АТАМАНЧУК А.В., к.е.н., доц. ЛОПАТОВСЬКИЙ В.Г.

Хмельницький національний університет

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ЗА МІЖНАРОДНИМИ ТА НАЦІОНАЛЬНИМИ СТАНДАРТАМИ ОБЛІКУ

 

Два останніх десятиліття відзначені посиленням уваги до проблеми міжнародної уніфікації бухгалтерського обліку. Розвиток бізнесу, що супроводжується зростанням ролі міжнародної інтеграції в сфері економіки, висуває визначені вимоги до однаковості і прозорості застосованих у різних країнах принципів формування фінансової звітності.

Незважаючи на те, що формально в Україні вже прийняті до застосування Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) [3], однак діючі паралельно національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) [4] суттєво відрізняються від МСФЗ. Закони, що були ухвалені в Україні, ґрунтувалися на текстах МСФЗ, однак це не були прямі переклади. У визначеннях національних П(С)БО є багато пропусків і змін порівняно із міжнародними стандартами.

Однак, враховуючи умови повного переходу на МСФЗ, суб’єкти господарювання, формуючи вперше звітність за МСФЗ можуть зіткнутись із рядом проблем [1, 2]:

‒                   відсутність кваліфікованих фахівців, які можуть застосовувати МСФЗ, що впливає на зростання ризиків відображення недоречної та незрозумілої інформації у звітних формах;

‒                    виникнення додаткових витрат внаслідок потреби у придбанні нового програмного забезпечення, за допомогою якого складання звітності значно полегшило роботу персоналу та зменшило можливість допущення помилок;

‒                   необхідність у зборі додаткової інформації, яку вимагають МСФЗ та інтерпретації наявної інформації відповідно до міжнародних вимог;

‒                   складність окремих стандартів та їх невідповідність національним аналогам.

Для вирішення такого типу проблем, керівнику необхідно обрати правильний підхід для формування звітності:

‒                   трансформація бухгалтерської звітності, складеної відповідно до національних стандартів на звітність в стандартах МСФЗ;

‒                   конверсія або ведення паралельно з національними стандартами  управлінського обліку відповідно до МСФЗ.

Таким чином, у ході аналізу трансформації фінансової звітності було виділено наступні відмінності між П(С)БО ТА МСФЗ, що наведені у таблиці 1.

 

Таблиця 1. Порівняльна характеристика  МСФЗ  та П(С)БО [3, 4]

Положення

П(С)БО

МСФЗ

Вимоги суворого дотримання стандартів

Не дають підприємствам такої можливості (часткова автономія у формуванні показників звітності, починаючи з 2013 року)

Дають можливість керівництву підприємства відступати від вимог МСФЗ, якщо застосування окремих позицій є недоречним

Концептуальна основа

У нормативних документах з національного бухгалтерського обліку відсутній окремий документ – Концептуальна основа П(С)БО. Фактично, принципи та теоретичні засади обліку містяться у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

У Концептуальній основі МСФЗ наведено два основоположні припущення – безперервності та нарахування і відповідності доходів і витрат.

Зміст щодо складу і змісту фінансових звітів

До 2013 року подання фінансових звітів регламентувалося кількома національними П(С)БО: 1, 2, 3, 4 та 5. З 2013 року – єдине НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»

Питанням подання фінансових звітів, розглянуто  МСБО 1 «Подання фінансових звітів»

Форми фінансових звітів

П(С)БО 2, 3, 4, 5, 25, 29 та наказ Мінфіну України № 302 встановлювали уніфіковані форми фінансових звітів і приміток до річного фінансового звіту для українських підприємств, у які введення будь-яких «імпровізованих» статей було неможливим. Із прийняттям НП(С)БО 1 ряд статей було винесено у додаткові статті, які суб’єкти господарювання можуть при необхідності додавати у форми фінансової звітності

МСБО 1  не визначає жорсткого порядку чи формату, у якому треба подавати статті у фінансових звітах

Проміжна фінансова звітність

У національних П(С)БО відсутній окремий стандарт для проміжної звітності, її склад визначено П(С)БО 1 (п. 12). Зміст показників Балансу і Звіту про фінансові результати (до складу проміжної фінансової звітності входять лише ці дві форми) за квартал такий же, як і за рік

МСБО № 34 «Проміжна фінансова звітність» передбачає надання проміжної фінансової звітності у складі повного комплекту фінансових звітів, або комплект стислих фінансових звітів за період, який є меншим, ніж звітний період. МСФЗ заохочує компанії, чиї цінні папери знаходяться у вільному обігу, до надання проміжної фінансової звітності

Зміст Приміток до фінансових звітів

У кожному П(С)БО міститься розділ «Розкриття інформації», у якому наводяться показники та інша інформація, яку слід розкривати у річному фінансовому звіті. Якщо проаналізувати зміст вказаного розділу кожного П(С)БО, то можна зробити висновок про відсутність значних відмінностей між складом інформації для розкриття за МСФЗ та П(С)БО. Але практика свідчить, що основні користувачі фінансової звітності (органи статистики, міністерства, ДКЦПФР) не цікавляться цією інформацією, тому підприємства її не розкривають. У цьому випадку доцільніше говорити не про відмінності у вимогах МСФЗ та П(С)БО, а про відмінності у практиці їх застосування

Згідно з МСБО 1 у примітках слід подавати інформацію про основу складання фінансових звітів і про конкретні облікові політики, підприємства. Крім того, за МСБО  1 у примітках слід наводити інформацію, яку не наводять у Примітках до річного фінансового звіту (ф.№5), зокрема

1) про непередбачені зобов’язання та невизнані контрактні зобов’язання;

2) про суму дивідендів, запропонованих або оголошених до затвердження фінансових звітів, але не визнаних як виплата акціонерам;

3) про суму кумулятивних дивідендів за привілейованими акціями;

4)  нефінансову інформацію (про цілі та політику управління фінансовими ризиками).

Згідно з МСБО 1 необхідно розкривати порівняльну інформацію щодо числових показників за попередній період. Формою №5 наведення порівняльних даних не передбачено

Поняття суттєвості у фінансовій звітності

У П(С)БО поняття суттєвості не згадується. Поняттю розкриття інформації відповідно до рівня суттєвості присвячені Рекомендації Мінфіну України від 29.07.2003р. «Щодо суттєвості у бухгалтерському обліку». Ці Рекомендації надають можливі кількісні критерії для визначення суттєвості

МСБО не поширюється на несуттєві статті

 

Фінансова звітність, що складена за МСФЗ має ряд наступних переваг на противагу фінансовій звітності, сформованій за П(С)БО: більш детальне подання даних про реалізацію, чітка економічна логіка, доступність у сприйнятті фінансової інформації зарубіжними інвесторами та партнерами.

П(С)БО і МСФЗ – це стандарти одного порядку, але різних рівнів. Звітності без обліку не буває, і завдання Стандартів – спрямовувати і регулювати бухгалтерський облік так, щоб на базі отриманих даних надати користувачам достовірну, повну та неупереджену інформацію у належно оформлених фінансових звітах.

Висновок. В розрізі сучасних умов інтеграції було б цілком доцільним гармонізувати МСФЗ  та П(С)БО. Це було б беззаперечною перевагою, оскільки полегшило б співпрацю із закордонними партнерами, щодо здійснення процедур експорту чи імпорту. Однак, враховуючи усі переваги переходу до МСФЗ, слід врахувати і недоліки, а особливо стосовно деяких напрямків розвитку економіки України, що не є характерними іншим країнам Європи.

 

Література:

1.                 Відмінності НП(С)БО від міжнародних [Електронний=ресурс]. –.Режим.доступу: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/ bitstream/123456789/ 1685/ 1/ THE%20DIFFERENCES%20BETWEEN%20NATIONAL.pdf

2.                 Діділовський О.М. Проблеми та перспективи застосування МСФЗ в Україні / О.М. Діділовський // Міжнародний збірник наукових праць. – 2012. –№1(19). – С. 142-146

3.                 Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів» [Електронний=ресурс]. – Режим.доступу: .http://zakon4.rada.gov.ua/laws.

4.                 Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» // Все про бухгалтерський облік. — 2013. – № 30. – С. 29-33.