Економічні науки/ 10 Економіка підприємства
Бральчук О.С.
науковий керівник:
Хортюк Н.В.
Буковинський
державний фінансово-економічний університет
м. Чернівці
Дослідження
зарубіжного досвіду оплати праці та доцільність його використання на
вітчизняних підприємствах
На сьогодні наша країна знаходиться на новому етапі свого
розвитку. Україна має плани щодо входу в ЄС, тому виникає необхідність
реформування системи оплати праці у відповідності із міжнародними стандартами.
Специфіка сучасного етапу розвитку України робить актуальним і необхідним
вивчення і використання досвіду провідних країни у системі оплати праці.
Дослідженням даного питання займались такі вчені: Б. Богиня, О. Грішнова, А.
Калина, А. Колот, В. Вітвицький, О. Савкова, О. Терещенко, І. Багрова, Б. Мазманова, А.
Зубкова, Л. Суєтина, Н. Побережна та ін.
Система оплати праці – сукупність правил визначення заробітної
плати. Вона включає як спосіб встановлення співвідношення між мірою праці та
мірою винагороди за неї, на підставі якого будується порядок обчислення
заробітку працівника, так і конкретні розміри тарифних ставок, окладів
(посадових осіб) [1].
У зарубіжних країнах
нагромаджено великий досвід
застосування найрізноманітніших систем оплати праці. Системи оплати праці
різних країн характеризуються наступними ознаками: Швеції – солідарною
заробітною платою, Японії – оплатою за стаж, Німеччини – стимулюванням
зростання продуктивності, США – оплатою за кваліфікацію, Великобританії –
оплатою за індивідуальними контрактами, у
Франції – індивідуалізацією зарплати, Італії – виплатою колективних і
індивідуальних надбавок до галузевої тарифної ставки і надбавками у зв'язку з
зростанням вартості життя. Одночасно спостерігається загальна націленість
систем зарплати для підвищення ефективності виробництва [2].
Розглянемо детальніше системи оплати праці у таких
провідних країнах, як США і Японії.
Сутність системи оплати праці у США полягає в наступному:
1) працівник одержує
свій дохід у залежності від кваліфікаційного рівня, кількості виконаних завдань
та їхньої якості;
2) працівники під час
підвищення кваліфікації можуть оволодіти новими професіями, але доплати вони
отримують якщо підприємству необхідні дані професії;
3) працівники мають
можливість приймати участь у прибутках компанії, отримуючи при цьому додаткову
кількість коштів;
4) розмір преміювання
працівника залежить від категорії його робочого місця;
5) нарахування оплати
здійснюється за фактичну кількість відпрацьованих годин, що визначається за
системою обліку часу та ін.
Сутність Японської системи оплати праці полягає у:
1) «довічному найманні»
працівників на роботу, що передбачає автоматичне зростання доходу працівника
протягом усієї цого трудової діяльності і службове просування;
2) наявність премій,
бонусів, надбавок щомісяця або піврічно;
3) наявність тарифного
заробітку, який складається із тарифної ставки та надбавок до неї;
4) залежність оплати від
життєвих піків;
5) оплата менеджерів
залежить від результатів роботи підприємства та ін.
На сьогоднішній час наша країна знаходиться у кризовому становищі, тому
потрібно переглянути доцільність використання вищенаведених пунктів системи
оплати праці на наших українських підприємствах. Доцільним є запровадження
системи оплати праці за фактичну кількість відпрацьованих годин, але не
забуваючи про якість товарів (послуг), тоді працівник буде отримувати ту плату,
на яку він заслуговує і буде докладати зусиль для якомога кращого виконання
своїх обов`язків. Виходячи від цього чи працівник при виконанні своїх
обов'язків «викладається на повну», то він повинен отримати бонуси, премії,
надбавки щомісячно або піврічно. Працівники, які пропрацювали у підприємстві
протягом тривалого періоду досить продуктивно, мають отримати можливість
приймати участь у прибутках компанії. Цим вони збільшать свій дохід і парелельно будуть мотивувати «нових»
працівників до більш ефективної діяльності. Необхідно установити систему оплати
праці для менеджерів, відповідно до якої їхня заробітня плата буде залежати від
результатів роботи підприємства, оскільки вони є ключовими особами при
розподілі повноважень, мотивації працівників та виконують ряд інших обов'язків
на підприємстві. Відповідно, використання даних методів буде досить ефективним для
нашої економіки, підніме її із ряду «відстаючих». Якщо у нас буде ефективна
система оплати праці це зменшить відплив населення на заробітки за кордон,
відплив капіталу за кордон.
Література:
2) Колот А. Зарубіжний досвід матеріального
стимулювання персоналу / А. Колот
// Україна: аспекти праці. – К. 2011, №1 – 28 с.
3) Офіційний сайт аграрного сектору України [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://agroua.net/economics/documents/category-82/doc-242/
4) Молодоженя М. Провідний
зарубіжний досвід інноваційних форм стимулювання праці персоналу підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/34_NIEK_2013/Economics/10_150973.doc.htm
5) Брезицька К. Аналіз сучасних систем оплати
праці в зарубіжних країнах / К. Брезицька // Управління розвитком. 2011. – №
8(105). – с. 30-31.