Саргсян К.Р.

Одеська національна академія харчових технологій

Науковий керівник к.е.н., доц. Мартиновський В.С.

Управління витратами на хлібоприймальних підприємствах в сучасних умовах

Ефективність функціонування підприємств АПК та хлібоприймальних підприємств зокрема багато в чому залежить від економічно-грамотного використання усіх видів ресурсів, що обумовлює необхідність поступового переходу до єдиної системи управління витратами [1].

Питанню організації управління витратами підприємства присвячені роботи таких вчених як І. Бланк, І. Бойчик, В, Ю. Игумнов, К. Ф. Лученко,
О. Кузьмін, А. Наливайко, С. Покропивний, І. Берзінь, В. Рибін, А. Риндя та ін.

З огляду на високий економічний та експортний потенціал українського АПК, управлінню витратами на хлібоприймальних підприємствах має бути приділено особливу увагу.

У структурі витрат хлібоприймальних підприємств найбільшу частку займають витрати на оплату праці та витрати на паливо та енергію. Поступове підвищення рівня заробітних плат в країні та стрімке зростання вартості енергоносіїв призвели до істотного збільшення операційних витрат елеваторів та відповідно зниження рівня їх прибутковості.

Актуальними напрямками оптимізації витрат хлібоприймальних підприємств і підвищення ефективності управління витратами з огляду на це є наступні організаційні та технічні заходи:

1. Залучення сезонних робітників на строк з липня-серпня до листопада-грудня, коли на елеваторах відбувається прийом зернових та олійно-бобових культур нового врожаю. Цей захід актуальний для робітників таких спеціальностей як машиніст зернових навантажувально-розвантажувальних машин, транспортувальники нижчих розрядів, сеператчики тощо. Застосування сезонних робітників дозволить зменшити фонд оплати праці елеваторів та підвищити ефективність використання трудових ресурсів.

2. Підвищення рівня автоматизації шляхом встановлення датчиків рівня температури, механізації та автоматизації ручних робіт. Заходи цього напрямку особливо актуальні для підприємств, які були побудовані до 1990 року та використовують застаріле за сучасними мірками технологічне обладнання.

3. Перехід від використання газу та мазуту для сушильних агрегатів до спалювання лушпиння, пелетів, зернових відходів тощо. Існують інноваційні розробки, які здатні підвищити енергоефективність хлібоприймальних підприємств шляхом відмови від використання газу, вартість якого поступово зростає. Проведені нами розрахунки засвідчили, що термін окупності такого заходу складає від 2 до 4 років. Недоліки систем, які використовують термомасляні котлоагрегати, окрім новизни для України, практично відсутні. Однак важливою технологічною особливістю, на яку слід звернути увагу при впровадженні обладнання є те, що для даної системи важливою є стабільність надходження палива у вигляді лушпиння чи зернових відходів 3-ї категорії. Також важливим питанням є технологічна складність накопичення та зберігання зернових відходів, оскільки вони мають високу вологість та є небезпечними з точки зору тривалого накопичення у бункерах.

4. Економія витрат на технічному обслуговуванні обладнання шляхом оптимального підбору транспортного обладнання, встановлення обґрунтованих нормативів.

Разом з тим, в існуючих умовах надзвичайно актуальним є запровадження на хлібоприймальних підприємствах сучасних систем управління витратами: директ-костинг, стандарт-кост, таргет-костинг, абзорпшен-костинг (absorption-costing), кайзен-костинг, СVР-аналіз, кост-кілинг, бенчмаркінг витрат, LСС-аналіз, метод ЕVА тощо.

Особливістю обліку витрат на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах є те, що він здійснюється по передільному методу із застосуванням елементів нормативного обліку в частині витрачання сировини.

При передільному методі обліку витрати на виробництво продукції обліковуються за видами виробництва (переділів) і статтями витрат. Як об'єкт обліку на хлібоприймальних підприємствах прийняті прийом – відвантаження зерна.

Зважаючи на це, на нашу думку, на хлібоприймальних підприємствах актуальним є впровадження систем ABC-аналіз. Впровадження систем управління витратами хлібоприймальних підприємств на основі
АВС-методу, на нашу думку, дозволить [5]:

– оптимізувати витрати підприємства за рахунок покращення процесу виробництва;

– забезпечити формування раціональної структури витрат з врахуванням корисності їх здійснення на кожному етапі виробничого процесу;

– обґрунтувати доцільність зміни організації процесу виробництва, зокрема шляхом відмови від самостійного виконання частини функцій, які є неефективними за результатами аналізу;

– обґрунтовано встановлювати нормативи обсягів та рівнів витрат, виконання яких структурними підрозділами контролюється службою фінансового контролінгу;

– досягти зростання ринкової вартості промислового підприємства в довгостроковій перспективі та максимізації прибутковості.

Література:

1. Адирова Т. І. Управлінський аспект оптимізації витрат промислових підприємств [Електронний ресурс] / Т. І. Адирова // Ефективна економіка. – 2011. – № 9. – Режим доступу: http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j =efektyvna-ekonomika&s=ua&z=1403

2. Васильєва Т.А., Рябенков O.B. Використання АВС-методу в системі управління витратами промислового підприємства [Текст] / Т. Васильєва, О. Рябенков // Сталий розвиток економіки. – 2011. – № 1 (4). – С. 181-184.