Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студент ОКР спеціаліст Мрачковський О.М., студентка ОКР спеціаліст Собко О.Г., студентка ІV курсу Михайльова Ю.О., студентка ІV курсу Сулима Ю.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив інгібіторів росту на динаміку накопичення різних форм азоту в рослин картоплі

Останнім часом у рослинництві з метою оптимізації продукційного процесу все частіше застосовуються різноманітні біологічно активні речовини. Серед них, досить часто застосовуваною групою є ретарданти та етиленпродуценти. [4]. Вони впливають на характер донорно-акцепторних відносин у рослині, а від так і на перерозподіл пластичних речовин [4].

Картопля важлива овочева, технічна та кормова культура. У бульбах картоплі містяться вуглеводи, білки, пектини, органічні кислоти, клітковина, вітаміни та мінеральні солі. Тому важливим є вивчення процесів перерозподілу різних форм азоту у картоплі за дії стимуляторів росту. [1].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях картоплі СФГ «Бержан» с. Гобанівка Вінницької області. Рослини сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами: 2-ХЕФК, EW-250 і ССС-750. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна [2]. Вміст різних форм азоту визначали методом К’єльдаля [3]. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1”.

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту картоплі під впливом ретардантів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азоту у органах дослідних рослин (рис.). Зокрема встановлено, що в процесі вегетації відбувалося зниження вмісту азоту у вегетативних органах, як у контролі так і у досліді за рахунок білкової його

форми. На нашу думку, це свідчить про інтенсивний гідроліз білків та їх відтік до нових атрагуючих центрів – бульб.

Досліджено, що застосування ретардантів інтенсифікувало процес відтоку азотомістких сполук з коренів та стебел до листків. Однак, за дії 2-ХЕФК зафіксовано підвищення вмісту азоту у вегетативних органах та плодах. Така зміна у перерозподілі азотмістких сполук при застосуванні етиленпродуценту негативно відображалися на продуктивності культури у порівнянні з іншими регуляторами росту, незважаючи на те, що показники елементів урожайності перевищували контроль.

Окрім цього, звертає на себе увагу той факт, що за дії EW-250 та ССС-750 відбувався більш інтенсивний відтік загального та білкового азоту з стебел та листків. Ми вважаємо, що це пов’язано з посиленим навантаженням рослин урожаєм під впливом ретардантів.

За результатами наших досліджень встановлено, що за обробки рослин EW-250 кількість плодів на рослині за три основних вибірки в середньому становила 10,42±0,48 шт., при застосуванні ССС-750 – 9,58±0,43 шт., а за дії 2-ХЕФК 8,75±0,41. У контролі кількість плодів склала 5,71±0,22 шт.

Отже, посилене навантаження рослин урожаєм під впливом інгібіторів росту інтенсифікувало гідроліз білків та відтік азотомістких сполук з вегетативних органів рослини до плодів, що формуються.

Література

1. Болотских А.С. Картофель / А.С. Болотских/–Х.:Фолио, 2002.–254 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.

4. Прусакова Л. Д. Регуляторы роста растений / Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова, В. Г. Головатый. – 1989. – С. 27-33.