Риженко М. В.

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

ТИМЧАСОВІ ДИТЯЧІ ОБ’ЄДНАННЯ ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ У ПІДЛІТКІВ

У низці необхідних для успішної життєдіяльності в умовах демократичного суспільства якостей особистості особливе місце займають лідерські якості, що дають їй змогу ефективно взаємодіяти з іншими людьми та узгоджувати індивідуальні й колективні інтереси. За висновками науковців, особливості підліткового віку є сприятливою передумовою для формування лідерства, що зумовлює важливість приділення уваги цього питанню з боку педагогів.

У науковій літературі зазначається, що лідер – це:

· людина, яка здатна повести собою, яка активно впливає на оточуючих і найбільш повно розуміє їхні інтереси (М. Рожков);

· особистість, яку приймають члени групи та яка найбільш повно відображає їхні інтереси, що проявляються в результаті внутрішньогрупової взаємодії в процесі рольової диференціації, а також реалізує власні потенційні можливості в діяльності та спілкуванні (О. Павлова, В. Рогачов, А. Тімонін, Л. Уманський).

Очевидно, що людина може проявити себе лідером тільки в тому випадку, коли в неї сформовані відповідні лідерські якості. Визначаючи якість як сталу сукупність влаcтивостей і рис людини, Н. Семченко стверджує, що лідерські якості є різновидом соціально-психологічних якостей особистості, оскільки вони відображають її ставлення до людей і суспільства взагалі та виявляються в суспільній поведінці та вчинках. Серед основних груп лідерських якостей авторка виділяє такі: 1) інтелектуально-креативні; 2) морально-вольові; 3) організаторсько-ділові; 4) емоційно-комунікативні. О. Павлова виокремлює такі групи лідерських якостей: 1) інтелектуальні; 2) організаторські; 3) креативні; 4) комунікативні.

В. Алфімов вважає, що лідерські якості – це узагальнені властивості людини як лідера створювати нове бачення рішення проблеми, успішно впливати на послідовників у напрямку досягнення групою або організацією поставлених цілей. Науковець вважає, що група лідерських якостей включає такі: 1) загальні якості людини, що відображають систему її ціннісних орієнтирів і відносин із навколишнім світом і людьми; 2) якості, що визначають стиль лідерської поведінки на основі взаємного сприйняття, взаєморозуміння, адекватної взаємооцінки, що проявляється у здатності людини розуміти емоційний стан співрозмовників, впливати на інших, розв’язувати конфлікти, здійснювати самопрезентацію, а також в її готовності до співпраці; 3) якості, що виступають передумовою успішної діяльності та взаємодії з іншими людьми.

На основі врахування різних точок зору науковців зроблено висновок про те, що лідерські якості – це стала сукупність влаcтивостей і рис особистості, що забезпечують її спроможність розуміти й відображати інтереси групи людей, активно впливати на них, а також вести їх за собою на шляху реалізації поставлених загальногрупових цілей. Також визначено, що лідерство забезпечується сформованістю в особистості таких якостей: інтелектуально-креативних, морально-вольових і комунікативно-організаторських.

Як відомо, для підлітків основною референтною групою є їхні ровесники чи молоді люди трохи старше за них, причому в ієрархії потреб людини підліткового віку особливе місце займає потреба в прийнятті її членами цієї групи, зайнятті гідного місце в ній, самоствердженні серед своїх однолітків. У світлі цього тимчасові дитячі об’єднання мають значні потенційні можливості щодо виховання лідерських якостей. Як відзначає О. Павлова, основними перевагами цих об’єднань у виховному плані є те, що вони забезпечують:

1) організацію всіх провідних видів діяльності (пізнавальна, комунікативна, спортивна, трудова тощо) молоді підліткового віку;

2) нетрадиційний за формою та змістом характер включення молодих людей у різні види діяльності, що активізує їхню активність та ініціативність;

3) високий рівень самоуправління, де кожний учасник може стати членом звідних груп, що дасть йому змогу різнобічно проявити свої здібності;

4) розвиток рефлексивної самосвідомості підлітків, стимулювання кожного учасника до самоаналізу своїх індивідуальних і колективних дій.

Доцільність здійснення виховання лідерських якостей підлітків у тимчасових дитячих об’єднаннях передбачає створення відповідних педагогічних умов, що забезпечують ефективність цього процесу. Так, на основі врахування рекомендацій науковців (В. Алфімов, О. Мудрик, А. Троцко, Л. Уманський та інші) та результатів проведеного нами пілотажного дослідження зроблено висновок про те, що першою умовою є створення в цих об’єднаннях сприятливого для прояву лідерства середовища, що досягається за допомогою залучення підлітків до розв’язання різноманітних проблемних ситуацій та надання кожному з них достатньої свободи у виборі варіанту своїх дій та поведінки.

Науковим підґрунтям для визначення другої педагогічної умови є теоретичні доробки А. Маркової, Л. Мітіної, А. Петровського, К. Роджерса про суть і значення педагогічної фасилітації педагога в особистісному розвитку дитини. Керуючись сформульованими цими авторами положеннями та даними пілотажного експерименту, було визначено, що другою умовою є забезпечення педагогами фасилітуючої підтримки підлітків на шляху оволодіннями ними лідерськими якостями в роботі тимчасових дитячих об’єднаннях.

Отже, на підставі вищевикладеного можна підсумувати, що в сучасному суспільстві сформованість лідерських якостей особистості є необхідністю передумовою для можливості її повноцінної самореалізації, успішного виконання своїх громадянських обов’язків. Особливо перспективним у плані формування вищевказаних якостей є підлітковий вік, що зумовлює необхідність приділення педагогами значної уваги у своїй професійній роботі цьому питанню. У дослідженні було доведено, що значні резерви щодо виховання лідерських якостей підлітків мають тимчасові дитячі об’єднання.