Економічні науки / 1. Банки і банківська система

 

Кандуба І. О.

(науковий керівник – д. е. н., проф. Внукова Н. М.)

Харківський національний економічний університет

імені Семена Кузнеця, Україна

                                                               

Характеристика понять проблемної заборгованості

та причини її виникнення

 

Кредитування є одним із найважливіших видів діяльності банків, що забезпечує отримання ними значних доходів від розміщення тимчасово вільних коштів. На даний момент кредити займають більше 50 % загального обсягу активів більшості банків. Ефективність кредитування, як основного виду діяльності банків, визначається мірою адекватності вихідних теоретичних та практичних положень, на яких базуються кредитні відносини банків із позичальниками, фактичними відносинами між банками та їхніми клієнтами через здійснення позичкових операцій [1].

Кредитні операції залишаються основним джерелом доходу банків. Тому для кожного з них важливим є забезпечення якісного вирішення задач ризик-менеджменту, що орієнтоване на отримання банком максимального доходу при мінімальному значенні ризику.

Кожний банк ставить за мету забезпечити високу якість власного кредитного портфеля. Кредитний портфель — це сукупність кредитів, наданих банком на певну дату, він характеризує величину капіталу, вкладеного банком у кредитні операції. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих і сумнівних щодо повернення [2].

Недооцінка прийнятим банком рівнем кредитного ризику призводить до погіршення якості кредитного портфеля банку внаслідок появлення простроченої заборгованості.

Проблемна  заборгованість в наш час зустрічається у всіх банках України. Зростання такої заборгованості є негативним фактором для банку так, як вона впливає на ліквідність банку, що може в подальшому призвести до банкрутства фінансових установ.

Однозначного визначення терміна проблемної заборгованості немає ні у вчених, ні в законодавчих актах. Тому для систематизації та конкретизації даної інформації побудуємо таблицю 1 визначень проблемних кредитів [3,4,5,6,7].

 

Таблиця 1

Визначення терміну проблемна заборгованість

Автор

Визначення

International Monetary Fund

Проблемним кредитом є зобов’язання, повне погашення, якого є сумнівним унаслідок неадекватного фінансового стану позичальника чи забезпечення за даним зобов’язанням, і прострочення сплати основного боргу та (або) відсотків за яким перевищує 90 днів

Bank for international settlements

Проблемним кредитом є кредитний продукт, який характеризується істотними порушеннями строків виконання зобов’язань перед банком, ознаками погіршення фінансового стану боржника, суттєвим зниженням якості чи втратою забезпечення

Тимоти У.К.

Кредити вважаються ― проблемними, коли вони не погашаються відповідно до умов первинної угоди, або інших прийнятих способів

Сало, І. В.

Проблемна заборгованість - це кредит, за яким своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилася ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, які дають змогу банку мати сумнів щодо повернення кредиту

Васюренко О. В.

Проблемний кредит - кредит, що вимагає здійснення комплексу заходів організаційного та адміністративно-правового характеру щодо повернення кредитних коштів з метою усунення можливих економічних збитків банку

Таким чином виходячи із сутності та визначення проблемних кредитів різних авторів можна навести наступні їх ознаки:

       порушені одна, чи декілька умов кредитного договору;

       є підстави вважати, що з високою вірогідністю через певний час даний кредитний продукт втратить свою якість;

       значно знизилася ринкова вартість забезпечення.

Характер банківської діяльності не дозволяє повністю уникнути виникнення проблемної заборгованості, тому працівники банку повинні вчасно виявити причини, що провокують зміну фінансово-економічного стану позичальника, та відповідно виконати дії, пов’язані зі зменшенням ймовірності недоотриманням банком доходу або втрати частини активів.

Проблемні кредити не виникають несподівано. Є чимало сигналів, які свідчать про те, що фінансовий стан позичальника погіршується і, що виданий кредит може бути не погашений у строк або й взагалі не буде повернутий.

На виникнення проблемних кредитів впливають, як керовані, так і некеровані фактори.

Під керованими факторами розуміють фактори, що відображають кредитну політику банку в цілому, а також недостатньо правильний аналіз, структуризацію кредитів і документацію по кредитах.

А під некерованими – які відображають вплив несприятливих економічних умов, негативні зміни в регуляції, несприятливі зміни в середовищі, в якому функціонує позичальник, та інші фактори, на які не можна прямо впливати [5].

Такі вчені, як В. Я. Вовк, О. В. Хмеленко[8] здійснюють поділ внутрішніх факторів, які посилюють ймовірність виникнення проблемної заборгованості, на ті, що пов’язані з позичальником та на ті, що пов’язані з банком-кредитором.

Фактори, що пов’язані з позичальником:

– низький рівень менеджменту;

– погіршення репутації керівника;

– зниження конкурентоспроможності товарів і послуг;

– помилки у формуванні маркетингової політики;

– скорочення сегмента ринку, що обслуговуються;

– слабкий контроль за станом фінансових ресурсів.

Фактори, що пов’язані з банком-кредитором:

– необґрунтоване ліберальне ставлення до позичальника під час аналізу кредитної заявки;

– помилки при проведенні оцінки кредитоспроможності позичальника;

– помилки у структуруванні позички;

– недостовірну оцінку вартості забезпечення за кредитом;

– неповне відображення у кредитному договорі умов, що забезпечують інтереси банку;

– відсутність або низький рівень організації кредитного моніторингу.

З вищенаведеної класифікації факторів можна зробити висновок, що автори виділяють лише погіршення економічної кон’юнктури, зміну політичної ситуації та зміни у законодавстві.

Слід зазначити, що фактори, які мають зовнішній характер, пов’язані з можливістю виникнення проблемних кредитів через дії, які не залежать від діяльності персоналу кредитного підрозділу банку.

Проте, фактори, які мають внутрішній характер, пов’язані насамперед з помилками персоналу, що допущені під час оформлення кредитної документації, при оцінці кредитоспроможності позичальника, порушеннями вимог посадових інструкцій, помилками під час процесу кредитування. Крім того, внутрішні фактори, що спричиняють появу проблемних кредитів, залежать від організації кредитної діяльності банку, методів оцінки кредитного ризику та відображають його кредитну політику.

 

Література:

 

1.        Пластун В. Л. Проблемні ланки кредитного моніторингу [Текст] / В. Л. Пластун // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 5.– 2002. – С. 204-210.

2.        Лагутін В. Д.  Кредитування: теорія і практика [Текст]: навч. посіб.3-тє видання / В. Д. Лагутін —К.: "Знання",  2002 . –215 с.

3.        Офіційний сайт International Monetary Fund [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/external/french/index.htm

4.         Офіційний сайт  [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: Bank for international settlements http://www.bis.org/

5.        Тимоти У. Кох. Управління банком / Пер. с англ. [Текст] / У. Кох Тимоти. – Уфа : Спектр, 1993. – 192 с.

6.        Сало І. В. Фінансовий менеджмент банку [Текст] / І. В. Сало, О. А. Криклій. – Суми ,2007. – 314 c.

7.        Васюренко О.В.Банківські операціїї[Текст] : Навч. посіб. — 4-те вид., перероб. і доп./ О.В. Васюренко— К.: Знання, 2004. — 324 с.

8.        Вовк В.Я. Кредитування і контроль: навч. посібник/ В.Я.Вовк, О.В.Хмеленко.- К.: Знання, 2008.- 463 с.