Філіпчева Г.О. Гарець Н.О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Статеві відмінності у використанні гумору

як стратегії стресоподолання.

Сучасний спосіб життя ставить перед людиною безліч різноманітних завдань, на ефективність вирішення яких значною мірою впливає вміння людини адекватно і конструктивно діяти в умовах стресу. Вивчаючи це питання, дослідники зосередили увагу на механізмах поведінки, спрямованої на подолання стресу, вивченні внутрішніх ресурсів особистості та ролі особистісних характеристик у цьому процесі.

Метою даного дослідження став пошук статевих відмінностей у використанні гумору як стратегії стресоподолання.

Гіпотеза полягає у припущенні існування статевих відмінностей у використанні гумору як копінг-стратегії.

Методики дослідження: 1)методика « Копінг-поведінка в стресових ситуаціях » (С. Норман, Д. Ф. Ендлер, Д. А. Джеймс, М. І. Паркер; адаптований варіант Т.О.Крюкової); опитувальник « Шкала використання гумору як ресурсу подолання стресу » (Р. Мартін); « Опитувальник стилів гумору » (Р. Мартін)

В якості досліджуваних виступили 40 осіб, 20 чоловіків і 20 жінок віком від 25 до 40 років (різної професійної приналежності).

Новизна полягає в дослідженні кореляції видів гумору з різними копінг-стратегіями та розгляді статевих відмінностей у наданні переваги тому чи іншому виду гумору і стратегії подолаючої поведінки. Завдяки багатовимірності поняття гумору нерозкритим також залишається питання про його роль у взаємодії ресурсів і копінг-стратегій і особливостей того, в якій якості він виступає в цьому процесі.

Дослідження грунтується на підходах до визначення і класифікації копінг-стратегій ( Л. Мерфі, Р. Лазарус і С. Фолкман, Р. Мосс і Дж. Шеффер, Л. Перлин і К. Шулер, Л. І. Анциферова, С. К. Нартова - Бочавер), психологічних теоріях ресурсів особистості (Д. Галахер, Д. О. Леонтьєв, В. О. Бодров, К. Муздибаєв, А. Г. Маклаков, С. Р. Мадді ), теоретичних даних, що включають як історію вивчення феномену гумору, так і сучасне його розуміння ( З. Фрейд, Н. Казінс, Г. Олпорт, А. Маслоу, Ч. Грунер, Д. Берлайн, Дж. Салс, А. Бергсон, О.Н. Лук, М. Аргайл, О. Г. Шмельов, Р . Мартін, О. О.  Зайва).

Результати та їх обговорення. Порівняння результатів показників методики «Шкала подолаючого гумору» свідчить про відсутність статистично значущих відмінностей в тому, в якій мірі чоловіки і жінки використовують гумор в якості ресурсу подолання стресу. Це означає, що у ситуації стресу і чоловіки, і жінки демонструють однакову здатність до зберігання позитивного настрою за допомогою використання гумору.

Аналіз результатів методики «Опітувальнік стілів гумору» також свідчить про незначні статеві відмінності в тому, якому виду гумору віддають перевагу. Цей факт викликає цікавість, оскільки суперечить результатам зарубіжних досліджень та виявленим закономірностями використання гумору. Очікувалося, що жінки більшою мірою вдаються до такого гумору, який допомагає налагоджувати позитивні відносини з іншими людьми і підтримувати згуртованість групи (афіліативного), в той час як чоловіки віддадуть перевагу негативним формам гумору, пов'язаними з соціальною ієрархією (агресивному і самопринижуючому). [5] Але відсутність значущих відмінностей у використанні видів гумору говорить про те, що і чоловіки, і жінки в рівній мірі вдаються до гумору або окремим його видам.

Порівняння результатів методики « Опитувальник стилів гумору »

	Афіліативний гумор	Самопідтримуючий гумор	Агресивний гумор	Самопринижуючий гумор
Чоловіки	37	32,25	28,75	27,6
Жінки	39	36,4	27,5	27,95

Такі результати можуть свідчити про те, що в сучасному українському суспільстві статеві відмінності почуття гумору як здатності продукувати і розуміти гумор є досить незначними, і, отже, це спростовує наявні в суспільстві гендерні стереотипи. Це надає змогу розглядати використання певного стилю гумору не як “типового” чи “нетипового” для певної статі, а як індивідуальну реакцію на актуальні потреби ситуації.

Результати матодики «Копінг-поведінка у стресових ситуаціях» також доволі неочікувані. Середні значення мають теоретично обгрунтовані відмінності, але в цілому ці відмінності незначущі.

Очікувалося, що жінки схильні до емоційного реагування, а чоловіки – до активного перетворення зовнішньої ситуації. [6] Але несподіваним є відсутність значущих відмінностей в тому, в якій мірі чоловіки і жінки вдаються до інструментальних (рішення задачі) і емоційних стратегій. Також відсутні значущі відмінності у використанні таких стратегій, як уникання, відволікання і соціальне відволікання, хоча їх використання частіше очікується від жінок, ніж від чоловіків.

Порівняння результатів методики « Копінг-поведінка в стресових ситуаціях »

	Рішення задачі	Емоції	Уникання	Відволікання	Соціальне відволікання
Чоловіки	60,1	39,65	43,6	17,75	16,3
Жінки	59,75	44,05	43,1	18,3	16,1

Отже, в сучасному суспільстві складно провести роздільну лінію, назвавши певні стратегії поведінки в стресовій ситуації суто «чоловічими» або «жіночими». Очевидно, що, незалежно від статі, кожній людині властивий весь набір способів поведінки, а перевага тієї чи іншої стратегії залежить від декількох змінних, таких як індивідуально-психологічні особливості, образ ситуації і вимоги, що висуває ситуація.

Можливо, це пояснюється тим, що в сучасному світі і перед жінками, і перед чоловіками постають завдання, що пред'являють однакові вимоги (наприклад, кар'єрний ріст, професійне самовдосконалення і т. д.), задоволення яких не враховує статеві особливості. Це сприяє розвитку більшого діапазону можливих стратегій як у чоловіків, так і у жінок, а значить, дозволяє більш впевнено діяти у різних ситуаціях.

Кореляція результатів методик «Шкала подолаючої поведінки», «Опитувальник стилів гумору» і «Копінг-поведінка у стресових ситуаціях»

		Подолаючий гумор		Афіліативний гумор		Самопідтримуючий гумор		Агресивний гумор		Самопринижуючий гумор
Групи		ч	ж	ч	ж	ч	ж	ч	ж	ч	ж
Рішення задачі		-0,313	0,581	0,267	0,68	0,269	0,52	0,068	0,146	0,409	-0,325
Емоції	-0,335		-0,579	-0,28	0,051	-0,032	-0,45	-0,189	-0,65	-0,313	0,26
Уникання	0,055		-0,098	0,268	0,028	0,222	0,218	0,086	0,311	0,37	0,058
Відволікання	0,085		-0,01	-0,064	0,315	0,088	0,149	-0,088	0,213	0,054	0,036
Соціальне відволікання	-0,025		-0,248	0,536	0,477	0,124	0,081	0,407	0,548	0,507	0,018

Як видно з таблиці, використання гумору як ресурсу подолання стресу для чоловіків відіграє незначну роль, тоді як для жінок він слугує механізмом, що допомагає у стресовій ситуації "перемикнутися" з емоційного реагування на конструктивну стратегію - а саме рішення задачі.

Цей факт викликає цікавість наявністю статевих відмінностей. Як бачимо, подолаючий гумор, як здатність зберігати позитивний настрій у складних ситуаціях, для жінок є більш перспективним як ресурс психологічного подолання.

Наступним цікавим фактом є те, що для цієї мети (звернення до інструментальної стратегії) жінки використовують такий вид гумору, як самопідтримуючий. Відповідно до класифікації автора, саме він знаходиться найближче до того, що ми схильні розуміти під подоланням стресу і є способом вирішити внутрішні, особистісні проблеми. [2]Отже, він найбільш ефективний, коли використовується жінками для того щоб зняти емоційну напругу. Він дозволяє оцінити ситуацію як менш загрозливу, а ослаблення стресу допомагає ефективніше впоратися з нею.

Це дає відповідь на питання, чи існують статеві відмінності в ступені емоційності реагування на стрес і чи знаходить це відображення в тому, як людина діє. Виходить, що якщо жінки і більш схильні до емоційної реакції, вони здатні контролювати її, вдаючись, зокрема, до самопідтримуючого гумору, і звертатися до інструментальної стратегії перетворення ситуації в такій же мірі, як чоловіки.

Афіліативной гумор у рівній мірі використовується і чоловіками, і жінками в такій стратегії, як «соціальне відволікання». У даному випадку під цим способом поведінки розуміється використання суспільства інших людей для відволікання від стресової ситуації.

Цей факт також дає відповідь на питання про характер зв'язку, який встановлюється між людьми в даній стратегії. І чоловіки, і жінки прагнуть до створення і підтримання за допомогою афіліативного гумору теплих стосунків з тією людиною, до якої звертаються, щоб відволіктися від стресу. Таким чином, використання гумору, спрямованого на підтримку стосунків, перетворюється з переважно жіночого способу поведінки в загальний атрибут сстратегії соціального відволікання.

Чоловіки, що діють за стратегією «соціального відволікання» віддають перевагу самопринижуючому виду гумору. Цей факт має обґрунтування з точки зору тієї ролі, яку виконують самопринизливі жарти в контексті соціальної взаємодії. За допомогою цього гумору людина привертає до себе увагу, але, викликаючи у людей сміх над собою, діє на шкоду власної репутації та самоповаги. Можна припустити, що у ситуації стресу чоловіки вважають більш важливим зберегти власний статус та значення у групі, ніж почуття гідності.

Несподіваним результатом виявилося те, що жінки частіше за чоловіків використовують у стратегії соціального відволікання агресивний гумор; це можна пояснити ефектом психологічного захисту за типом заміщення, коли негативні емоції і роздратування падають не на той об'єкт, що є їх причиною, а на той, на який є можливість виплеснути емоції. Даний факт може служити поясненням походження сімейних конфліктів.

Також отримані результати доводять, що немає приводу пов'язувати використання гумору з неконструктивними стратегіями «уникання» і «відволікання». Можна зробити висновок, що саме у жінок використання гумору та різних його видів як ресурсу стресоподолання має більше значення у зверненні до адаптивних, або конструктивних стратегій. Гумор допомагає жінкам, зберігаючи гідність, контролювати емоційне реагування та діяти у напрямку практичного вирішення проблем.

Таким чином, наша гіпотеза про існування статевих розбіжностей у кореляції копінг-стратегій та стилів гумору повністю підтвердилася.

Результати даного дослідження можуть використовуватися у розробці індивідуального підходу в психологічному консультуванні у вирішенні життєвих криз з урахуванням статі; у сімейному консультуванні; у вирішенні подружніх конфліктів; у навчанні конструктивним методам регуляції сімейних конфліктів з урахуванням статевих особливостей.

Література:

1. Александрова Л. А. Стратегии совладания: попытка системной характеристики / Л. А. Александрова , А. А. Лебедева , Д. А. Леонтьев // Психология стресса и совладающего поведения в современном российском обществе. Материалы II Международной научно-практической конференции. Кострома, 2010. -– Том 2. – С. 176-177.

2. Зайва О. О. Обґрунтування притаманності почуттю гумору потенціалу психологічного подолання /О. О. Зайва // Вісник Дніпропетровського університету. Педагогіка та психологія. – Дніпропетровськ, 2003. – Вип. 9. – C. 23 – 29.

3. Леонтьев Д. А. Психологические ресурсы преодоления стрессовых ситуаций: к уточнению базовых конструктов / Д. А. Леонтьев // Психология стресса и совладающего поведения в современном российском обществе. Материалы II Международной научно-практической конференции. – Кострома, 2010. – Том 2. – С. 40-42.

4. Лук А. Н. О чувстве юмора и остроумии / А. Н. Лук. –М. :Искусство, 1968. – 192 с.

5. Мартин Р. Психология юмора / Пер. с англ. Под ред. Л.В. Куликова. – СПб.: Питер, 2009. – 480 с.

6. Нартова-Бочавер С. К. "Coping behavior" в системе понятий психологии личности / С. К. Нартова-Бочавер // Психологический журнал. — 1997. — Том 18. – № 5. — С. 20—30.