Экономические науки/ 9.Экономика
промышленности
Бойко О.О., Петлінська
Ю.О., Онофрійчук О.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Вінниця
Промисловість: сучасний стан та перспективи розвитку в умовах інтеграції
України до ЄС
Успішність
економічного розвитку України багато в чому залежить від відновлення
промислового потенціалу країни. З досвіду трансформації промислового
виробництва в розвинених країнах можна свідчити про задоволення в першу чергу
потреб населення шляхом розвитку секторів економіки, орієнтованих переважно на
кінцевого споживача. Таким сектором можна назвати легку промисловість, яка
завжди відігравала важливу роль в економіці регіонів України, забезпечуючи
збалансованість розвитку національної економіки, сприянню формування державного
бюджету і виконанню великої соціальної функції.
У промисловому
комплексі виробляються товари народного споживання і частково продукції
промислового призначення. Саме ця галузь народного господарства в великій мірі
залежить від забезпеченості України різними видами сировини та потребами ринку.
На даний момент стан промисловості можна охарактеризувати як незадовільний та
нестабільний. Тому аналіз сучасного стану й розміщення галузі дасть змогу
визначити перспективи функціонування промисловості.
Досліджували
промисловість України багато науковців та дослідників. Їхні праці важливі для
об’єктивного аналізу та подальшого дослідження цієї галузі. Зокрема,
особливості конкурентоспроможності галузей легкої промисловості проаналізовано
у публікації Ю. В. Гончарова, А. О. Дворецького. І. О. Максименко та В. І.
Бокій досліджували сучасний стан та перспективи розвитку легкої промисловості
України, розміщення продуктивних сил України Є. П. Качана. Розглядались також
питання щодо тенденцій й особливостей територіального розміщення промисловості,
внутрішнього ринку України та впливу фінансової кризи на галузь, крім цього
також були розглянуті можливості інтеграції вітчизняного підприємництва легкої
промисловості до світового рівня виробництва продукції, діяльність вітчизняних
виробників на давальницькій сировині. Проте невирішеними залишаються питання,
пов’язані з розробкою заходів щодо підтримки та розвитку промисловості з
урахуванням євро інтеграційних прагнень України.
В сучасних умовах
необхідним елементом успішного економічного розвитку країни є інтенсифікація
економічної діяльності, розширення економічних зв’язків з провідними країнами
світу та активізація міжнародної торгівлі. У зв’язку з цією основною
стратегічною метою України залишається інтеграція в Європейський Союз (ЄС).
Україна, щоб стати членом ЄС , повинна відповідати Копенгагенським критеріям,
які включають в себе:
1) політичні
критерії, тобто стабільність інститутів, що гарантують демократію, верховенство
права та повагу до прав и свобод людини;
2) економічні
критерії, які являють собою наявність дієвої ринкової економіки і здатність
витримувати конкуренцію зі сторони країн ЄС;
3) спроможність
узяти на себе зобов’язання, що випливають з членства в ЄС, включаючи сурове
дотримання цілей політичного, економічного та валютного союзу.
Щоб стати ефективним
членом Європейського Союзу, Україна повинна здійснити ряд заходів, які сприяли
б підвищенню рівня конкурентоспроможності держави. Станом на 2012 рік, згідно
зі звітом Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), оприлюдненим 05.09.2012 року,
Україна у рейтингу країн за конкурентоспроможністю посідає 73 місце з існуючих
144. Позитивним же можна вважати, те що
за останній рік країна покращила свої показники і піднялася у рейтингу на 9
позицій.
21 березня 2014 року представники України та
Європейського Союзу у Брюсселі підписали політичну частину Угоди про асоціацію.
Сучасний стан галузі
залишається не втішним. За аналізами спостерігається негативна тенденція щодо
скорочення темпів росту виробництва. Наявною є позитивна
динаміка росту індексу промислової продукції у роки з 2009 – 2013, який складає
7,1%. Найвищим показником є 111,2% за 2010 р. який у порівнянні з 2009 р.
характеризується різким підвищенням на 33,1%. Але беручи до уваги наступні
показники потрібно зазначити, що спостерігається також і негативна динаміка.
Таким чином з кожним наступним роком в середньому індекс зменшується на 5,2%.
Таблиця
1
Індекс
промислової продукції за 2009-2013 роки
|
|
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
|
Промисловість % до
поточного року |
78,1 |
111,2 |
108,0 |
99,5 |
95,7 |
Погіршення стану економічного розвитку
промисловості посприяли такі фактори:
1.
Незбалансованість розвитку промисловості України,
оскільки тривалий час пріоритети віддавалися металургійній та вугільній
промисловості, а легка промисловість, яка випускає продукцію для масового
споживання та може забезпечити великою кількість робочих місць, залишилась
осторонь уваги;
2.
Зниження рівня конкурентоспроможності вітчизняної
продукції за фактором ціни. Це явище спричинене насиченням внутрішнього ринку
імпортними товарами, завезених із заниженням митної вартості та незаконним
ввезенням в межі країни, присутністю на ринку товарів тіньового виробництва, а
також товарів «секонд-хенд».
3.
Збільшення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі.
Протягом 2008-2013 років від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України зросло у
7,45 разів. В цілому в 2013 році експорт товарів зріс на 33,0% порівняно з 2011
роком і становив 68,6 млрд. дол. США.
Таблиця 2
Обсяги експорту – імпорту
|
Рік |
Експорт тис. дол. США |
Імпорт тис. дол.. США |
Сальдо |
|
2010 |
11759405,7 |
5447694,3 |
6311711,4 |
|
2011 |
13792217,6 |
6235194,6 |
7557023,0 |
|
2012 |
13275752,8 |
6706251,8 |
6821324,0 |
|
2013 |
14509186,1 |
7649264,4 |
6859921,7 |
4.
Низький рівень оплат праці в промисловості. Станом на
2013 рік у легкій промисловості був виявлений найнижчий рівень заробітної плати
порівняно з промисловим сектором економіки. Зокрема, зарплата у видобувній
промисловості складає 5497 грн., у порівнянні з галуззю легкої промисловості,
де середньомісячна зарплата на перевищує 1985 грн. Такий низький рівень
заробітної плати приводить до відтоку кваліфікованих кадрів, що поряд зі зменшенням
купівельної спроможності населення призводить до того, що підприємства у цій
галузі мають труднощі зі зведенням матеріально-фінансових балансів.
5.
Відсутність інвестицій в промисловість. Найбільша частка
інвестицій у 2013 році за видами економічної діяльності припадає саме на
пріоритетні галузі промисловості – 36,2 %, що стримує комплексний розвиток
галузі.
Враховуючи усе вищесказане можна стверджувати, що та
ситуація яка склалась на даний момент в економіці України, зокрема в
промисловості, негативно впливає на рівень конкурентоспроможності вітчизняної
продукції на ринках основних торговельних партнерів України і не сприяє
прискоренню процесу інтеграції України до ЄС.
Задля призупинення
наростання негативних тенденцій в промисловості необхідно розробити певний
комплекс заходів, що включатиме:
1.
державну підтримку легкої промисловості – надання
субсидій, дотацій, укладання державних контрактів та договорів;
2.
підвищення митних тарифів на ввезення товарів
«секонд-хенд»;
3.
підтримка галузі стане причиною для створення нових
робочих місць, та надходження податків до казни.
Успішна реалізація вище перерахованих заходів
матиме за мету не тільки виведення промисловості з її кризового стану в якій
вона зараз знаходиться, але і підвищення конкурентоспроможності держави, і як
результатом застосування цих заходів, буде входження України до Європейського
Союзу.
Список використаних джерел:
1. Гребешкова О.М. Зміцнення конкурентних переваг української компанії
[Електронний ресурс] /
О.М. Гребешкова, К.С. Вовчук. – Режим доступу: http://economica.org.ua/2009/conkurperev09/
2. Царенко О.В. Конкурентні переваги
легкої
промисловості регіонів України: методологія
формування, теорія та практика [Електронний ресурс] /
[монографія]
/ О.В. Царенко // Донецьк: ТОВ «Юго-Восток,
ЛТД», 2008. – 504 с. - Режим
доступу: http://www.vlc.net.ua/PUBLIK/Mono45.htm
3. Гоцуєнко Е. Важкі будні легкої промисловості [Електронний ресурс] / Е.
Гоцуєнко, Н. Гоцуєнко // Дзеркало тижня. Україна. - №19, 27 травня 2011. - Режим доступу: http://http//gazeta.dt.ua/ECONOMICS/vazhki_budni_legkoyi_promislovosti.html