Экономические науки / Финансовые отношения.
Іванова А.Л.
Луцький національний
технічний університет, Україна
ВІЛЬНІ РЕЗЕРВИ СТРАХОВИКІВ ТА СПЕЦИФІКА ЇХ
ФОРМУВАННЯ
Зацікавленість
людей у страховому захисті – це основа існування страхових компаній, які пропонують
різноманітні види страхових послуг і виступають на ринку їх продавцями, маючи
на меті одержання прибутку. Якщо немає зацікавленості з боку страхувальників у
придбанні страхових послуг, страховик не в змозі існувати. Адже тільки за умови
реалізації свого специфічного товару компанія створює страхові резерви,
здійснює інвестування, накопичує доходи. Таким чином, страхувальникові у
відносинах із страховиком належить вирішальна роль. Страхові резерви є коштами
страхувальників, які тимчасово перебувають у розпорядженні страховика.
Використання коштів страхових резервів має цільове призначення. Страховик у
змозі їх використовувати тільки у разі настання страхового випадку за
укладеними ним договорами страхування. Інакше кажучи, особливість організації
діяльності страховика визначається своєрідністю страхового процесу, на вході і
на виході якого знаходяться гроші, які лише тимчасово затримуються у
страховика.
Однією з гарантій страхування є
фінансова надійність страховика – це спроможність страховика виконати страхові зобов’язання,
прийняті за договорами страхування та перестрахування у випадку впливу
несприятливих чинників.
Статутний фонд – головний елемент функціонування будь-якого суб’єкта
господарської діяльності незалежно від форми власності. Він є сумою вкладів
засновників для забезпечення життєдіяльності компанії. Страховик у ході
діяльності повинен мати не тільки статутний фонд, а й значний обсяг власних
коштів, вільних від зобов’язань. Такими коштами є гарантійний фонд та вільні
резерви. До гарантійного фонду страховика належать
спеціальні та резервні фонди, а також сума нерозподіленого прибутку. Законодавством
передбачено таку економіко-правову вимогу: страховики для посилення
платоспроможності за рахунок прибутку мають створювати вільні резерви. Вільні
резерви – це частка власних коштів страховика, яка резервується з
метою додаткового забезпечення платоспроможності відповідно до прийнятої
методики здійснення страхової діяльності.
Вільні резерви – представляють
частину власних засобів страховика, що резервується з метою додаткового
забезпечення платоспроможності відповідно до прийнятої методики проведення
страхування. Джерелом формування вільних резервів є нерозподілений прибуток
страховика [1].
Одним з критеріїв фінансової
надійності страховика є акумульовані у страхові резерви премії, які деякий час
перебувають у розпорядженні страховика і можуть бути інвестовані з метою
одержання додаткового доходу. Проте тимчасово вільні кошти страхових резервів, інвестовані страховиком,
підлягають регулюванню з боку держави, бо вони є коштами страхувальників і
мають бути повернуті їм при настанні страхової події. Активи страховика,
сформовані за рахунок страхових резервів, є гарантією виконання його
зобов’язань та повинні розміщуватися з метою забезпечення ліквідності,
диверсифікації, надійності та прибутковості. Такі вимоги дають змогу
забезпечити своєчасні і в повному обсязі страхові виплати [2].
Крім того, при розміщенні
тимчасово вільних коштів страхових резервів необхідно враховувати характер
розподілу ризику; термін страхування; обсяг акумульованих коштів; необхідність
у інвестиційному доході, достатність
страхових резервів, які відображають обсяг
страхових зобов’язань за укладеними договорами страхування. Розмір страхових
резервів має бути адекватний прийнятим страховим зобов’язанням. Виконання
страхових зобов’язань в першу чергу має здійснюватися за рахунок коштів
страхових резервів, а їх достатність обумовлена правильно визначеною тарифною
ставкою.
Список використаних джерел:
1.
Осадець С.С.
Страхування. Розділ 20. Фінансова надійність страховика [Електронний ресурс]: Підручник / Керівник
авт. колективу і наук. ред. С.С.Осадець. - Вид. 2-ге, перероб.
і доп. - К.: КНЕУ. – Режим доступу: http://studentbooks.com.ua/content/view/628/43/1/2/