Педагогические
науки/2. Проблемы подготовки специалистов
Аспірант Сидорко В.П.
Національний
університет біоресурсів і природокористування України
Реалізація функцій навчання студентів-землевпорядників
засобами міжпредметних зв‘язків
Професійна підготовка
майбутніх фахівців в галузі землеустрою ґрунтується на Законах України: «Про
освіту», «Про вищу освіту», «Про основні засади державної аграрної політики на
період до 2015 року»; розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про
затвердження Плану заходів щодо розвитку вищої освіти на період до 2015 року»;
«Про затвердження Плану дій щодо підвищення якості підготовки фахівців
освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста у вищих навчальних
закладах І-ІІ рівнів акредитації» (2010), а також підкреслюється «Порядком
денним на ХХI століття» (Ріо-де-Жанейро, 1992).
Міжпредметні зв’язки, сприяючи
реалізації функцій навчання, здійснюються у взаємозв’язку, доповнюючи одна одну.
Єдність функцій є результатом цілеспрямованого процесу навчання як
навчально-виховної системи.
Виконуючи освітню функцію міжпредметні
зв’язки сприяють формуванню системи знань про суспільство та природу, уявлення
про цілісну картину світу.
Виховна
функція виражена у сприянні
міжпредметних зв’язків усім напрямам виховання особистості, формування
навчальної культури та грамотності, розуміння місця і ролі предметних знань у
системі підготовки, прагнення до опанування новими знаннями.
Розвивальна
функція міжпредметних зв’язків
полягає у сприянні формування пізнавальної активності, інтересу до дисципліни,
сприянні розвитку процесів мислення: вмінню здійснювати аналіз та синтез,
конкретизувати та узагальнювати, проводити аналогію, абстрагуватись.
Дидактична
функція міжпредметних зв’язків – це
сукупність засобів, форм, прийомів і методів, що використовуються у навчальному
процесі і спрямовані на інтеграцію знань, умінь і навичок [1].
П. Третьяков
[2], Л Ковальчук [2] визначають інтеграційну функцію, яка полягає у формуванні
єдиної, цілісної наукової картини світу.
Значення
конструктивної функції міжпредметних
зв’язків визначається удосконаленням
змісту освіти, передбачаючи відбір, координацію і структурування навчального
матеріалу, вибір методичних форм налагодження зв’язків.
У
процесі професійної підготовки виділяють
методологічну функцію, завдяки якій в процесі вивчення різних професійно орієнтованих дисциплін у студентів відбувається
засвоєння системи міжпредметних знань, умінь і навичок,
необхідних для
подальшої професійної діяльності.
Визначенню логічної
структури знань з навчальних дисциплін, з’ясуванню механізму взаємодії цих
дисциплін сприяє логічна функція міжпредметних зв’язків.
З метою розкриття зв'язків між
предметами класифікуємо їх, тому що це сприяє створенню науково-практичних
передумов для реалізації зв'язків у навчальному процесі.
Характеризуючись, перш за все,
своєю структурою, можемо виділити такі форми міжпредметних в'язків: за складом,
напрямом дії, способом взаємодії. Виходячи з того, що їх склад визначається
змістом навчального матеріалу, що формується навичками, вміннями, розумовими операціями, то в кожній формі можемо виділити типи міжпредметних
зв'язків, а кожен тип підрозділити на види (див. табл. 1).
За складом міжпредметні зв'язки
показують, що використовується, трансформується з інших навчальних дисциплін
при вивченні конкретної теми.
Міжпредметні зв'язки за напрямом
показують чи є джерелом міжпредметної інформації для конкретно розглянутої
навчальної теми, що вивчається на широкій міжпредметній основі, один, два або
кілька навчальних предметів. Використовується міжпредметна інформація тільки при вивченні навчальної теми базового
навчального предмета (прямі зв'язки), або ж дана тема є також «постачальником»
інформації для інших тем, інших дисциплін навчального плану (зворотні або
відновлювальні зв'язку).
Таблиця 1
Форми, типи, види міжпредметних зв'язків
|
Форми міжпредметних зв'язків |
Типи міжпредметних зв'язків |
Види міжпредметних зв'язків |
|
за складом |
змістовні |
|
|
операційні |
за формуванням навичок, умінь, розумових операцій |
|
|
методичні |
використання педагогічних методів і прийомів |
|
|
організаційні |
за формами і способам організації
навчально-виховного процесу |
|
|
за напрямом |
односторонні, |
прямі, зворотні або відновлювальні |
|
(часовий
фактор) |
хронологічні |
попередні |
|
хронометричні |
локальні середньодіючі довгодіючі |
Часовий фактор показує, які знання
залучаються з інших дисциплін, що вже отримані студентами, а який матеріал ще тільки належить вивчати в майбутньому
(хронологічні зв'язку); яка тема в процесі здійснення міжпредметних зв'язків є провідною за термінами
вивчення, а яка відомою (хронологічні синхронні зв'язку), як довго відбувається
взаємодія в процесі здійснення міжпредметних зв'язків.
За хронологічним
фактором М.Скаткін, В.Федорова, Д.Кирюшкін та ін. розрізняють попередні,
супутні та перспективні міжпредметні зв’язки.
До попередніх відносять зв’язки, які визначаються навчальною
інформацією двох або більше предметів та проявляються в обмежених, але
послідовних періодах навчального року.
До супутніх – ті, які визначаються інформацією двох і більше навчальних предметів,
що діють в одні і ті ж синхронні періоди навчального часу (семестру,
півсеместру).
Перспективні зв’язки визначаються як зв’язки, що обумовлені навчальною інформацією
двох або більше навчальних дисциплін, які діють на протязі тривалого періоду
навчального часу (два, три і більше років).
Поклавши в основу
інформаційний фактор дослідники диференціюють міжпредметні зв’язки на фактичні,
понятійні і теоретичні. Ці види зв’язків забезпечують більш глибоке і широке
сприймання фактів, осмислене виділення і узагальнення істотних ознак понять,
свідомого розуміння різних видів зв’язків між природними об’єктами і процесами,
поглиблене засвоєння теоретичного матеріалу.
Література:
1. Данилов Ю. А. Что такое синергетика? / Ю. А.
Данилов, Б. Б. Кадомцев // Нелинейные волны. Самоорганизация. – М. : Наука,
1983. – 386 с.
2. Третьяков П. И. Формирование у учащихся
понятия о естественно-научной картине мира при условии межпредметных связей
естественно-научных и математических дисциплин /П. И. Третьяков //
Межпредметные связи естественно-математических дисциплин. – М. : Просвещение,
1980. – С. 184 – 195.