Крикун Вікторія Олександрівна

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ ВІННИЧИНИ, ЯК УМОВА ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В ПРОЦЕСІ МІЖДЕРЖАВНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

В умовах інтеграційних процесів України, вагомий зміст має залучення іноземних інвестицій у господарство областей. Для того, щоб забезпечити приток іноземних коштів, необхідно розглянути галузеву приналежність областей України. Зокрема, Вінницької області, як учасника програми транскордонного співробітництва.

Вінницька область — область у Центральній Україні. Утворена 27 лютого 1932 року. Обласний центр — місто Вінниця. Розташована на правобережжі Дніпра в межах Подільської височини.

За обсягами іноземних інвестицій Вінницька область посідає 19 місце серед 27-ми регіонів України.

Використання інвестиційного потенціалу області можна оцінити провівши аналіз надходжень інвестицій. Динаміка рівня інвестиційної привабливості Вінницької області виявилась однією з найвищих в Україні. За даними рейтингу інвестиційної привабливості регіонів, що проводився Інститутом Реформ, у 2009 році Вінницька область ввійшла у так звану групу «переслідувачів», до неї входять ще 5 областей (Полтавська, Київська. Миколаївська та АР Крим), які за своїми показниками знаходяться на певній відстані від «лідерів», але суттєво виділяються серед решти областей. У даному рейтингу область посіла 12 позицію.

Інвестиційно-привабливою протягом всього періоду інвестування залишається харчова промисловість, її обсяги в сукупному капіталі нерезидентів становлять 47,9 млн. дол. Харчову і переробну промисловість Вінницької області становлять 28 молокопереробних заводів потужністю 2,6 тис. тонн переробки молока на рік; 19 підприємств м’ясної галузі потужністю 320 тонн переробки м’яса на добу; 9 плодоконсервних підприємств потужністю 154 м.у.б на сезон; 12 підприємств із виробництва різноманітних продуктів харчування; 14 спиртових заводів потужністю понад 10 млн.дол. спирту на рік; 8 хлібопекарних підприємств потужністю 328 тонн хліба і хлібобулочних виробів на добу; 63 підприємства борошномельної та круп’яної промисловості потужністю понад 4410 тонн борошна та 600 тонн круп на добу; 34 цукрові заводи потужністю понад 3 млн. тонн переробки цукрових буряків на сезон; 3 пивоварні заводи потужністю понад 3,3 млн.дол. на рік; 42 підприємства малого бізнесу; 838 виробництв підсобного промислу.

Також сталою є зацікавленість у закордонних інвесторів до таких видів економічної діяльності, як: операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям, де вкладено 33,4 млн.дол.; хімічна та нафтохімічна промисловість – 26,4 млн.дол.; добувна промисловість – 20,1 млн.дол.; сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги – 18,7 млн. дол. рис.1.

Рис 1. Іноземні інвестиції у економічну діяльність галузей Вінничини

Майже половина загального обсягу капіталу зосереджена у м. Вінниці – 83,9 млн. дол. Також значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено у Козятинському районі – 20,3 млн.дол. (11,4 %) та Немирівському районі – 19,0 млн.дол. (10,6 %). Серед інших регіонів області провідні місця за обсягами іноземних інвестицій утримують м. Ладижин та райони: Барський, Тиврівський, Вінницький, Липовецький ( за матеріалами Держкомстату).

Із загальної суми 19,4 млн.дол. інвестовано грошовими внесками, також капітал нерезидентів в області зріс за рахунок внесків у вигляді акцій та за рахунок скасування боргу. Найбільший приріст інвестицій спостерігався серед регіонів – лідерів по залученню іноземного капіталу м. Вінниця та Козятинський район (8 млн. дол. США та 1,3 млн.дол. США відповідно).

Основними пропозиціями для посилення ролі України інтеграційних процесів є вдосконалення нормативно-правової бази України у сфері здійснення ЗЕД та залучення іноземних інвестицій., а також вдосконалення інформаційної бази.

Пропозиції з приводу щодо вдосконалення законодавства України є перегляд Закону України «Про режим іноземного інвестування», створення «вільних зон», досвід функціонування яких можна перейняти з КНР.

Вільні від оподаткування території дозволили б залучати більший обсяг грошових коштів, оскільки держава б виступала гарантом у підйомі підприємців, які щойно вийшли на ринок.

Позитивним наслідком залучення іноземних інвестицій є те, що відбудеться трансформація галузей економіки України, можливе впровадження нових технологій для виробницта товарів та послуг, а також відбуватиметься створення нових робочих місць рис.2.

Рис.2. Перспективи створення ВЕЗ в Україні

Отже, привабливий інвестиційний клімат України, а також надання гарантій з боку держави забезпечить покращення іміджу країни на світовій арені,а також забезпечить пришвидшення інтеграції у світове господарство