Студент Оніщук Б.Р.

Національний університет харчових технологій,Україна

Управління інвестиційним процесом в Україні

Оцінка ефективності інвестиційного проекту є ключовим питанням для інвестора. Разом з тим, зараз серед науковців-економістів та практиків немає єдності думок стосовно методології такої оцінки. Головним критерієм оцінки проекту є його фінансова (комерційна) ефективність. Цей метод обґрунтований на мінімізації витрат, максимізації доходів і надає високі результати при оцінці ефективності невеликих проектів з короткими термінами окупності витрат.

Щодо крупних проектів з тривалими термінами окупності, то навряд чи застосування критерію комерційної ефективності принесе точні результати. Крім цього, великі проекти сьогодні не до снаги українським інвесторам і вимагають підтримки з боку держави.

Найважливішими результатами фінансово-інвестиційного аналізу повинні бути висновки щодо інвестиційної привабливості об’єктів інвестування та можливостей ринку інвестицій виходячи з цього, теоретичні засади інвестиційного аналізу складають систему методів і показників обчислення ефективності (оцінки привабливості) інвестування.

Методи оцінки інвестицій за бухгалтерською звітністю можна застосовувати при запровадженні розрахунків показника чистої прибутковості інвестицій, особливо в міру переходу на міжнародну систему бухгалтерського обліку.

Методи оцінки ефективності інвестицій, що ґрунтуються на теорії часової вартості грошей застосовуються при певній стабілізації, але в той же час їх можна використати при прогнозах інфляційних процесів.

Щодо інвестиційної привабливості об’єктів інвестування України, то на сьогодні ми маємо майже повсюди річні зменшення обсягів виробництва продукції, що не спонукає до формування ринку інвестицій. Елементи інфраструктури інвестиційного ринку в своїй більшості знаходяться в зародковому стані. Не набув певного динамізму ринок цінних паперів. Суттєвого удосконалення та розширення потребує фондовий ринок, а реорганізації - ринок інвестиційних товарів.

Необхідність дослідження ринкових передумов розробки інвестиційної стратегії витікає з головних цілей інвестування: доходності, зменшення ризику, економічної безпеки, зростання капіталу, ліквідності. При цьому вивчаються можливості застосування тих чи інших форм інвестування, тобто особлива увага повинна відводитись передінвестиційним дослідженням з метою запобігання наступних втрат.

Оцінка фінансової здійсненності та ймовірності інвестиційного проекту є узагальнюючим етапом обґрунтування доцільності інвестування. Визначення ступеню ризику є передумовою прийняття інвестиційного рішення.

Щодо визначення міри інвестиційного ризику потрібно спиратися на оцінку співвідношення “ризикованість-доходність”, враховуючи інші стратегічні цілі. Ступінь інвестиційних ризиків пропонується визначати за групами, обумовленими основними стадіями інвестиційного процесу: проектування, фінансування, будівництво, експлуатація.

Оскільки ризик є супутником будь-якого варіанта вкладення інвестицій, розрахунки проводяться з метою мінімізації можливих збитків, тобто визначається ймовірність рівня втрат, ймовірність того, що вони не будуть вище певного рівня, який є прийнятним для інвестора.

Узагальнюючими результатами обґрунтування доцільності інвестування є оцінка фінансової здійсненності та ймовірності інвестиційного проекту.

Головний інструментарій, що пропонується для використання при обґрунтуванні проектів, наступний: фінансові показники здійсненності проекту; показники економічної ефективності; аналіз чутливості; аналіз беззбитковості; оцінка ймовірності; економічна оцінка проекту.

Для прийняття вірного інвестиційного рішення інвестор повинен виконати велику дослідницьку роботу та здійснити значні витрати на утримання інвестиційних менеджерів,консультантів, аудиторів тощо. Ці витрати повинні здійснюватись не за рахунок інвестиційного проекту, інакше вони можуть вплинути на достовірність результатів, заважатимуть прийняттю альтернативного рішення.

Фінансовий моніторинг проводиться інвестором, замовником за його дорученням, а також іншими учасниками проекту на першому етапі освоєння інвестицій(проектування та будівництво). За умов України оцінка виконання річної програми може проводитися по місцях, відповідно до прийнятого порядку розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи. Під постійне спостереження підпадають по елементні витрати на відчуження землі під забудівлю, витрати на проектно-дослідницькі роботи, оплата будівельно-монтажних робіт за договірними цінами, розрахунки за обладнання, інші витрати. Моніторинг здійснюється у розрізі використання джерел фінансування : власних, запозичених або залучених коштів. У процесі моніторингу виявляються відхилення від програми реалізації проекту,приймаються рішення про мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів, додаткове залучення або запозичення коштів.

Враховуючи стан економічного потенціалу й обмежені внутрішні інвестиційні можливості впродовж всього періоду трансформації економіки, в дисертації обґрунтуванні основні напрямки активізації інвестиційного процесу в Україні. До них віднесено: покращення інвестиційного клімату держави, стимулювання розвитку фондового ринку, удосконалення фінансово-кредитної системи, прискорення процесу приватизації, залучення іноземного капіталу.

Література

1. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні.-К.: Лібра, 1998 - 392 с.

2. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности.- К.: Лібра, 1996 -344 с.

3. Жердецький П.Ф., Пересада А.А. Економіка будівельного комплексу. Навчальний посібник.- К.:Вища школа, 1992 - 271 с.- автору належить 39 с..