Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент

Шишоніна О. Г., студентка групи БС-22

ДВНЗ «Українська академія банківської справи

Національного банку України», м. Суми

Стрес-менеджмент як частина менеджменту організації

Актуальною проблемою сьогодення в умовах глобальної урбанізації посідає стрес з його уникненням та шляхами подолання. Сучасне суспільство потребує кардинальних перетворень у системі управління стресами.

Метою дослідження виступає оцінка важливості ефективного регулювання стресом.

Стрес на професійному підґрунті стає поширеним явищем і являє собою проблему, що потребує винайдення шляхів рішення. Для дослідження даного явища й існує стрес-менеджмент [1].

Реакцією на стрес є зростаюче нервове напруження-фактично це відповідь організму людини на запропоновані вимоги,що створює навколишнє середовище. Управлінням стресових ситуацій на підприємстві безпосередньо займається стресс-менеджмент. Головною проблемою даної галузі менеджменту є спрямування стресової реакції в безпечне русло [2].

Щоб подолати стрес необхідно намагатися створити в своєму психологічному стані почуття контролю ситуації,оскільки воно є першоосновою того як необхідно ставитися до стресу,бо стрес включає в себе не тільки аспекти напруженої роботи та негативних подій,але і є результатом психологічного стану працівника [3].

Стрес є невід’ємним чинником практично будь-якої діяльності людини,запобігти появі стресу можна лише бездіяльністю. Фундатором досліджень стресу виступає Г.Сельє, що писав: «Не слід боятися стресу. Його не було тільки у мертвих. Стресом треба управляти. Керований стрес несе в собі аромат і смак життя ».

До базових чинників, що спричиняють стресові ситуації, відносяться чинники невизначеності, відсутність комфорту в спілкуванні зі співрозмовником та психологічне перенапруження.

До першого чинника відносимо невизначеність. Дане явище представлене як одне з найбільш сильних та стійких підгрунть виникнення стресу. Працівник, залишаючись сам на сам з даним відчуттям, не може раціонально вирішувати певні доручення та свої обов’язки. Прикладом даного поняття на підприємстві, є швидка зміна доручень, коли особа намагаючись якомога швидше налаштуватись на новий вид роботи докладає якомога більше сил за для отримання певної інформації, що є важливою в даний момент часу.

Відчуття дискомфорту спілкування, зазвичай, пов'язане зі страхом негативної реакції безпосередньо від керівника. Це ситуації, коли незаплановані збори співвідносяться з з'ясовуванням стосунків і привселюдним невдоволенням керівництва, в момент коли суворі рамки вимог керівництва мають на меті загрозу самооцінці працівників організації, а невідповідність підлеглих даній роботі викликає відчуття безвихідної ситуації керівництва. Дані ситуації трапляються на кожному підприємстві, у яких не існує чіткого розмежування особистісного й професійного стилів в діловому спілкуванні. Саме тому підлеглі, які не мають змоги вільно вести переговори – завжди напружені та знаходяться у стресовому стані.

Необмежені в обсягах доручення та ненормований робочий графік є підґрунтям до стресових ситуацій, відсутність відпочинку викликає в працівника стан хронічної втоми.Стрес-менеджмент розглядає методи управління стрессом. До основних методів керування стресом відносять: коучинг керівництва, антистрессові корпоративні тренінги та організаційна поведінка[1].

Коучинг являє собою один з найкращих інструментів впливу на стресові явища, особливо для керівництва організаціями. Він передбачає особисту присутність при виконанні певних завдань, змога надати поради та настанови підлеглим. Роль коуча-консультанта полягає в тім, що надається можливість на власні очі побачити плюси та мінуси певних рішень керівництва та вчасне їх корегування за для попередження виникненню стресу у відділах організації [1].

Корпоративні тренінги вважаються одним з широковживаних засобів регулювання стресом в колективі. За для проведення даного тренінгу необхідний першочерговий аналіз даної ситуації, виявлення проблем та розгляд результатів, що намагається отримати від його проведення. На кінець, підбиваються підсумки та складається остаточний план дій.

Організаційна поведінка в першу чергу сприяє підвищенню ефективності роботи організації. Головна мета організаційної поведінки виступає мінімізація затрат психологічних ресурсів співнобітників. Сутність цього методу полягає у тому, що при винекненні стресової напруги, працівник спроможний виконувати доручення через наслідування поведінки керівника [1].

Отже, можна сказати, що стрес є невід’ємною ланкою в сучасному житті будь кого. Таким чином за для вдосконалення ефективності праці робітників відводиться певний розділ менеджменту, що має дієві методи усунення та захисту співробітників як від самого стресу так і від їх наслідків. Будь який стрес, який відчуває особа, має негативні наслідки як відносин між людьми так і на їх здоров’є.

1. Щербатых Ю.В. Психология стресса и методы коррекции [Текст] : Ю.В. Щербатых // Особенность профессиональных стрессов. – Санкт-Петербург: Питер, 2012. – С.168.

2. Стресс-менеджмент как часть менеджмента организации [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.artmanage.ru/articles/stress-management2.html.

3. Стресс-менеджмент [Електронний ресурс] : Ивановская Е.Н. – Режим доступу : http://kotlasdedskjdom.ucoz.ru/stress-menedzhment.pdf.