Педагогические науки / 2.Проблемы подготовки специалистов.

Гапонова Олена Юріївна

Одеський обласний інститут удосконалення вчителів, Україна

Використання проектної технології при виконанні творчих курсових завдань, як педагогічна умова розвитку інформаційно-комунікаційних умінь учителів початкової школи

Інформатизація всіх сфер суспільного життя стосується й освіти. Сучасний учитель втратив монополію на знання, адже дитина може знайти фактично будь-яку інформацію в Інтернеті. Тому майбутні учителі мають знати методику роботи з комп’ютером та Інтернетом, вміти передати ці знання дітям, володіти уміннями організувати безпечну та раціональну взаємодію учнів з навколишнім середовищем в умовах інформаційного суспільства. Все це стосується не тільки викладачів вищої освіти чи вчителів-предметників середньої школи, але й вчителів початкових класів. Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа.

Новий Державний стандарт початкової школи передбачає вивчення курсу «Сходинки до інформатики. 2-4 класи» з 2013-2014 навчального року. Це потрібно для формування у дітей вже початкової школи первинних навичок інформаційної культури, початків комп’ютерної грамотності, що, в свою чергу, підготує мислення учнів до сприйняття сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Саме тому постає питання підготовки учителів початкової школи до викладання даного курсу. І однією з організаційно-педагогічних умов розвитку інформаційно-комунікаційних умінь учителів початкової школи ми обрали використання проектної технології при виконанні творчих курсових завдань слухачами курсів підвищення кваліфікації.

Метод проектів можна визначити базовою освітньою технологією, що підтримує компетентністно-орієнтовний підхід в освіті. Проектна діяльність є особливою формою навчально-пізнавальної активності студентів, учнів, слухачів курсів психологічний сенс якої полягає в забезпеченні єдності та наступності різних боків процесу навчання, що дозволяє розглядати її як значущий засіб розвитку особистості.

Метод проектів — це дидактична категорія, що визначає систему прийомів і способів оволодіння певними практичними або теоретичними знаннями, тією або іншою діяльністю[1, С. 116 – 117]. Тому це спосіб досягнення дидактичної мети шляхом детальної розробки проблеми (технологію), яка має завершитися цілком реальним, практичним результатом, оформленим тим або іншим чином. Є. Полат наводить таке визначення: метод проектів – це технологія, що включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю [4, С. 3-10. ].

Інші науковці дають таке тлумачення даного поняття; «метод проектів — як педагогічну технологію, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти)» [3]. Активне включення слухачів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі.

За баченням Р. Гуревича основною метою проектної діяльність студентів, в нашому випадку — слухачів курсів підвищення кваліфікації, виступає [2]:

¾ одержання навичок роботи з Інтернет для пошуку й обробки інформації;

¾ використання комп’ютерних інформаційних технологій з метою підготовки інформації в електронному вигляді для передачі іншим учасникам проекту;

¾ збагачення досвідом використання можливостей Інтернет для обміну думками з учасниками проекту, одержання консультацій наукового керівника;

¾ здобуття та накопичення досвіду здійснення досліджень, роботи з джерелами інформації;

¾ одержання досвіду роботи «в команді» (планування, розподіл функцій, взаємодопомога та взаємоконтроль).

Під час роботи над проектом викладач виконує такі функції [1, С. 141]:

¾ сприяє у пошуку джерел, здатних допомогти їм у роботі над проектом;

¾ сам виступає джерелом інформації;

¾ підтримує і стимулює студентів;

¾ допомагає їм оволодіти новими інформаційними технологіями;

¾ прищеплює інформаційну культуру;

¾ координує процес створення проекту;

¾ підтримує безперервний зворотний зв’язок з метою просування студентів у роботі над проектом.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають слухачі, а саме:

¾ планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

¾ використовувати багато джерел інформації;

¾ самостійно збирати і накопичувати матеріал;

¾ аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;

¾ приймати рішення;

¾ установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);

¾ створювати "кінцевий продукт" — матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій);

¾ підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;

¾ представляти створене перед аудиторією;

¾ оцінювати себе та інших.

Педагогічні працівники, які проходять курси підвищення кваліфікації вчителів, які будуть викладати інформатику в початковій школі розробляють та захищають авторські проекти. Авторський проект є індивідуальним.

Авторський проект — це випускна кваліфікаційна робота, яку виконує один слухач. Формами авторського проекту можуть бути:

¾ опис власного досвіду роботи з відповідними додатками;

¾ тематичні методичні розробки;

¾ методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу;

¾ методичний інструментарій педагогічного працівника для здійснення діагностики рівнів навченості особистості;

¾ конспекти навчальних занять;

¾ сценарії виховних справ;

¾ інші матеріали, які висвітлюють досвід роботи слухача.

Ми виділяємо такі критерії до створення проекту:

¾ наявність освітньої проблеми, складність та актуальність якої відповідає навчальним запитам, життєвим потребам, інтересам учасників проекту;

¾ практична, теоретична, пізнавальна значущість прогнозованих результатів;

¾ дослідницький характер пошуку шляхів розв'язання проблеми;

¾ структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;

¾ створення умов для виявлення і розв'язання психолого-педагогічної проблеми (дослідження, пошук шляхів розв'язування, експертиза та апробація версій, конструювання підсумкового проекту, його захист, оцінка та впровадження);

¾ творчий характер;

¾ використання активних й інтерактивних форм і методів;

¾ «продуктивність» проекту: якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат упровадження;

¾ педагогічна цінність.

Слід зазначити, що проектна діяльність допомагає подолати стереотипи у викладанні предмету, схильність до стандартів та дає змогу слухачам курсів стати активними суб’єктами інноваційної діяльності в межах інститутів післядипломної педагогічної освіти. Окрім того, під час використання технології курсових проектів вирішується ціла низка навчально-методичних завдань системи післядипломної педагогічної освіти.

Таким чином, практика реалізації проектної діяльності в системі курсів підвищення кваліфікації розвиває у вчителів проектне мислення у сфері професійної діяльності, збагачує досвід роботи, розширює партнерські стосунки між слухачами курсів та формує позитивну мотивацію до саморозвитку.

Література

1. Гуревич Р. С. Інформаційно-комунікаційні технології в професійній освіті / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр ; за ред. член-кор. НАПН України Гуревича Р. С., – 2012. – 506 с.

2. Гуревич Р. С. Проектна діяльність учнів ПТНЗ на основі інформаційно-комунікаційних технологій / Р. С. Гуревич, Л. В. Жиліна, М. Ю. Кадемія. – Вінниця : «Планер», 2009. – 100 с.

3. Методика трудового навчання : проектно-технологійчний підхід : навчальний посібник / За заг. ред. О. М. Коберника, В. К. Сидоренка. – Умань : СПД Жовтий, 2008. – 216 с.

4. Полат Е. С. Метод проектов на уроках иностранного языка / Е. С. Полат // Иностранные языки в школе. – 2000. – № 2. – С. 3-10.