Шпак О. М.

кандидат педагогічних наук, професор

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Модель підготовки вчителя фізики до здійснення диференційованого підходу у навчанні учнів загальноосвітніх навчальних закладів

Реалізація сучасної освітньої політики в Україні передбачає забезпечення розвитку та самореалізації особистості, задоволення її освітніх духовно-культурних потреб, про що йдеться в Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір (2004 р.). Одним із пріоритетних завдань у цьому контексті визначається підготовка педагогічних працівників до здійснення професійної діяльності на демократичних та гуманістичних засадах.

Проблема оновлення змісту професійної підготовки вчителів розглядалась в дослідженнях О. О. Абдуліної, О. А. Дубасенюк, Н. В. Кузьміної, В. Ф. Паламарчук та ін.

Зміст підготовки майбутніх учителів до впровадження особистісно орієнтованих технологій навчання, індивідуалізації та диференціації аналізується в дослідженнях О. В. Герасимової, Г. І. Коберник, Є. Ю. Нікітіної, С. Г. Чиж та ін. Розробка диференційованого підходу в навчанні знайшла відображення в наукових доробках Ю. К. Бабенського, І. Д. Бутузова, О. М. Спіріна, Г. В. Шугайло, П. Паска, Б. Фішера та ін.

Однак, визначення широкого спектру критеріїв диференціації, які набули останнім часом популярності у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній науковій літературі не отримало достатнього висвітлення в теоретичних та практичних розробках дослідників.

Актуальність проблеми оптимізації професійної підготовки вчителів фізики у контексті оновлення державної політики в галузі освіти зумовлюється також необхідністю подолання протиріч між: зростаючою потребою в підвищенні рівня підготовки вчителів фізики та недостатністю теоретичних досліджень з проблеми оптимізації її змісту з огляду на особливості педагогічної діяльності, високим рівнем набутих знань з проблеми застосування диференційованого підходу в навчанні.

Підготовка вчителів фізики до здійснення диференційованого підходу в навчанні у межах дослідження тлумачиться як багатофункціональний процес, спрямований на усвідомлення мотивів, потреб, становлення ціннісних орієнтацій фахівців, формування в них системи знань, умінь, навичок, розвиток особистісних якостей та здібностей.

З урахуванням змістового наповнення підготовки вчителів до реалізації диференційованого підходу в навчанні розроблено авторську модель підготовки фахівців цієї спеціальності.

На основі аналізу наукової літератури визначено відповідну структуру готовності, яка включає: цілемотиваційний, особистісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та оцінно-рефлексивний компоненти.

Розроблено систему критеріїв та показників оцінювання рівня готовності вчителів до диференціації навчання.

Представлено результати опитування та анкетування працюючих вчителів, які виявили потребу в розширенні, корекції та поглибленні знань з проблеми диференційованого підходу, зокрема, диференціації навчання на основі врахування загальних навчальних здібностей, а також психофізіологічних особливостей учительського контингенту, вдосконаленні вмінь організації та планування диференційованого навчання.

З урахуванням змістового поновлення готовності майбутніх учителів фізики до реалізації диференційованого підходу в навчанні розроблено таку модель підготовки, до структурних компонентів якої віднесено мету, зміст, підходи, принципи, форми, методи, етапи реалізації, педагогічні умови її ефективності, контроль, самоконтроль, оцінка результатів підготовки.

Підготовка учителів фізики до здійснення диференційованого підходу в навчанні у межах дослідження тлумачиться як багатофункціональний процес, спрямований на усвідомлення мотивів, потреб, становлення ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців, формування в них системи знань, умінь, навичок.

З урахуванням змістового наповнення готовності майбутніх учителів фізики до реалізації диференційованого підходу в навчанні розроблено авторську модель підготовки цієї спеціалізації до структурних компонентів якої віднесено мету, зміст, підходи, принципи, форми, методи, етапи реалізації, педагогічні умови її ефективності, контроль, самоконтроль результатів підготовки.

Література

1. Житник Б. О. Методичний порадник. Форми і методи навчання. – Х.: Вид. група “Основа”, 2005.

2. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упорядники Андреева В. М., Григораш В. В. – Х.: Вид. група – “Основа”, 2006. – 352 с

3. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.