студент Кравцов М.О.
Одеський
національний політехнычний університет,Україна
Оцінка результатів і підвищення ефективності діяльності підприємства в
умовах міжнародної конкуренції (на прикладі ПАТ “Укртелеком”)
З початку розвитку економічної науки проблема
ефективного функціонування підприємств вийшла на перший план і залишається актуальною
й сьогодні. Оцінка ефективності виробничої діяльності, управлінських рішень, витрат економічних
ресурсів, а також
конкретні технології та засоби забезпечення ефективного функціонування
підприємств становлять особливий інтерес як для
вчених, так
і для економістів-практиків.
Економічна
ефективність діяльності підприємства залежить від раціонального використання
кожного виду ресурсів та їхньої структури, яка визначається співвідношенням
задіяних ресурсів різних факторів виробництва. Ці пропорції головним чином
зумовлені специфікою виробництва, рівнем застосовуваної на підприємстві
техніки, технології, організації виробництва і праці, співвідношенням
екстенсивних та інтенсивних факторів розвитку виробництва.
Отже,
ефективність підприємства являє собою комплексну оцінку кінцевих результатів
використання основних і оборотних фондів, трудових і фінансових ресурсів та
нематеріальних активів за певний період часу.[1, c. 107]
Оцінка ефективності
функціонування підприємства включає три складові: задоволення потреб населення,
ефективність роботи організацій, ефективність управління підприємством як
цілісним об‘єктом. Дослідження підтвердили тісний зв'язок показників, що
оцінюють ефективність кожної складової і їх вплив на інтегральну ефективність
функціонування і розвитку підприємства. [2, c.
132]
Оцінку ефективності
підприємства доцільно робити за чотирма групами показників: 1) мета, стратегія,
політика і цінності; 2) фінанси; 3) виробництво; 4) споживчий результат та
екологія. Такий підхід гарантує, що жоден із критеріїв оцінки не буде упущений.
Одним із найважливіших елементів ринкового
механізму є конкуренція.
Методами конкурентної боротьби є поліпшення
якості, дизайну товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції,
надання гарантії і після продажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати
тощо. Поряд з цим використовуються “мирні” методи обмеження конкуренції: таємні
угоди про єдину політику цін і поділ ринків збуту, реалізацію крупних науково –
технічних проектів, обмін інформацією з різних питань наукової, технічної,
ринкової стратегії.
Міжнародна конкурентоспроможність підприємства – здатність
підприємства створювати та реалізовувати продукцію, цінові й нецінові якості
якої більш привабливі, ніж в аналогічної продукції конкурентів на зовнішньому
ринку.
Управління міжнародною конкурентоспроможністю
підприємства означає застосування певного комплексу заходів, спрямованих на
протистояння різноманітним зовнішнім факторам впливу та подолання негативних
наслідків конкуренції з метою досягнення бажаного рівня конкурентоспроможності
на міжнародному ринку. Основною метою управління міжнародною
конкурентоспроможністю підприємства є забезпечення сталого функціонування
підприємства за будь-яких економічних, політичних, соціальних умов на
зовнішньому ринку [3,c.68].
При розробці стратегії конкурентоспроможності на
зовнішньому ринку підприємства проходять наступні етапи управління:
-
моніторинг
конкурентного середовища міжнародного ринку. Даний етап передбачає дослідження
основних факторів зовнішнього ринку для визначення можливостей і загроз
підприємства, ступеня інтенсивності конкуренції на зовнішньому ринку, рівня
вхідного бар'єру".
-
оцінка
конкурентоспроможності підприємства, його продукції та основних конкурентів на
зовнішньому ринку, що полягає у визначенні основних ключових факторів успіху
підприємства, конкурентних переваг, які можуть забезпечити йому успішне
функціонування та довгострокове випередження конкурентів на зовнішньому ринку.
-
реалізація
стратегії управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства полягає у
прийнятті рішення, якими засобами підприємство буде досягати поставлених цілей.
-
оцінка
і контроль реалізації визначеної стратегії управління конкурентоспроможністю
підприємства на зовнішньому ринку. [4,c.55].
Кожен з перелічених етапів управління
конкурентоспроможністю підприємства на зовнішніх ринках передбачає виконання
певної низки завдань, ефективність виконання яких залежить від ряду
факторів, до яких зокрема належать існування та перспектива появи підприємств,
що будуть мати певні "know-how" у сфері управління, безпосередній
вплив постачальників та споживачів продукції на потужність конкуренції тощо. Телекомунікації стали
інтегральною частиною бізнесу та забезпечують внутрішні та міжнародні потоки
інформації в процесі прийняття ділових рішень. Обсяг інформації, що передається
завдяки інформаційно-телекомунікаційній структурі, подвоюється кожні 2-3 роки,
що посилює значення телекомунікацій як на рівні компаній, так і в цілому в
економіці світу, що в свою чергу підсилює процеси глобалізації.
Розвиток нових
технологій вніс істотні корективи в хід розвитку людства. Лідерство країни на
міжнародній арені останнім часом починає усе більшою мірою визначатися вже не
тільки наявністю природних ресурсів, рівнем розвитку сільського господарства і
промисловості, а й якісними і кількісними показниками сконцентрованих у її
національній економіці інформаційних потоків.
Пріоритетним напрямом розвитку
телекомунікаційних мереж ПАТ «Укртелеком» повинен бути прискорений розвиток
мереж телефонного зв'язку для надання загальнодоступних послуг. При цьому слід
враховувати такі особливості:
-
загальнодоступні
телекомунікаційні послуги повинні надаватися всім бажаючим за регульованими
державою тарифами. Для розширення загального доступу до телекомунікаційних
послуг слід прискорити нарощування технічних можливостей телекомунікаційних
мереж;
-
продовжити оновлення і розвиток стаціонарних телефонних
мереж;
-
визначити
особливі умови для видачі ліцензій на надання послуг мобільного зв'язку з метою
залучення операторів мереж мобільного зв'язку до надання телекомунікаційних
послуг у сільській, гірській місцевості і депресивних регіонах.[5]
Як вже було сказано вище, для покращення стану
підприємства потрібно переходити на новітні технології, найбільш значущим
елементом покращення роботи на підприємстві ПАТ «Укртелеком» є перехід на єдине передавальне середовище, здатне
забезпечити великі інформаційні потоки, це
є оптичне волокно.[6, c. 23]
Смуга пропускання оптичного волокна значно ширша,
ніж потрібний на практиці будь-якому окремо взятому застосуванню. Ось чому
волоконно-оптичні технології є ключовим напрямом розвитку інформаційних систем.
Серйозними аргументами в їх користь є також висока перешкодо захищена і
електромагнітна сумісність волоконно-оптичних каналів зв'язку, скритність
передаваємої по ним інформації. Необхідність максимально ефективно
використовувати можливості передачі інформації по оптичному волокну послужила
поштовхом для інтенсивних досліджень.[7, c. 48]
Для реалізації
проектів по розширенню пропускної спроможності ліній потрібно
використовувати устаткування WDM та DWDM. Це - вживання технологій
спектрального мультиплексування (передача даних багатьох каналів через один) каналів, що
отримали назву WDM- і dwdm-технологій. WDM (wavelength division multiplexing)
означає мультиплексування з розділенням по довжині хвилі, DWDM (dense
wavelength division multiplexing) - щільне мультиплексування з розділенням по
довжинах хвиль. Ці технології дозволяють в сотні раз збільшити пропускну
спроможність волоконно-оптичних каналів і мереж зв'язку.[8, c. 49]
Література:
1.
Устенко
О. Л. Экономика предприятия: Методическое пособие. – К.: МАУП, 2000.
2.
Макогон Ю.,
Панков В. Инновационная деятельность и стратегия повышения
конкурентоспособности продукции // Економист .–2005.–№6.
3.
Управління
міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації): Навч. посібник /
За ред. І. Ю. Сіваченка. - Київ: ЦНЛ, 2003.
4.
Маркетингове
управління конкурентоспроможністю підприємств: стратегічний підхід: Монографія
/ Л. В. Балабанова, В. В. Холод. - Донецьк: Дон ДУЕТ ім. М.
Туган-Барановського, 2006.
5.
Кабінет
Міністрів України: Розпорядження від 7 червня 2010 р. №316-р Київ. Про
схвалення Концепції розвитку телекомунікації в Україні.
6.
Убайдуллаев Р.Р.
Протяжні ВОЛЗ на основі EDFA. Lightwave Russian Edition, № 1, 2003, с. 22-28
7.
Наний О.Е.
Основи цифрових волоконно опіческіх систем зв'язку. Lightwave Russian Edition,
№ 1, 2003.
8.
Наний О.Е.
Оптичні передавачі. Lightwave Russian Edition, № 2, 2003, с. 48-51.