Філіпчева
Г.О., Бондар О.О.
Дніпропетровський
національний університет ім. О. Гончара
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГУМОРУ ЯК СТРАТЕГІЇ
ПОДОЛАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ У ПРЕДСТАВНИКІВ ПРОФЕСІЙ ТИПУ «ЛЮДИНА-ЛЮДИНА»
Сьогодні спеціалісти
різних галузей психологічної науки займаються проблемою детермінації подолаючої
поведінки сукупністю різних факторів, серед яких чимале місце займає професійна
приналежність. І найбільш актуальним у цьому напрямку є дослідження копінг-стратегій
у представників професій, що працюють у сфері послуг, типу «Людина-Людина».
Фундаментальними роботами з вивчення
подолаючої поведінки є праці таких вчених, як Р. Лазарус,
С. Фолкман, Л. Мерфі, Р. Плутчик, Р. Мосс і Дж. Шеффер, Л. Перлин і
К. Шулер, Э. Фрайденберг. Ю.Л. Сорокіна, Л.І. Анциферова, Е.П. Белінська,
В.А. Бодров, С.К. Нартова-Бочавер, К. Муздибаєв та інші. Найбільш
детально дослідженнями гумору займалися наступні дослідники: З. Фрейд,
Д. Флагел і М. Чойс, Е. Кріс, М. Істмен, Ч. Грунер, М.
Аптер, Р. Уайер і Дж. Коллінз, Р. Мартін, Лефкур, А.Н. Лук, М.М.
Абдулаєва.
Мета роботи: виявити особливості використання гумору як копінг-стратегії у
представників професій типу «Людина-Людина».
Дане дослідження
перевіряє гіпотезу про те, що існують відмінності у використанні гумору
як копінг-стратегії у представників професій типу Людина-Людина та інших
професій, що не потребують постійного контакту з людьми.
В нашому дослідженні
були використані наступні методики: опитувальник Р. Мартіна «Шкала подолаючого гумору»,
«Опитувальник стилів гумору» Р. Мартіна та «Копінг-тестЛазаруса». Учасники
дослідження – 40 чоловік (представників професій типу «Людина-Людина»: лікарі,
медичний персонал, водії, продавці та вихователі – група А; та представників робітничих професій,
електриків, ремонтників та інженерів – група В).
Результати
емпіричного дослідження та їх обговорення.
Статистично значущих
розбіжностей між групами за методикою Р. Мартіна «Шкала подолаючого гумору» не
виявлено, що говорить про те, що істотних відмінностей між групами щодо цього
параметру немає: представники кожної з груп однаково часто схильні
використовувати гумор задля подолання стресів у своєму житті та професійній
діяльності. Але слід звернути увагу на досить високі середні показники, що
свідчить про те, що члени обох груп мають здебільшого високу та середню
схильність до використання гумору у повсякденному житті для владнання зі
стресовими ситуаціями.
В результаті
порівняння та аналізу отриманих показників за методикою «Опитувальник стилів
гумору» Р. Мартіна не було виявлено значимих розбіжностей в групах А та В щодо
рівня виявлення в них різних видів гумору. Це може бути свідоцтвом того, що
представники професій типу «Людина-Людина» та інших типів мають однакову
схильність використовувати різні види гумору, причому переважає використання
афіліативного та самопідтримуючого гумору в обох групах, тобто саме корисних та
адаптивних видів гумору.
Порівняльний
аналіз результатів методики «Опитувальник стилів гумору» в групах А та В
|
|
Афіліативний
гумор |
Самопідтримуючий
гумор |
Агресивний
гумор |
Самопринижуючий
гумор |
|
Група
А |
35,35 |
35,5 |
26,3 |
25,1 |
|
Група
В |
35,45 |
32,6 |
26,3 |
25,6 |
|
Рівень
значущості розбіжностей за критерієм U-Манна-Уітні |
Не
значущі |
Не
значущі |
Не
значущі |
Не
значущі |
Отримані за методикою
«Копінг-тестЛазаруса».дані свідчить про те, що значимо більш виражена
копінг-стратегія в групі В «втеча/ігнорування». Виявлений факт говорить про те,
що представники професій, які не передбачають постійну роботу з людьми, більше
схильні використовувати втечу та ігнорування як копінг-механізм, ніж
представники професій типу «Людина-Людина». Інших істотних відмінностей щодо
вибору інших способів подолаючої поведінки не було виявлено.
Цікаво відзначити,
що у представників різних професій спостерігається середній рівень (7-12) усіх
копінг-стратегій, при якому адаптаційний потенціал особистості знаходиться в
граничному стані. В групі А виявлений високий рівень (13-18) самоконтролю, що
свідчить про високу напругу даного копінгу і виражену дезадаптацію. Це ставить питання про причини такого
феномену у сучасному суспільстві.
Рисунок 1. Усереднені показники за
методикою «Копінг-тест Лазаруса» в групах А та В
Виявлено, що в групі
А подолаючий гумор негативно корелює з дистанціюванням та самоконтролем, що
підтверджує нашу гіпотезу, а саме, що у представників професій типу
«Людина-Людина» використання подолаючого гумору має свою специфіку, наразі
призводить до зменшення використання цих неконструктивних копінг-стратегій,
чого не можна сказати про представників інших професій.
Також встановлено, що агресивний гумор в даній групі негативно корелює з
копінг-стратегією «пошук соціальної підтримки». Це свідчить про зменшення
схильності використовувати дану копінг-стратегію в разі використання
агресивного гумору, або, навпаки, використання цього копінгу призводить до
зменшення схильності користуватися агресивним гумором. В цьому бачимо
конструктивний адаптивний характер даної стратегії подолаючої поведінки, а
також особливість використання гумору як подолаючої поведінки у людей, що
працюють в сфері «Людина-Людина».
Кореляція
результатів методик «Шкала подолаючої поведінки», «Опитувальник стилів гумору»
і «Копінг-тестЛазаруса» в групах А та В
|
|
Подолаючий гумор |
Афіліативний гумор |
Самопідтримуючий гумор |
Агресивний гумор |
Самопринижуючий гумор |
|||||
|
Група |
А |
В |
А |
В |
А |
В |
А |
В |
А |
В |
|
Конфронтація |
-0,264 |
0,309 |
0,988 ** |
0,995 ** |
0,990 ** |
0,989 ** |
0,982 ** |
0,990 ** |
0,984 ** |
0,825 ** |
|
Дистанціювання |
-0,507* |
0,135 |
-0,026 |
0,154 |
-0,017 |
0,189 |
-0,052 |
0,213 |
-0,050 |
0,046 |
|
Самоконтроль |
-0,454* |
0,182 |
-0,100 |
-0,175 |
-0,082 |
-0,158 |
-0,103 |
-0.173 |
-0,118 |
-0,287 |
|
Пошук соціальної
підтримки |
0,007 |
-0,155 |
-0,466 ** |
-0,132 |
-0,480* |
-0,083 |
-0,475 * |
-0,095 |
-0,500* |
-0,295 |
|
Прийняття
відповідальності |
-0,242 |
-0,131 |
-0,154 |
-0,070 |
-0,083 |
-0,037 |
-0,103 |
-0,036 |
-0,121 |
-0,138 |
|
Втеча/ігнорування |
0,088 |
-0,254 |
-0,356 |
0,090 |
-0,336 |
0,114 |
-0,349 |
0,105 |
-0,327 |
-0,027 |
|
Планування вирішення
проблеми |
0,056 |
-0,258 |
-0,045 |
-0,340 |
-0,059 |
-0,338 |
-0,076 |
-0,346 |
-0,079 |
-0,329 |
|
Переоцінка |
0,105 |
0,095 |
-0,424 |
-0,395 |
-0,425 |
-0,370 |
-0,429 |
-0346 |
-0,451* |
0,456* |
* значущий
кореляційний зв'язок при р<0,05
** значущий
кореляційний зв'язок при при р<0,01
Вищезазначені результати підтверджують нашу дослідницьку гіпотезу. Але було
виявлено і несподівані результати. Так, афіліативний, самопідтримуючий та
самопринижуючий гумор в групі А має негативну кореляцію з копінгом пошуку
соціальної підтримки, що не передбачалося в нашому дослідженні. Ці результати
ставлять нову проблему дослідження механізмів, причин та наслідків виявлених
фактів.
Також виявлено, що всі види гумору позитивно корелюють з дистанціюванням в
обох групах. Конфронтаційний копінг передбачає використання агресивних зусиль
для зміни та поліпшення ситуації, а також певний ступінь ворожості та
готовності до риску, тому виявлений факт може виступати свідченням того, що
люди, у яких наявний досить високий рівень розвитку стилів подолаючого гумору,
мають схильність до агресивних рішучих дій в боротьбі зі стресом. Це також
несподіваний результат, але його подальше розглядання може дати цікаві
результати.
Результати
дослідження можуть бути використані у консультуванні, пов’язаному з
професійними
проблемами, а також для оптимізації психологічних відносин на роботі з
людьми.
Література
1. Анцыферова Л.И.Личность
в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование трудных
жизненных ситуаций и психологическая защита // Психологический журнал. 1994. – Т.
15. – №
1. – С. 3-18.
2. Белинская Е.П. Совладание как социально-психологическая проблема//
Психологические исследования: электрон. науч. журн. 2009. N 1(3).
3. Дмитриев А.В. Социология
юмора: Очерки. — М., 1996. — 214 c.
4. Зайва О.О. Методики, спрямовані на вимірювання почуття гумору: опис,
адаптація, перші результати // Наукові записки інституту психології імені
Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д.Максименка. – К.: Главник,
2005. – Вип. 26. – Том 2. – С. 99-106.
5. Иванова Е.М., Ениколопов
С.Н. Психологические исследования чувства юмора // Вопросы
психологии: Научный журнал. 2006. – №4. –С.
122-133.
6. Лазарус, Р. Теориястресса и психофизиологические исследования / Р. Лазарус
// Эмоциональный стресс. – Л.: Медицина, 1970.
7. Мартин Р. Психология юмора /
Пер. с англ. Под ред. Л.В. Куликова. – СПб.: Питер, 2009. – 480 с.
8. Нартова-Бочавер С. К.
"Copingbehavior" в системе понятий психологии личности //
Психологический журнал. — 1997. – Том 18, № 5. — С.
20-30.
9. Сорокина Ю.Л. Совладающее поведение представителей разных профессий// Сборник материалов
Международной научно-практической конференции «Психология стресса и
совладающего поведения». Кострома, 2010. – С. 156 -159.