку, прискорилася передача інформації значного обсягу, її оброблення та впровадження. З іншого серйозне занепокоєння викликає поширення фактів протизаконного збору та використання інформації, несанкціонованого доступу до інформаційних ресурсів, незаконного копіювання інформації в електронних системах, викрадення інформації та ін.

Одним із головних стратегічних пріоритетів України є розвиток інформаційного суспільства та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя. На теперішній час у багатьох країнах на підприємствах та організаціях функціонують та розробляються інформаційні системи, створюються інформаційно-аналітичні центри.

         Політика інформаційної безпеки — набір вимог, правил, обмежень, рекомендацій, які регламентують порядок інформаційної діяльності в організації і спрямовані на досягнення і підтримку стану інформаційної безпеки організації [1].

Метою ПІБ має бути впровадження та ефективне управління системою забезпечення інформаційної безпеки, спрямованої на:

·                     захист інформаційних активів організації,

·                     забезпечення стабільної діяльності організації,

·                     мінімізації ризиків інформаційної безпеки,

·                     створення позитивних для організації відносин з партнерами, клієнтами та всередині організації [2].

Процес забезпечення інформаційної безпеки підприємства можна представити як взаємодію трьох підсистем:

-       підсистема інформаційного забезпечення процесу управління на підприємстві;

-       підсистема захисту інформаційного середовища підприємства;

-       підсистема діагностики рівня інформаційної безпеки [3].

Перспективним та одним з найважливіших напрямків досліджень є розробка алгоритму комплексної діагностики рівня безпеки підприємства з описом кожного етапу.

         Для оцінки інформаційної безпеки часто використовуються методи рентабельності витрат на здійснення заходів щодо захисту інформації, методи оцінки шкоди від загрози хакерських атак [4].

Поширеним також є метод нечітких множин. При цьому експертним шляхом оцінюється ймовірність подолання системи захисту інформації. Сукупність усіх функцій перетворень утворюють структурну модель оцінювання ефективності політики інформаційної безпеки (рис.1).

 

 

 

 

 

 

 

 


Рисунок 2.1 − Структурна модель оцінювання політики інформаційної безпеки на підприємстві.

На основі множини параметрів xi сформована сукупність функцій перетворення:

f1 – функція ефективності роботи технічного забезпечення; 

f2 – функція ефективності кадрової складової політики інформаційної безпеки; 

f3 – функція ефективності керування інформаційними потоками;

f4 – функція ефективності програмного забезпечення.

Після розподілу показників на групи відповідно до їх змісту збирають інформацію про граничні значення показників та будують матриці знань, в яких вказують параметри оцінки кожного показника та групи в цілому. Після цього кожну матрицю описують логічними рівняннями та підраховують проміжні та кінцеві значення показників ефективності політики інформаційної безпеки [5].

Проблема розробки та впровадження ефективної політики інформаційної безпеки є надзвичайно актуальною. Не менш важливою є оцінка ефективності впроваджуваної політики. Метод нечітких множин дає змогу оцінити весь комплекс показників, що характеризують ефективність функціонування всіх складових системи захисту інформації.

Література:

1.       Живко М. О. Захист інформації: правовий аспект і проблематика / Живко М.О. // Захист інформації. – 2010. – № 1. – С. 73-77.

2.       С. Бармен. Разработка правил информационной безопасности / Бармен С. [Пер. с англ.] — М.: Издательский дом "Вильямс", 2002. — 208 с.

3.       Конеев И.Р. Информационная безопасность предприятия / Конеев И. Р., Беляев А.В. – СПб. БХВ-Петербург, 2003. – 752 с.

4.       Сергеева Л. Н. Нелинейная экономика: модели и методы / науч. ред. д-р. экон. наук, проф. Ю. Г. Лысенко − Запорожье : Полиграф, 2003. –   187 с.

5.       Міронова Ю.В. Напрями підвищення ефективності праці  на плодоовочевих переробних підприємствах/ Міронова Ю.В. – ВНТУ, 2012.