Скрипник Т. В., к.т.н., Мащенко О. І., студ.

АДІ ДВНЗ «ДонНТУ», м. Горлівка

 

ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ І ЕКОНОМІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ ПРИ СПОРУДЖЕННІ ПОРОДНИХ ВІДВАЛІВ

 

Процес видобутку і переробки вугілля вимагає відчуження великих територій земель під підприємства вугільної промисловості. В результаті функціонування шахтних підприємств вугільної галузі накопичена величезна кількості відходів виробництва гірської породи, в ході виробничого процесу складається в породні відвали, які є техногенним масивом, що формується на спеціально відведеній площі з гірських порід, що отримуються в процесі розробки родовища. Вдосконалення технології складування відходів вуглевидобування і вуглезбагачення, що забезпечує зниження витрат на відвалоутворення і виключає шкідливий вплив породних відвалів на довкілля, тому є одною з актуальних завдань в народному господарстві.

Існуючі схеми спорудження породних відвалів не достатньо вирішують проблеми поліпшення навколишнього середовища. Пропонується технологія спорудження породного відвалу з урахуванням рекультивації земель (рис.1).

Для зменшення об'єму переміщуваної породи при виполажуванні, ширина шарів, які відсипляються в укосі, зменшується на величину l1 з таким розрахунком, щоб вийти на кут укосу, передбачений рекультивацією. Досягши верхнього кордону пожежобезпечного шару, виробляється виполажування укосу. Наступною операцією є створення на укосі ізолюючого покриття. Для цього інертний матеріал доставляється автосамоскидами до краю укосу і за допомогою бульдозера наноситься на поверхню укосу. Потім ізолююче покриття на укосі ущільнюється катками.

Після відсипання ярусу його поверхня по контуру відвала покривається інертним матеріалом. В цьому випадку інертний матеріал відсипляється автосамоскидами рівномірно по всій поверхні, планується бульдозером і ущільнюється катками.

Рисунок 1 – Технологія формування яруса з виполажуванням укосу

 

При формуванні ярусу без виполажування укосів відмінність полягає в тому, що ущільнення укосу виробляється без його виполажування. Для цього каток з'єднується з бульдозером тросом.

Створення ізолюючого покриття здійснюється переміщенням інертного матеріалу бульдозером під укіс. Формування ярусу шарами збільшеної потужності при фронтальному способі відсипання здійснюється одним шаром. Виполажування укосів проводиться шляхом переміщення бульдозером верхньої частини укосу в підставу ярусу до отримання заданого кута виполажування. При виполажуванні укосу операція по ущільненню як самого укосу, так і ізолюючого покриття, виконується бульдозером з безпосередньо причепленим до нього катком.

Аналіз отриманих даних дозволив встановити, що із зменшенням продуктивності відвала значення питомої економічної ефективності збільшується. У зв'язку з наявними в галузі підприємствами невеликої продуктивності значення питомої економічної ефективності можна прийняти як для продуктивності 1 тис. т. в добу, округливши їх у велику сторону.

Визначення чистого економічного ефекту визначається з метою техніко-економічного обґрунтування вибору найкращих варіантів гасіння породних відвалів, що горять, розрізняються між собою по своїй дії на довкілля, економічною оцінкою заходів, що проводяться.

Витрати на здійснення даного середовищозахисного заходу обчислюються у формі сукупних витрат і капітальних вкладень, приведених до річної розмірності з врахуванням чинника часу.

Економічний результат середовищозахисних заходів (Р) виражається величиною запобігає, завдяки цим заходам, річного економічного збитку (У).

                                          ,                                                       (1)

Економічний збиток від забруднення середовища є комплексною величиною, що встановлюється на основі варіантних розрахунків, як мінімально необхідна величина витрат на запобігання дії середовища.

Висновок

1. Проаналізовано технології формування породних відвалів та розроблена і запропонована найліпша, з урахуванням економічних коефіцієнтів.

2. Надається схема розрахунку економічного ефекту.

Перелік літератури

1.         Розкриття крутих викидонебезпечних вугільних шарів/ Калфакчіян О.П., Воробйов Є.О., Андрєєв С.Ю., Софійський К.К., Клець А.П., Рєпка В.В., Відп. Ред.. В.В. Рєпка; АН України; Інст. геотехн. Механіки. – Дніпропетровськ: Січ. 1992. – Іл. 41. Табл. 5. Бібліогр.: с. -150.

2.         V Міжнародна конференція «Стратегія якості у промисловості і освіті» (6-13 червня 2009 р., Варна, Болгарія): Матеріали. У 2-х томах. Том 1. Упорядники: Хохлова Т.С., Хохлов В.О., Ступак Ю.О. – Дніпропетровськ-Варна, 2009. – 800 с.