Экономические науки / 14.Экономическая теория.

Галайденко Л.С., Корнійчук А.В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АГРОТУРИЗМУ НА УКРАЇНІ

Земельні ділянки та їх розвиток є важливим для будь-якої країни, а сільське господарство є вагомим чинником залучення коштів до українського державного бюджету. Тому завданнями для державної і місцевої влади є комплексне забезпечення розвитку сільських територій та створення для цього належних умов.

Одним із перспективних напрямків економічного розвитку сільської місцевості можна вважати розвиток туристичної індустрії. Майже всі сільські території в Україні мають потрібні для цього ресурси: мальовничі ландшафти, інші природні блага, трудові ресурси, певні збудовані інфраструктурні об’єкти. І при правильному їх використанні розвиток туризму стане можливим і досить ефективним. Тому саме агротуризм можна визначити альтернативою розвитку сільських територій адже село, в першу чергу, – це середовище і спосіб життя людей, а вже потім – сфера виробництва.

Проте слід відмітити, що в Україні, в усі часи велика увага з боку держави приділялась розвитку саме промисловості і, відповідно територіям, які є багатими на мінерально-сировинні ресурси. Менше уваги завжди приділялося виключно аграрним територіям. Це призвело до погіршення економічного розвитку сільських територій України. Як наслідок, було отримано в спадщину ряд негативних наслідків, а саме:

- забруднення навколишнього середовища в промислових районах, зонах та агломераціях внаслідок великих обсягів видобутку сировинних ресурсів;

- забруднення повітря та водойм, шумова завіса, затори на дорогах, високий рівень розораності сільськогосподарських угідь;

- великий відтік працездатного населення з сільської місцевості;

- зубожіння сільських населених пунктів, їх деградація та суттєве скорочення;

- погіршення здоров'я нації, збіднення її духовної і культурної спадщини [1].

Маючи невелику частку в структурі українського туризму та як елемент самозайнятості населення, агротуризм слід трактувати як малий туристичний бізнес. Сільський туризм (агротуризм) – це відпочинок в сільській місцевості, в зручних селянських будинках, де туристи ведуть сільський спосіб життя, знайомляться з місцевою культурою і місцевими звичаями, беруть участь в традиційній сільській праці [2].

Розвиток агротуризму має для України велике значення – тут вигода є для всіх: і для держави, і для сільських господарів, і для туристів. Зважаючи на сучасний стан екології та рівень життя в містах, можна з впевненістю стверджувати, що агротуризм є реальною можливістю людей на здоровий відпочинок за прийнятними цінами. Для сільських жителів розвиток агротуризму буде означати збільшення їх доходів і, як наслідок, підвищення рівня життя у селах. Сільські мешканці зможуть більш ефективно використовувати свій житловий фонд, здаючи його в оренду туристам. Також агротуризм зможе допомогти вирішити таке болюче питання, як зайнятість населення, створюючи додаткові робочі місця як для місцевих жителів, так і для мешканців інших територій. Зокрема, на туристичний сезон можна буде залучати до обслуговування молодь та студенство. Агротуризм може ще бути вагомим фактором залучення іноземців, які бажають вивчати наші національні традиції.

На даний момент агротуризм в Україні активно розвивається в Закарпатській, Івано-Франківській, Вінницькій, Львівській, Полтавській областях. Найактивніше цей вид туризму розвивається саме в Карпатах, де більша частина населення проживає у селі і дуже дбайливо зберігає національні традиції. Агротуризм сприяє не тільки залученню додаткових коштів у державний бюджет, а й виконує важливі соціокультурні функції. Відпочиваючі здобувають новий досвід проживання в сільській місцевості, оздоровлюються в фізіологічному і психологічному аспекті, здобувають нові знання та розширюють свій кругозір. Розвинений агротуризм в будь-якій країні сприяє збереженню та значній популяризації національних культурних традицій.

Серед факторів, що стримують розвиток зеленого туризму в нашій країні, – відсутність поміркованої державної політики в цій галузі; відсутність критеріїв, встановлених на державному рівні, які б відрізняли зелений туризм від інших видів діяльності; пасивність самих селян через відсутність у них спеціальних знань та досвіду. Тому саме підтримка держави має першочергове значення для розвитку туризму у сільській місцевості.

Отже, збалансований розвиток сільських територій – це орієнтир для регіональної політики в Україні, її розвитку та становлення на ринку послуг агротуризму. Наша країна дуже підходить для розвитку саме туризму завдяки її історії, територіальному розміщенню та надзвичайно багатій природі. Наша країна славиться багатьма різноманітними пам’ятками архітектури і мистецтва, малярства і живопису, вабить своїми барвами кольорів, багатством квітів, безлічі мальовничих куточків, які розташовані по всій території України. Саме тому сільський агротуризм має всі шанси для подальшого процвітання і для забезпечення більшої стабільності нашої економіки.

Література:

1. Дишлюк Н.І. Туризм як складова управління комплексним розвитком сільських територій // Проблеми удосконалення управління в сучасних умовах: 36. наук. пр. ПДАТУ – Вип. 16 (т.3) – 2008. – С 63.

2. Агротуризм, сільський туризм: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Агротуризм