Особливості програмованого контролю навчальних досягнень учнів

Коваленко Є.В., Кривко Я.П.,

У наш час набуває актуальності питання впровадження в навчальний процес програмованого контролю досягнень учнів, що передбачає перевірку якості навчальних досягнень за допомогою набору стандартизованих завдань, за результатами яких визначається ступінь засвоєння навчального матеріалу учнями [1, с. 194]. Програмований контроль може бути машинним та безмашинним. Зростання соціальної й особистої значущості опанування учнями комп’ютерної грамотності вимагає докорінних змін в інформатизації загальної середньої освіти, що знайшло своє відображення в Концепції загальної середньої освіти. Метою інформатизації освіти є значне підвищення якості освіти за рахунок інтенсифікації, диференціації, індивідуалізації процесу навчання.

Як показує досвід, контроль знань учнів традиційними засобами не підвищує інтересу до вивчення предмета й бажання приходити на урок контролю знань. Однією з причин, на нашу думку, можуть бути застарілі форми та засоби перевірки знань, які не тільки не цікаві учням, але й зовсім не враховують впливу сучасних комп’ютерних програм на процес контролю знань учнів. У той же час комп’ютер дає можливість інформатизації навчального процесу, чого до цього ніколи не було. Тому виникає складна багатоаспектна проблема вибору стратегії впровадження роботи з комп’ютером на уроці, яка б дозволила використовувати всі його переваги та запобігати втраті якості педагогічного процесу.

Переваги використання комп’ютера для контролю знань:

1. Індивідуальний підхід до учнів. Використання комп’ютера дозволяє максимально індивідуалізувати контрольні заходи з урахуванням слабких і сильних учнів, груп та класів. Кожен учень працює з комп’ютером з урахуванням свого темпу та можливостей.

2. Значно полегшує працю вчителя на всіх трьох етапах контролю: під час складання варіантів, проведення контрольної роботи та перевірки результатів.

3. Застосування комп’ютера для перевірки й оцінки знань дозволить уніфікувати вимоги, що висуваються до знань, та підвищити об’єктивність. Ця якість сучасних інформаційних технологій набуває особливого сенсу у зв’язку з проведенням незалежного зовнішнього оцінювання.

4. Учні з великим інтересом працюють з такими завданнями, формується позитивне ставлення до навчання, програми пропонують ненав’язливий спосіб допомоги.

Однак у сучасній практиці існує низка суперечностей, пов’язаних з розробкою та організацією комп’ютерного контролю, що підтверджує потребу й актуальність подальших досліджень цього питання. Саме тепер набуває актуальності один з різновидів програмованого контролю – тестовий. У педагогіці використовують тести як засіб вимірювання діагностики успішності навчання, рівня інтелекту, готовності до навчання в школі тощо. Не можна заперечувати той факт, що в точних науках, де й навчальний матеріал, і вимоги до якості навчання структуруються та формалізуються природним чином, складати тестові завдання легше. На думку І. Чванова, І. Кузьміної, В. Зуєва, перевірка базових знань засобами тестового контролю дозволяє вчителю в залишений час приділити більше уваги спілкуванню з учнями на рівні концепцій та висновків, перевірити традиційними формами не стільки знання, скільки розуміння проблематики дисципліни. Підкреслимо, що саме перевірка базових знань є найбільш доступною сферою для застосування тестового контролю [3, с. 179].

Сучасні засоби тестування відрізняє гнучкість, коли учень може вибрати індивідуальний графік проходження контрольних точок, а при тестуванні – конкретний режим: намагатися відповісти на більшу кількість запитань за більший час або, навпаки, виокремити кількість запитань, але отримати менше часу; вибрати меншу кількість важких запитань і т.п. Система тестування часто пропонує учневі роботу в режимі самоконтролю із завданнями, аналогічними тим, що будуть запропоновані йому в подальшому в якості контрольних. У зв’язку з цим виділяють репетиційні тести, що дозволяють перевірити ступінь готовності учня до педагогічного тестування, знайомлять з порядком роботи, обсягом і важкістю завдань, іноді навіть пропонують додаткові матеріали, підказки тощо. Проведення таких тестів однаково важливе й для учнів, оскільки за їхніми результатами можна судити про якість отриманих знань і самих тестових завдань. Автоматизовані тести приваблюють своєю незвичністю порівняно з традиційними формами контролю, можливістю проведення швидкого та об’єктивного оцінювання якості знань. Педагогічні тести, за О. Масалітіною, за умови регулярного використання спонукають до систематичних занять з предмета, що сприяє формуванню додаткової мотивації до навчання. Оперативність обробки тестів забезпечує ефективний зворотний зв’язок, а в умовах, коли учні можуть проходити випробування так часто, як їм це знадобиться, учитель може забезпечити гарантоване засвоєння базових знань, умінь, навичок [4, с. 137 – 138].

Предметні тести. Автоматизовані тести типу MCQ (англ. Multi Choice Question, тобто питання з множинним вибором) становлять достатньо ефективний метод масової перевірки рівня фактичних знань за відносно короткий проміжок часу. Сучасні контролюючі програми зазвичай не знають обмежень, пов’язаних з необхідністю використання формул: у цих випадках використовуються або спеціальні символи, або в текст запитання входить графічний об’єкт.

Структуровані запитання та адаптовані тести. Автоматизоване тестування може базуватися на різноманітних алгоритмах пропонування питання учню, зокрема й на зміні ходу опитування залежно від вдалості відповідей. Кількість набраних балів при використанні тесту такого роду залежить від кількості правильних відповідей. На практиці важко підготувати тест з питаннями однакової складності.

У роботах Д. Вейсса [5], Р. Андерсона, Р. Кулхави [6] нелінійна тестувальна система могла визначити той рівень складності питань, на якому в учня починають виникати проблеми. Новим кроком у цьому напрямку є CAT (англ. computer adaptive test – комп’ютерний адаптивний тест). Це тест, який розробила та широко застосовує фірма Microsoft, має можливість пристосовуватися до індивідуальних якостей учня. Головна перевага адаптованого тесту перед традиційним (за І. Захаровим) – його ефективність. Адаптований тест може визначити бали учня за допомогою меншої кількості запитань, іноді зменшуючи час тестування на 60% [7, с. 141 – 142], це, на нашу думку, – головна причина, чому слід віддати перевагу адаптованим тестам.

Отже, у системі контролю знань навчальних досягнень учнів програмований контроль значно полегшує роботу вчителя та учнів. Проте це не означає, що традиційні методи контролю слід відкинути як неефективні. Необхідне вміле їх поєднання. Володіння вчителем усіма методами перевірки знань сприяє підвищенню зацікавленості учнів у вивченні предмета, попереджає відставання, забезпечує активну роботу кожного учня [8, с. 151].

Література

1. Бондар В. Дидактика / В. Бондар. – К. : Либідь, 2005.– 420 с.

2. Организация тестового контроля / И. В. Чванов, И. В. Кузьмина, В. В. Зуев. – Тамбов, 1998. – 196 с

3. Масалітіна О. С. Педагогічні умови застосування тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Масалітіна Олена Семенівна. – Х., 1999. – 181 с.

4. Weiss D. J. New Horizons in Testing: Latent Trait Theory and Computerized Adaptive Testing. – N.Y., 1983.

5. Kulhavy R. W. Delayed-retention of Facts with Multiple–choice Tests / R. W. Kulhavy, R. C. Anderson // J. of Educational Psychology. – 1972. – № 5. – Р. 15 – 19.

6. Захаров И. Г. Информационные технологии в образовании : учеб. пособие для студентов ВУЗов / И. Г. Захаров. – М. : Издат. центр „Академия”, 2003. – 238 с.

7. Повышение эффективности обучения математике в школе: кн. для учителя: из опыта работы / сост. Г. Д. Глейзер. – М. : Просвещение 1989. – 240с.