«Заходи підвищення ефективності міжнародних вантажно-розвантажувальних робіт в Одеському порту»

Автор: Сухіна Олена Олександрівна

Ключові слова: контейнерний термінал, морський порт, вантаж, трансшипмент.

Починаючи з 50 -х років минулого століття почалися перші контейнерні перевезення. Сьогодні, після всього півстоліття від виникнення, контейнер став основним транспортним засобом на морі, що з'єднав такі якості, як найкраще збереження вантажу, зручність в обробці і перевезенні, мінімізація витрат при відправці дрібних і різнорідних партій вантажу. У контейнерах, які подорожують морем, зараз можна зустріти практично всі види вантажу.

Тема цієї роботи являється актуальною у наш час бо вантажоперевезення морськими шляхами досить обширне і є одним з основних видів транспорту для перевезення на великі відстані. Одеський контейнерний термінал, приймає на перевантаження 20, 40 і 45 футові морські контейнера і рефрижераторні контейнерні установки за 2009 рік порт переробив понад 34 млн. тонн вантажів. Тому питання про поліпшенню прийому вантажів і збільшенні їх кількості і обігу стоїть гостро, потрібно провести ряд робіт для того, щоб термінали працювали ще еффективніще.

Питанням, як поліпшити роботи в контейнерному терміналі, в останній час займалися такі автори, як: Турпіщева М.С. з роботою"Комплексна оцінка функціонування терміналів як концентратів транспортно-логістичних операцій", Рохлін О.О. і Ніс В.А. "Стратегічні напрями взаємодії оператора змішаних перевезень вантажів і постачальників логістичних послуг", а також Чан Тхі Хионг і Шуршев В.Ф. "Розробка математичної моделі для вирішення задачі оптимізації управління перевантажувальними процесами морського порту".

В своїй роботі Дем'янченко А. Г. "Роль и структура морських портів України". Розширено виділяє основні проблеми роботи в терміналах наших портів: [Проблема полягає і в нездатності портів приймати максимальні вантажопотоки, так як формально наявна інфраструктура, суперструктура, допоміжні об'єкти знаходяться в не дуже задовільному стані і не можуть забезпечити потреби порту в повному обсязі. Саме реконструкцію, модернізацію і технічне переозброєння портів багато хто вважає першочерговим завданням розвитку галузі і запорукою успішної конкуренції. Крім того, існують проблеми з фінансуванням, плануванням та управлінням, своєчасним технічним обслуговуванням, якістю надання послуг, прозорістю проведення адміністративних процедур. Вирішувати дані проблеми можна з двох сторін: або самостійно державному апарату, або залучаючи приватний капітал і досвід ведення бізнесу].

Розглянемо засоби за допомогою яких можна досягти покращення роботи розвантажувально-навантажувального термінала.

Головним є підвищення рівня механізації вантажно-розвантажувальних робіт. Удосконалення транспортної функції має йти по лінії підвищення рівня механізації вантажно-розвантажувальних робіт шляхом застосування саморозвантажних вагонів, апатито-возів, пневмотранспорту, впровадження централізованої доставки вантажів усередині підприємств, організації кільцевих перевезень, скорочення внутрішньозаводських перевалок і застосування піддонів. Скорочення часу простою рухомого складу під навантаженням-розвантаженням досягається:

- підвищенням рівня механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

- застосуванням високопродуктивних машин і механізмів для навантаження - розвантаження;

- застосуванням автомобілів-самоскидів і самонавантаження;

- рівномірним надходженням рухомого складу на пункти навантаження-розвантаження;

- організацією роботи автомобілів-тягачів зі змінними (оборотними) причепами та напівпричепами. 

Крім покупки нових кранів для швидкого розвантаження і навантаження, слід збільшити і число складів залізниці всередині порту для більш швидкого транспортування всередині порту від складу до судна та назад. Все це вимагає великих вкладень грошей. Наприклад, один середній кран з вантажопідйомною силою у 100-150 тон/година коштуватиме 1,5 млн. доларів, а побудувати нові залізничні колії в порту з складами буде коштувати не менше 3 млн. доларів.

Вже передовий крок вперед, у вересні 2010 року, здійснив Одеський порт, вперше в Україні був застосований режим трансшипменту - спрощена схема оформлення транзитних контейнерних вантажів, що не виходять за межі пункту пропуску або зони митного контролю. Піонером в освоєнні нової технології обробки транзитного вантажопотоку виступив контейнерний термінал «Бруклін-Київ Порт», другий за потужністю в Одеському МТП. У вересні на терміналі в режимі трансшипменту були оброблені перші контейнерні партії, доставлені лінійними контейнеровозами «CMA CGM Musset» і «Maersk Kwangyang». Загальна кількість контейнерів, що пройшли за новою схемою у вересні, досягло 132 од. На початку жовтня оброблена перша партія завантажених хромом контейнерів.

На прикладі контейнерного терміналу ТОВ «Бруклин Київ Порт» або ж ГПК «Україна» в Одеському порту, видно що компанії скористалися ще одним засобом поліпшення роботи свого терміналу і намили територію яка виходе все більше в море, щоб збільшити складські майданчики для відстоювання вантажів. Або ж четвертий варіант і самий капіталоемкий. Провести роботи по розширенню і поглибленню каналу входу в порт, так як Одеський порт не такий глибокий щоб приймати величезні судна з великою осадкою. При проведенні даних робіт це дозволить збільшити потік суден для роботи.

Щоб привести в дію дані методи підвищення ефективності контейнерних терміналів можна вдатися до :

1. Пошук інвесторів, так як порт є важливим і постійно приносить прибуток об'єктом, і контейнерні перевезення будуть доцільними ще десяток років, вкладати в цю справу завжди буде вигідно.

2. Менша частина грошів з надання услуг контейнерних терміналів в порту Йде державі, більша - приватним компаніям працюючим в порту, в тому числі іноземним. Слід нормалізувати структуру розподілу копійчаних коштів, можливо, сформувати окремий фонд модернізації. Завдяки цьому більше грошей буде залишатися в самому порту і на його потреби, закупівлю нових кранів, утворення нових причалів, збільшення майданчиків для зберігання і так далі.

3. В порту розпочала роботу інформаційна система портового співтовариства ( ІСПС ) яка дозволяє накопичувати, перевіряти, обробляти, зберігати і передавати в електронному вигляді інформацію та документи, необхідні для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю, оформлення товарів і транспортних засобів згідно із законодавством України про електронний документообіг. З 2 квітня 2013 р., початку дослідної експлуатації ІСПС в Одеському порту, до квітня 2014 року в електронному режимі в морських портах України було оброблено близько 140 тис. контейнерів. Це так само значно полегшило роботу в контейнерних терміналах та взаємодію з іноземними компаніями.

Якщо врахувати всі ці нюанси, то вантажообіг Одеського порту збільшиться в рази, особливо коли Європейські побратими зрозуміють, що змінилися закони і мита які довгий час заважали плідної спільної роботі.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Будріна Є.В. Основи транспортно-експедиційної діяльності: Навчальний посібник. - СПб.: СПбГІЕУ, 2000. - 139 с.

2. Іванова М.Б. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник. - М.Б.Іванова: Видавництво РИОР, 2004. - 105с .

3. Миротин Л. Б., Некрасов А. Г. Інтегрована логістика на транспорті: проблеми та рішення / / Інтегрована логістика. - 2005. - № 4. - С. 9-13.

4. Омельчук, Є. С. Ризики в проектах державно-приватного партнерства транспортної інфраструктури [Текст]: зб. наук. пр. / Є. С. Омельчук / / Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. - Вип. 39. - Одеса: ОНМУ, 2012. - С. 44-53.

5. Пічугіна Ю. В. Морська транспортно- експедиторська діяльність (проблеми підвищення економічної ефективності) : монографія / Ю. В. Пічугіна. - Одеса: Ін- т проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, 2007. - 292 с.

6. Рудяк Ю. Все про облік та організацію транспортно- експедиторської діяльності; 3 - тє вид., Перероб і доп. / Ю. Рудяк, О. Піроженко, О. - Харків: Фактор, 2007. - 416 с.

7. Трифанов В. Н. Стохастический аналіз стаціонарних режимів накопичення вантажних і транспортних потоків в порту / Механізація та обладнання портів // Тр. ЛІВТ. - Вип. 136. - Л.: ЛІВТ, 1972. - С. 16-27.