Трусова Н.В.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

ПАРАМЕТРИ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВІ ПОТОКИ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА

Сільськогосподарські підприємства, як і будь-який інший суб’єкти господарювання, функціонують в агресивному середовищі ринкової конкуренції, інфляції, недостатності фінансування, диспаритету цін, залежності від природно-кліматичних умов і впливу інших чинників негативного впливу на фінансову стійкість. В результаті зростає тиск ризику втрати платоспроможності, фінансової стійкості, що хвилює не тільки власників підприємств та членів трудових колективів, але й потенційних контрагентів, комерційних банків, тощо.

Основою успішної реалізації процесу господарювання сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах є досягнення оптимального балансу їх фінансових інтересів. Ця умова визначає необхідність розробки управлінських рішень щодо регулювання параметрів фінансових потоків, які спрямовуються на розвиток підприємства. При цьому реалізація задач із визначення фінансових потоків і ефективного управління ними може бути побудована шляхом конкретизації напрямів аналізу стану господарювання сільськогосподарських підприємств в економічних відносинах, оптимізації джерел формування фінансових ресурсів, систематизації та обробки одержуваних даних результатів діяльності, розробки методології і методики аналізу, включаючи інструменти прогнозування на мікрорівні.

Неповторність та специфічність фінансових потоків пов’язують з нагромадженням та використанням різних фінансових ресурсів за видами та рівнем їх ліквідності. Фінансові потоки сільськогосподарського підприємства є агрегованим поняттям і включає до свого складу багато чисельні види потоків, що обслуговують господарську діяльність.

Фінансові потоки віддзеркалюють види основної діяльності сільськогосподарського підприємства. Здійснення операційної діяльності супроводжується потоками, на які покладено функції фінансового забезпечення складного відтворювального ланцюга: витрати на виробництво, виручка від реалізації продукції тощо. В рамках здійснення фінансової діяльності рух фінансових ресурсів спрямований на підвищення дієвості використання активів підприємства. Інвестиційна спрямованість фінансових потоків в господарку діяльність підприємства, а саме, в основні активи (устаткування, транспортні засоби, машини) і в нематеріальні (технології, патенти), розрахована на довгострокові програми розвитку, з процедурами здешевлення (капіталозаощадження) та домінування зовнішніх джерел фінансових ресурсів над внутрішнім. У той же час, інвестування фінансових ресурсів в оборотні активи (запаси) використовується для звичайних заходів підтримки стабільності поточної діяльності як в умовах криз, так і в умовах підйомів. При цьому здійснюється короткострокове залучення фінансових ресурсів без процедур його здешевлення (капіталозбереження) при домінуванні джерел власних фінансових ресурсів над зовнішніми [2, с. 211].

Опосередкований період між оплатою кредиторської заборгованості, розрахунків з бюджетом, з оплати праці, страхування, за сировину і матеріали та погашення дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію та послуги характеризує період обороту фінансових ресурсів, які обслуговують операційну діяльність і загальний період обороту фінансового потоку [4, с. 11]. Забезпечення цільової динаміки фінансового потоку є одним з головних чинників підтримки необхідної ліквідності сільськогосподарського підприємства та реалізації його трансакційної попиту на запаси фінансових ресурсів, тобто управління фінансовим потенціалом підприємства.

Цикл фінансових потоків має різновекторний характер: дебіторська заборгованість та авансові платежі підприємства збільшують період обороту; кредиторська заборгованість і авансові платежі покупців навпаки його скорочують. Таким чином, чим швидше фінансові ресурси трансформуються з однієї форми в іншу, тим вища ефективність їх використання підприємством. З цього виходить, що тривалість операційного та фінансового періодів взаємопов'язані з ефективністю використання фінансових ресурсів і є параметрами впливу на фінансові потоки підприємства. Впливу змін параметрів фінансових потоків на результативність діяльності і платоспроможність сільськогосподарського підприємства представлені на рис. 1.

Слід зазначити, що скорочення терміну зберігання запасів в структурі оборотних коштів, спричиняє виникнення певну ступінь ризику. З одного боку, чим менше період, тим швидше рух фінансових ресурсів, з іншого – збільшується ризик уповільнення операційного циклу через недопоставки або браку запасів. Виходячи з таких міркувань, слід приймати рішення про нормування запасів. Разом з тим, сільськогосподарське підприємство, може формувати наднормативні запаси, з метою захисту фінансових ресурсів при коливанні ринкової кон'юнктури (виникненні інфляції), спеціально трансформуючи їх з грошової форми в матеріальну, або отримати додатковий дохід в результаті зростання цін на сировину.

Результатом здійснення виробничої процесу, є отриманий кінцевий продукт, що сформувався в результаті господарської діяльності підприємства. Виготовлена продукція повинна надійти до кінцевого споживача з мінімальним часовим лагом. При цьому, потреба враховувати лаг при кількісному вимірюванні взаємозв’язку між економічними показниками постає дуже часто. Наприклад, у динамічних моделях необхідно враховувати лаг при визначенні зв’язку між фінансовим результатом і капітальними вкладеннями, або частину цього лагу.

Кількісне вираження взаємозв’язку між капітальними вкладеннями і введенням основних фондів, між витратами виробничих ресурсів і обсягом виробництва, між доходами і витратами тощо має базуватися на врахуванні впливу запізнення, або лагу. Натомість вплив деяких пояснювальних змінних на залежну може проявлятися не лише через певний період часу, а й протягом певного часу, тобто лаг може складатись з кількох часових періодів. У такому разі маємо справу з економетричною моделлю розподіленого лагу [3, с. 44].

Рис. 1 Вплив зміни параметрів фінансових потоків на результати діяльності і платоспроможності сільськогосподарського підприємства

Джерело: розроблено автором [1; 5]

Моделі розподілених лагів можуть задовільно описувати процеси лише в тому разі, коли забезпечена відносна стабільність умов, в яких ці процеси реалізуються. Мова йде про стабільність відповідних індексів цін, процентних ставок за кредити, норми амортизації, термінів будівництва, обсягу та структури ресурсів. Така стабільність далеко не завжди спостерігається для порівняно довгих проміжків часу, протягом яких формується сукупність спостережень. Усе це підводить до побудови узагальненої моделі розподіленого лагу, яка містить не лише лагові змінні, а й інші фактори – пояснювальні змінні, значення яких характеризують поточні умови функціонування підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах [3, с. 48]. Від цього залежить швидкість та терміни позитивних фінансових потоків.

Рух фінансових потоків пов'язаний з особливостями ціноутворення та існуючою кон’юнктури ринку на аграрному ринку. Якщо виробництво продукції достатньо прибуткове, то дохід від її реалізації значно перевищує витрати підприємства, тобто зростають позитивні фінансові потоки. Такі ситуації можливі за високої якості, екологічної чистоти або органічності аграрної продукції, тобто за умови задоволення потреб споживачів на ринку [1, с. 98].

Після отримання доходу від реалізації фінансовий потік зменшується на суму накладних витрат, сплачених податків, зборів, платежів, що перераховують в залежності від суми доходу. На цьому етапі діяльності фінансовий потік залежить від понесених витрат на виробництво і реалізацію продукцію. Якщо отриманий дохід перевищує постійні та змінні витрати на виробництво продукції, то сільськогосподарське підприємство отримує позитивний показник результативності основної діяльності. Далі сільськогосподарське підприємство повинно сплатити фіксований сільськогосподарський податок, або податок на прибуток, що визначається організаційно-правовою формою формування або системою оподаткування, що ним застосовується. Таким чином, отримання чистого доходу віддзеркалюється у фінансовому потоці, ритмічність та термін руху якого пов’язані із встановленими термінами розрахунків за податковими зобов’язаннями.

Підвищення дієвості механізму формування і використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств, який націлений на підвищення фінансової стійкості, їх конкурентоспроможності, сприяє максимальній прибутковості та зменшує рівень ризику непередбаченої втрати платоспроможності.

Виходячи з наведеного вище доцільно вказати, що фінансові потоки сільськогосподарського підприємств треба розглядати у взаємозв’язку з основними характеристиками грошових потоків. Втім фінансові потоки є об’єктом управління не лише фінансами підприємств, а й об’єкт фінансового управління їх господарської діяльності. Вони взаємопов’язані з розподілом та використанням різних джерел формування фінансових ресурсів, узагальнюють різні форми та види руху фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств і обумовлюють досягнення певного економічного результату з урахуванням фактору часу, відображають ліквідність фінансових ресурсів.

Література

1. Горбунов А. Управление финансовыми потоками / А. Горбунов. – М.: Глобус, 2003. – 224 с.

2. Иванов И.В., Баранов В.В. Финансовый менеджмент: Стоимостной подход: Учебное пособие / И.В. Иванов, В.В. Баранов. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. – 504 с.

3. Класc А., Гергели К., Колек Ю., Шуян И. Введение в эконометрическое моделирование / А. Класс, К. Гергели, Ю. Колес, И. Шуян. – М.: Финансы и статистика, 1975. – 278 с.

4. Кузьмінський В.З. Механізм формування та ефективність використання фінансових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах / В.З. Кузьмінський. – Автореф. дис. канд. екон. наук. – К., 2006. – 17 с.

5. Чупіс А.В. та інш. Оцінка, аналіз, планування фінансового становища підприємства: Науково-методичне винарня (Монографія) / А.В. Чупіс. – Суми: Вид-во «Довкілля», 2001. – 404 с.