Студентка Наливайко Н.М.

Одеський національний політехнічний університет, Україна

Проблеми та перспективи розширення експортного потенціалу металообробного підприємства

Зовнішня торгівля завжди була та є основним напрямом господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у всьому світу. Зовнішньоторговельні операції в наш час складають близько 80 % усіх зовнішньоекономічних операцій багатьох країн. Саме в зовнішній торгівлі розкривається основний зміст господарської діяльності суб’єктів міжнародних економічних відносин. Надання усім підприємствам права самостійного виходу на зовнішній ринок, встановлювати прямі та постійні зв’язки з іноземними партнерами, усе це створює стали умови для зростання ефективності їх функціонування через появу нових фінансових, виробничих та технічних можливостей, швидшого оновлення матеріально-технічної бази та збільшення експортного потенціалу підприємств.

Експорт – як самостійна економічна категорія являє собою продаж товарів іноземним суб'єктам економічної та господарської діяльності, а також вивіз товарів через митний кордон України, крім тих випадків, коли суб'єкт ЗЕД передає майно господарської діяльності іноземному суб'єкту як натуральну частку участі у формуванні статутного капіталу при спільній господарській діяльності.

В умовах формування в Україні ринкового механізму, в якому саме підприємствам відводиться головна економічна роль, актуальним є питання, проблеми та перспективи виходу вітчизняних підприємств на зовнішній ринок та форми роботи на ньому [1].

Структуру економічного потенціалу кожного підприємства утворюють активи пропозиції та активи попиту, які забезпечують реалізацію, відповідно, внутрішніх і зовнішніх імперативів його функціонування та розвитку. Активи пропозиції формують ресурсну основу експортної діяльності – природно-ресурсний, трудовий, виробничий, технологічний та управлінський потенціал, а активи попиту – її маркетинговий, інфраструктурний та інформаційний потенціал, що забезпечують підвищення усталеності та адаптивності розвитку експортного потенціалу підприємства. Експортний потенціал підприємства є системним ресурсом, що володіє факторною доходністю, яку доцільно визначати за допомогою показників експортної вартості активів та експортного доходу підприємства [2].

Для здійснення розвитку експортного потенціалу металообробного підприємства оптимально необхідно дотримання щонайменш двох умов – сприятливості економічного середовища для здійснення економічної діяльності підприємства та цілеспрямованого залучення підприємством ресурсів (в тому числі і нематеріальних, а також часу) для здійснення даного розвитку. Перш за все, необхідно вибудувати концепцію управління експортного потенціалу підприємства для визначення основних параметрів стратегії управління його діяльністю, що буде спрямована, першочергово, на розвиток експорту підприємства. Для цього потрібно визначити, що ж розуміється на підприємстві під термінами "концепція", "управління", як вони співвідносяться з експортним потенціалом, яке місце займає у їх системі механізм підвищення експортного потенціалу підприємства, яка його функціональна структура. Відповідь на дані питання в подальшому допоможе визначити можливість та пріоритетність використання тих чи інших заходів для підвищення експортного потенціалу підприємства за даних економічних умов діяльності, тобто, фактично прийняти низку ключових рішень про розподіл та інвестування наявних у підприємства та можливих до залучення ним ресурсів у розвиток експортної діяльності підприємства [3].

Запропонуємо наступний механізм заходів по стимулюванню експортної діяльності металообробних підприємств:

- надання гарантій торговельним партнерам у разі зміни національного законодавства;

- забезпечення стабільності політичного середовища шляхом досягнення згоди між різними владними структурами, політичними партіями та організаціями;

- розробка та затвердження нової «Програми розвитку металообробної промисловості», яка передбачатиме заходи щодо зростання інноваційної активності підприємств, заходи щодо створення нових сучасних зразків машинобудівної продукції, заходи, які сприятимуть вирішенню необхідних технологічних проблем у галузі.

- проведення модернізації старого виробництва та створення нового шляхом використання екологічно безпечного та енергозберігаючого устаткування, проведення моніторингу технологічного рівня металообробної продукції кожні півроку;

- забезпечення тісної взаємодії підприємств металообробної галузі з науково-технічними організаціями для вирішення проблеми із створення нових видів продукції та розширення асортименту товарів;

- приділення належної уваги розвитку патентно-ліцензійного напрямку діяльності, який сприяє розширенню зв’язків з країнами, на ринок яких постачається продукція машинобудування. На сьогодні, Україна має найбільшу вагу у патентно-ліцензійній діяльності у відносинах з Росією (55%);

- зменшення рівня і кількості податків шляхом зниження чи звільнення податкових зборів на новітнє обладнання і технології, ноу-хау для виробництва металообробної продукції; [4]

Дані рекомендації щодо нарощування обсягів експорту та збуту металообробної продукції до тих країн, які є для України перспективними та значущими, можуть мати позитивні наслідки за рахунок виконання всієї системи запропонованих заходів, а також удосконалення та оновлення вже існуючих на підприємстві.

Література:

1. Соскін О. Необхідність зміни економічної моделі для конкурентоспроможного розвитку України. [Електронний ресурс] / О.Соскін. – Режим доступу: http://soskin.info/news/3073.html

2. Стреліна О. Інноваційний розвиток економіки України: проблеми та перспективи. [Електронний ресурс] / О. Стреліна. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2166

3. Стреліна О. Інноваційний розвиток економіки України: проблеми та перспективи. [Електронний ресурс] / О. Стреліна. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2166

4. Матеріали інформаційного сайту Центру Разумкова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uceps.org/additional/analytical_report_NSD55_ukr.pdf