География и геология/9. Экономическая география

 

К.г.н. Чернова Г. В., ст. Івасик С. А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, Україна

 

Сучасні тенденції розвитку

авіаційної промисловості країн світу

 

Актуальність проблеми. В сучасному світі наявність авіаційного виробництва є своєрідним індикатором високого рівня розвитку держави як в технологічному, так і в економічному сенсі. Авіабудування - одна з головних галузей машинобудування, яка є «надпотужним локомотивом наукоємної продукції нової якості» [2] і істотно впливає не лише на роз­виток машинобудування в цілому, але і на темпи і напрямки науково - технічного прогресу в інших галузях національної економіки.

Враховуючи вищезазначене, вивчення сучасного стану розвитку ринку авіабудування є важливим етапом в процесі прогнозування динаміки розвитку галузі з метою формування стратегії її розвитку в межах глобальної економіки.

Аналіз останніх наукових досліджень. Питанням розвитку світового ринку авіабудування приділяється значна увага. Дослідженням економічних проблем авіаційної промисловості займаються Болотін Б., Грінберг Р., Кудров В., Кочетов В., Липець Ю. та ін. Питання взаємозв’язку розвитку ринку авіаперевезень і авіабудівної промисловості вивчали в своїх роботах Стоуньєр Т., Макнерні Дж. тощо.

Метою роботи є дослідження сучасного стану і перспектив розвитку галузі світового авіабудування.

Викладення основного матеріалу. Авіаційна промисловість як специфічний сектор економіки має деякі особливості, властиві як самій галузі, так і її продукції: висока наукоємність продукції, високий рівень спеціалізації галузевих сегментів, висока капіталоємність галузі, тривалий життєвий цикл продукції, велика тривалість розробки та виробництва продукції, складна організаційна структура галузі тощо.

Основним фактором зовнішнього середовища, що визначає тенденції розвитку авіаційної промисловості, є попит на авіаперевезення, адже головним замовником і спо­живачем продукції авіабудування є компанії, що надають послуги авіаперевезень, тому «зниження авіаперевезень напряму відображається на замовленнях, що розміщені у авіабудівників [9]. Завантажені замовленнями виробництва високорентабельні, висока і їх бюджетна ефективність - за рахунок податкових надходжень живуть цілі регіони, в яких авіапідприємства є містоутворюючими.

В цілому попит на повітряні судна може бути обумовлений такими факторами, як: розширення парку і збільшення провізних можливостей для задоволення попиту на авіаперевезення, що збільшується; заміна авіатехніки, що відпрацювала свій ресурс; якісне оновлення парку і списання морально застарілої техніки (як пра­вило, тієї, яка ще має запас ресурсу) [2].

Літак - це продукт тривалого життєвого циклу, орієнтований на довгостроковий попит, тому глобальний успіх нового лайнеру складається з його потенціалу зберегати конкурентоспроможність в найближчі 25 років [4]. Слід відмітити, що навіть відносно малі коливання попиту на кінцеві послуги - авіаперевезення - призводять до істотних змін попиту на авіатехніку (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка зміни пасажиропотоку і попиту на повітряні судна, 1999-2010 рр. [2]

Отже, авіаційна промисловість знаходиться в ще більш уразливому становищі, оскільки потреба в авіатехніці падає не лише при падінні обсягів перевезень, але навіть при скороченні темпів їх зростання. На сьогодні провідні позиції в авіаційній галузі належать США, Канаді,  країнам ЄС (Франції, Великобританії, Німеччині), Бразилії, Японії, набирає обертів і авіапромисловість КНР (табл.1).

Таблиця 1

Позиції провідних країн на світових ринках авіакосмічної продукції

(у % до загальних обсягів ринку)

Роки

США

Канада

ЄС

Китай

Бразилія

Японія

Загальні обсяги ринку, млрд. дол. США

1980

46,6

2,0

29,6

-

16,0

0,1

196,7

1990

51,7

2,3

28,4

0,1

9,1

0,2

261,3

2000

39,5

3,3

31,5

10,1

6,4

3,7

252,4

2009

32,8

2,5

32,6

14,3

6,6

5,1

273,7

Основними конкурентними перевагами, що сприяють укріпленню позицій на ринку авіабудування, збільшенню рентабельності та серійності виробництва, залученню інвестицій, розвитку технологічної бази є: створення міжнародних консорціумів за участю провідних корпорацій, організація спільних підприємств, довгострокова кооперація, транскордонні злиття і поглинання, державна підтримка аерокосмічної промисловості.

Основними суб’єктами виробництва аерокосмічної техніки є диверсифіковані підприємства з високою часткою цивільної продукції, які, як правило, знаходяться під значним впливом приватного капіталу і широко залучені до міжнародної інтеграції (табл. 2).

Таким чином, виробничий потенціал, що обслуговується колосальними оборотними коштами, інтелектуальними і трудовими ресурсами, дозволяє ставити і вирішувати відповідні задачі, перемагаючи в конкурентній боротьбі. Найбільш потужними компаніями в авіаційній промисловості світу є: «Bombardier Aerospace», «Boeing», «Lockheed Martin», «EADS», «British Aerospace» та інші.

 

 

Таблиця 2

Інтеграційні угрупування в авіаційній промисловості світу

Назва компанії

Країна

базування

Форма

власності

Прибуток у 2012 р., млрд. дол. США

Компанії, залучені до інтеграційного угрупування

Вартість угоди

млрд. дол.

 

Рік  злиття

компаній

1

2

3

4

5

6

7

Boeing

США

приватна

81,7[12]

Hughes Space and Communications Activities

3,8

2000

Conquest

н. д.

2003

Rockwell

Aerospace/

Defense

3,1

1996

Frontier Systems

н. д.

2004

McDonnell

Douglas

16,3

1996

Lockheed

Martin

США

приватна

47,18

Lockheed Corp. > Martin Mari­etta Corp.

10,0

1995

Loral Company

9,1

1996

Titan Corp.

2,5

2003

European Aeronautic Defence and Space (EADS)

Нідер-ланди

приватна

74,83

Aerospatiale- Matra (Франція)

-

2000

DaimlerChrysler Aerospace AG (DASA) (Німеччина)

-

2000

Construcciones Aeronauticas SA (CASA) (Іспанія)

-

2000

Bombardier

Aerospace

Канада

приватна

16,8

Canadair Limited

-

1986

de Havilland Canada

-

1992

Learjet Company

-

1990

Short Brothers (PLC)

-

1989

Embraer

Бразилія

приватна

6,18

 

 

-

-

Northrop

Grumman

США

приватна

15,07

TRW

11,9

2002

Litton

2,6

2001

Newport News

2,6

2001

BAE

Systems

Велико-

Брита-

нія

приватна

29,01

Marconi Electro­nic systems (США) > The British Aerospace

12,75

1999

Tracor

1,4

1998

Lockheed Martin Control Systems

2,2

2000

United Defense Industries (UDI)

4,2

2005

Особливим сектором авіаційної промисловості є виробництво авіадвигунів. Світовий ринок виробництва авіадвигунів поділений між найбільшими виробниками США і ЄС. Близько 90% двигунів у світі виробляється «великою четвіркою», що включає американські GE Aircraft Engines (підрозділ General Electric) і Pratt &Whitney (входить до корпорації United Technology) (табл. 3), а також британську Rolls-Royce і французьку Snecma (входить до групи SAFRAN). Пряма конкуренція цих компаній між собою із середини 1980-х рр. трансформувалася в стратегію м’якого партнерства. Основними операторами ринку двигунобудування є США (54,57%), Канада (15,08%) та Швейцарія (12,64%) [7].

Таблиця 3

Світові лідери виробництва авіадвигунів [7]

Компанія

Обсяг продажів, млрд. дол.

Основні типи двигунів у виробництві

Основні покупці

GE Aircraft Engines

47

CF6, CF34, LM1600, F101

Airbus, Boeing

Rolls-Royce

12,5

Trent, Pegasus, Adour

Airbus, Boeing, Embraer

Pratt&Whitney

11,1

PW2000, V2500, F-100, PW127

Airbus, Boeing, MD Douglas, Cessna

SAFRAN

5,6

CFM56, CF6

Airbus, Boeing, Eurocopter, Sikorsky, SSJ, AgustaWestland

Ситуацію на ринку цивільних авіадвигунів можна охарактеризувати як стабільну з інерційним типом прогнозу. Підприємства галузі здійснюють ремонт уже наявного пар­ку двигунів. Основні зусилля конструкторських бюро спрямовані на доведення й модернізацію існуючого парку авіадвигунів до норм ICAO, розробки принципово нового двигуна 5-го покоління.

Європейська консультаційна рада з досліджень в аерокосмічній галузі (ACARE) установила ряд цілей, у прив’язці до строків їхнього досягнення, які стануть основою те­хнічних вимог до двигунів 5-го покоління. Серед них: зниження до 2025 р. викидів сажі на 25%, викидів NO на 20% і рівня шумнос­ті - на 10% [1].

Щодо виробництва вертольотів, то в останні роки, після глибокого спаду 90-х та 2008-09 років, цей ринок став розвиватися більш інтенсивно. Безперечним світовим лідером з виробництва ціивільних вертольотів в останнє десятиріччя став європейський консорціум Eurocopter, який утворений на базі об’єднання корпорацій Франції і ФРН. Консорціум забезпечує до 45 % ринку нових вертольотів. Він єдиний у світі виробник, якому вдалося поставити на серійну збірку практично всю (за невеликими винятками) лінійку вертольотів злітною масою від 1,5 до 11 т [5].

Американський аналітичний центр «Forecast International» оцінив ринок середніх і важких військових вертольотів, у якому проаналізовано мож­ливі перспективи і тенденції в цій галузі до 2018 рр. До таких вертольотів аналітики відносять ма­шини, вага яких перевищує 6804 кг [6].

Фахівці центру відзначили, що за цей час буде вироблено 3924 вертольоти, вартість яких становитиме близько 88,1 млрд дол., а з 2009 по 2018 рр., швидше за все, зросте конкуренція між неамериканськими виробника­ми оборонної продукції та корпораціями з США [6]. Причому, перші будуть пропонувати потен­ційним споживачам принципово нові моделі вер­тольотів, тоді як американські виробники пі­дуть за звичним для них, останнім часом, шляхом — розробкою нової техніки на основі вже наявних зразків.

За оцінкою ж російських авіаційних експер­тів, у період до 2012 р. щорічно на світовий ри­нок буде поставлятися близько 300 - 350 війсь­кових вертольотів. При цьому частка РФ становитиме 13-16 %, США - 41- 43 %, держав Західної Європи - близько 32 % [5].

За прогнозами  ж Boeing, в найближчі 20 років буде спостерігатися підвищення попиту на цивільні літаки, оскільки буде проводитися глобальна заміна застарілих літаків на більш економічні моделі нового покоління. Так, за даними компанії Boeing, з 18,8 тис. літаків, що знаходилися в експлуатації в 2008 р. до 2028 р. буде замінено 12,2 тис., а 16,8 тис. буде введено в експлуатацію. Світовий авіапарк цивільних літаків повинен скласти до цього часу 35,6 тис. одиниць. Таким чином, потреби авіакомпаній в найближчі 20 років складуть 29 тис. одиниць авіатехніки. Найбільший приріст авіаперевезень прогнозується в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, там же будуть і найбільші потреби в нових літаках - 31% від всіх світових поставок, на другому місці - Північна Америка (26%), на третьому - Європа (25%).

Висновки. Отже, можна стверджувати, що авіаційна промисловість будь-якої технологічно розвиненої держави належить до стратегічних і відіграє значну роль у розвитку економіки країни. Одним з напрямів підвищення ефективності діяльності в ринковому середовищі є використання потужних інтегрованих структур, які створюються з кількох успішних організацій і підприємств з метою підвищення конкурентоспро­можності продукції. Саме тому, протягом останніх років в авіаційній галузі активно відбуваються процеси консолідації і глобалізації бізнесу. Розвиток глобальної мере­жі постачань, виробництва й обслуговування забезпечує вироб­никам авіаційної техніки не тільки доступ до нових ринків, але і дозволяє уникнути зайвого дублювання, особливо у виробництві агрегатів, вузлів та комплектуючих. Це у свою чергу дозволяє поглиблювати спеціалізацію й удосконалювати виробництво.

Література:

1.     Авиаційні двигуни майбутнього [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.events.ato.ru/upload/papers/229_27_Rolls_Royce_Vladimir_Raschupkin.pdf

2.     Власенко Г.О. Авіабудування і галузь авіаперевезень: взаємозалежність і механізм впливу / Г.О. Власенко // Економічний простір. - 2010. - № 44/2 – С. 66-73.

3.      Воронов А. Конкуренция в XXI веке // Маркетинг. - 2001. -№5.- С.16-24.

4.     Годовой отчет ЗАО «Гражданские самолеты Сухого» за 2008 год. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://ir.superjet100.com/assets/files/library/reports/annual_reports_ru/annual%20report%202008.pdf

5.      Казак В. М. Аналіз світового ринку вертольотів і перспективи його розвитку / Казак В. М., Огир А. Г. // Наукоємні технології. - 2011. - № 1–2 (9–10). – C. 20-23

6.         Корниенко Н. К. Вертолеты в современном мире, перспективы развития / Н. К. Корниенко. — М. : Академия, 2008. — 238 с.

7.     Куреда Н. М. Напрями конкурентної боротьби на світовому ринку авіаційних двигунів / Н. М. Куреда, Є. С. Литвиненко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво : науково-виробничий журнал. - 2011. - № 5. - С. 176-183

8.     Олейніков О.О. Сучасні тенденції світового ринку високотехнологічної продукції та місце України на ньому / О.О. Олейніков // Проблеми науки. - 2006. - № 1. - С. 30-38.

9.     Первые смотрины «Сухого» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.argumenti.ru/society/n188/40590/

10.  CANDESIC TOP 100 AEROSPACE & DEFENCE COMPANIES 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  

http://candesic.com/wp-content/uploads/2012/09/Candesic-Top-100-AD-report-Sept-2012.pdf/

11.  Financial Forecast. Strong Upcyrcle in 2010 but Weaker 2011. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.iata.org/economics

12.  Boeing company. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.boeing.com/boeing/