К. е. н., ст. викл. Мішустіна Т.С.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

Магістр Шаталов К.Ю.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

ПІДВИЩЕННЯ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ

МАРКЕТИНГОВОГО УПРАВЛІННЯ

В умовах ринкової економіки конкурентоспроможність підприємства - це головний чинник успіху. Існує багато чинників, що визначають конкурентоспроможність підприємства. Ці чинники неоднакові за походженням, характером і рівнем впливу.

Але більшу частину факторів конкурентоспроможності можна розподілити на дві великі групи: зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх факторів відносяться: діяльність державних владних структур, господарська кон’юнктура, розвиток нових технологій, параметри попиту. До внутрішніх факторів можна віднести: діяльність керівництва та апарату управління підприємства, систему технологічного оснащення, сировину, матеріали і напівфабрикати, збут продукції, його об’єм та витрати реалізації.

Можливості впливу підприємства на чинники зовнішнього середовища обмежені, оскільки вони діють об’єктивно по відношенню до підприємства. Реальні можливості регулювання конкурентоспроможності підприємства знаходяться у сфері чинників внутрішнього середовища.

Однак, існує варіант, коли підприємство може одночасно не лише спиратися на свої внутрішні можливості, але і враховувати вимоги зовнішнього середовища. Це варіант переходу на маркетингове управління, адже механізм маркетингового управління - це розвиток комунікативних зв'язків з ринком. Підприємство не лише пропонує свої послуги ринку, але і отримує інформацію, яка і є основою ухвалення стратегічних управлінських рішень по різних напрямах діяльності. Тобто, підприємство спрямоване на ринок і постійно готове до виконання його вимог.

Ефективна ринкова діяльність, ведення цілеспрямованої конкурентної боротьби вимагає від виробників володіння навичками ефективного управління маркетингом. Маркетингове управління - це аналіз, планування, втілення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення і підтримку обміну з цільовими покупцями заради досягнення певної мети організації, а саме, отримання прибутку, зростання обсягів збуту, збільшення частки ринку. Загалом, управління маркетингом розглядається за трьома напрямами:

1. Управління діяльністю. Цей напрямок передбачає управління діяльністю організації, яке відповідає вимогам ринку.

2. Управління функцією, яке формується в результаті зміни у світогляді управління підприємством «від потреб виробництва до потреб ринку».

3. Управління попитом. Сутність цього напряму полягає у створенні і задоволенні попиту потенційних покупців.

Ступінь впливу на внутрішні чинники конкурентоспроможності має різну інтенсивність. Так, зміни техніко-технологічних умов роботи підприємства вимагають серйозних капіталовкладень та тривалого часу окупності. Чинники організації управління виробничо-збутовою діяльністю є мобільнішими і такими, що піддаються ефективному регулюванню без істотних капіталовкладень. У цій сфері лежать реальні шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Так, спільно з виробництвом маркетинг вирішує питання випуску продукції необхідної якості в потрібній кількості відповідно до вимог ринку за доступною ціною; стимулює виробництво на впровадження нових технологій, зниження витрат, що забезпечують випуск сучасної, конкурентоздатної продукції. Спільно зі збутом вирішуються питання своєчасного доведення продукції до споживачів з метою задоволення потреб і отримання прибутку. А також, спільно з фінансами – забезпечується оптимальний розподіл ресурсів підприємства для отримання бажаного прибутку і, спільно з адміністративною функцією вирішуються питання кадрової політики, скажімо кваліфікації працівників, здатних краще реалізувати можливості потенціалу підприємства на конкурентному ринку, і т.ін.

Управління попитом забезпечується стратегічним і оперативним рішеннями за визначенням цільових ринкових сегментів і формуванням для них маркетингових зусиль з використанням комплексу засобів: продукт, ціна, розподіл і просування.

Загалом, впровадження маркетингового управління означає втілення планів маркетингу в робочі завдання і їх реалізацію. Використання методів маркетингового управління дозволяє поєднати усі структури підприємства, надавши їм цілісної спрямованості. Слід також зазначити, що незалежно від ступеня розвиненості ринкових відносин, що обумовлюють використання маркетингового управління в практиці функціонування і розвитку підприємств, саме воно завжди залишається реально існуючою системою гнучкої ув'язки виробництва і споживання, способом їх узгодженої взаємодії. Орієнтація ж на маркетингові чинники, їх ефективне поєднання і є тією необхідною базою, яка сприяє досягненню підприємством додаткових конкурентних переваг в умовах сучасного ринку. Отже впровадження маркетингового управління, доречно розглядати серед дієвих важелів підвищення конкурентоспроможності підприємства.