Антонюк Б.В.

ЧТЕІ КНТЕУ

Удосконалення обліку та контролю витрат на підприємствах лісової галузі

Лісогосподарський комплекс є важливою складовою економіки України в цілому та її окремих регіонів зокрема. В умовах зростаючої конкуренції постає проблема пошуку нових методів управління для забезпечення конкурентоспроможності суб’єкта. Це вимагає розробки шляхів управління витратами підприємств даної галузі.

Враховуючи організаційно-технологічні особливості лісового господарства, необхідно удосконалити діючу методику обліку, яка б відповідала специфіці діяльності, але насамперед необхідно розробити відповідну класифікацію витрат для цілей управлінського обліку.

У практичній діяльності підприємств лісового господарства витрати групуються за різними ознаками.

Вважаємо за необхідне виділити такі класифікацій ознаки щодо обліку витрат, в яких безпосередньо відображені особливості діяльності підприємств лісового господарства, а саме:

1) за структурою основної діяльності:

- витрати лісового господарства;

- витрати лісозаготівель;

2) за місцем відповідальності (місцем виникнення витрат):

- витрати лісництв;

- витрати цехів;

- витрати інших структурних підрозділів.

3) за сферою виникнення витрат:

- витрати основного виробництва;

- витрати допоміжного виробництва;

- витрати непромислового господарства.

Водночас надзвичайно велике значення для організації обліку витрат і калькулювання собівартості продукції має групування витрат за складом у розрізі сфер їх виникнення.

Дослідження показало, що неповне калькулювання собівартості продукції лісового господарства дає підстави стверджувати про неефективність як внутрішньогосподарського, так і відомчого контролю з боку Державного комітету лісового господарства України.

Вплив технології вирощування та реалізації лісопродукції на методику обліку та контролю витрат є доволі значним, оскільки ця технологія є своєрідною та відмінною від технологій, що використовуються на промислових підприємствах. Технологічні особливості на підприємствах лісового господарства являють собою систему послідовних агротехнічних, лісівничих та організаційних прийомів щодо створення та вирощування культур до змикання крон між рядами з переліком механізмів, засобів виробництва та допоміжних матеріалів.

Дослідження технологічних особливостей лісового господарства та їх вплив на методику контролю витрат показало, що процес виробництва лісопродукції складається із певних технологічних стадій (переділів). Відповідно, необхідно застосовувати попередільний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Крім того, на кожному переділі здійснюється оперативний контроль за витратами і формуванням собівартості продукції, а це вимагає організації обліку за нормами та відхиленнями від норм, іншими словами, доцільно запровадити нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Поєднання попередільного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції з нормативним дає нам підстави стверджувати про можливість запровадження у лісовому господарстві попередільно-нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.

Раціонально побудована система управлінського обліку на підприємствах лісової галузі має містити такі елементи:

- центри (зони) відповідальності;

- контрольовані показники;

- підходи до бюджетування;

- форми управлінської звітності;

- облікові процедури збору, обробки і представлення інформації користувачам;

- систему бюджетування.

Застосування комп’ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку на підприємствах лісової галузі. Дослідивши ринок програмного забезпечення, нами встановлено, що найоптимальнішим продуктом для підприємств лісової галузі є система «1С: Підприємство 8.2 «Управління лісовим господарством для України». Система «1С: Підприємство 8.2 «Управління лісовим господарством для України» не лише виконує облікові задачі підприємства, але і реалізовує функції ERP.

Отже, вдосконалення системи обліку і контролю витрат на підприємствах лісової галузі на сучасному етапі лежить в площині вибору та впровадження в практику певної методики внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. Для вирішення проблем такого роду слід обґрунтувати заходи із реструктуризації управління підприємством за принципом виділення центрів відповідальності, а також впроваджувати бюджетування витрат.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318.

2. Палій В. Витрати виробництва: управлінський аспект [Монографія] / В. Палій//- Київ: Астон, 2005.- 288 c.

3. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства : навч. посіб. / Ю. С. Цал-Цалко// – К: ЦУЛ, 2002. – 656 с.