Ліокай
Є.А.
Сумська
філія
Харківського
національного університету внутрішніх справ
Деякі
механізми функціонування вищої юридичної освіти в США
Духовний, економічний, політичний та культурний
розвиток суспільства значною мірою залежить від освітнього рівня його громадян.
Докорінні зміни, які повсякчас відбуваються в світі, вимагають реформування
системи освіти в усіх її ланках. Значний вплив на реформування освіти мають
зовнішні чинники. Головними із них, Всесвітньою конференцією ЮНЕСКО з вищої
освіти (Париж, 1998 р.), визнані: глобалізація світової економіки,
глибинні зміни в міграційних процесах, демографічні чинники, ріст наукових і
технічних знань, розвиток культурного рівня населення. Це актуалізує проблеми
реформування юридичної освіти, оскільки саме вона покликана забезпечити
суспільство висококваліфікованими спеціалістами в галузі вирішення питань
правового поля.
Важливою умовою ефективного
реформування цієї галузі освіти є не тільки використання усього кращого з
вітчизняної педагогічної спадщини, а й наукове дослідження та впровадження
зарубіжного досвіду, зорієнтованого на розбудову демократичної системи освіти. У даному контексті без сумніву буде
корисним вивчення досвіду створення та
втілення в життя концепції юридичної освіти в США. Адже американська система юридичної освіти має тривалу історію та певні
традиції, відрізняється від інших систем своєю самобутністю та специфічними
формами, її ефективність визнана у всьому світі.
Аналіз автентичної психолого-педагогічної літератури
показав, що предметом дослідження
науковців обирався широкий спектр теоретичних та практичних проблем
стосовно розвитку та функціонування юридичної системи освіти США. Концептуальні положення юридичної освіти
представлені в роботах Роя Стакі, Вільяма Салівана, Маргарет Мартін Бері, Джона
Дубіна, Пітера Джоя, історико-педагогічні висвітлюються у роботах Стіва Шепарда, Вільяма Енфілда та багато
інших. Систематизація деяких аспектів представлених в вищезазначених джерелах і
є метою даного дослідження.
Отримання якісної професійної юридичної освіти в
США є пріоритетом широкого спектру населення. Доктор юриспруденції (JD) є
основним професійним ступенем і є передумовою отримання ліцензії для практичної
діяльності в якості адвоката у більшості штатів. Цей юридичний ступінь що з'явилися
в 60- і роки ХХ ст., був розроблений, щоб замінити або, принаймні, створити
альтернативу для його академічної еквівалента – бакалавра права. Він отримав
популярність і здебільшого замінив ступінь бакалавра права, так як це більш
точно відображав рівень підготовки, що забезпечувалась юридичними школами США.
Даний ступінь також є необхідною умовою для отримання ступеню магістра права
(LLM), який в свою чергу є необхідним для отримання ступеню доктора юридичних
наук (SJD). Проте, більш високі ступені в галузі права не пов'язані з
ліцензуванням та більшість юристів не прагнуть здобувати магістра чи доктора
юридичних наук.
Для вступу до юридичної школи студентам
необхідно успішно завершити чотирирічну програму та отримати диплом бакалавра
загальних наук. В Сполучених Штатах немає чітко зазначених вимог для студентів
що збираються вступати до юридичних вузів. Деяким допомагає попередній досвід
роботи чи дипломи про попередню вищу освіту в інших наукових сферах, але багато
хто вступає на юридичний факультет по отриманню ступеня бакалавра. На додаток
до отриманого ступеня бакалавра, більшість вступників мають скласти вступний тест
( LSAT ) і набрати ту кількість балів, що декларується обраним навчальним
закладом.
Ступінь вірогідності LSAT був джерелом деяких
суперечок , так як питання, які пропонувались для опрацювання не мали
відношення до практичної діяльності. Високі результати вступників з даного
іспиту були також пов'язані зі статусом юридичних шкіл в рейтингу професійних
навчальних закладів, що публікувався у фаховій періодиці. У той час як на
рейтинги періодики LSAT впливав тільки частково, його використання у складанні вступних
рейтингів мало значний вплив, що і призвело до викривлення балів під час
вступної кампанії. Акцент на оцінки з LSAT також мав конфлікт з інтересами
юридичних шкіл в питаннях акредитації. Особливу увагу звертали відносно
стагнації щодо расового розмаїття, і фактичне зниження числа учнів афро –
американського та мексиканського походження. Причини були більш складнішими,
ніж використання LSAT балів, але дане питання мало свій вплив.
Кілька правових шкіл пропонували студентам
можливість вступити до юридичної школи по завершенню трирічного терміну
навчання в університеті, з можливістю комбінувати їх перший рік юридичної школи
із завершенням навчання в коледжі.
З 210 акредитованих AАЮ юридичних шкіл в США,
близько 75 – школи публічного права, які фінансуються, насамперед державними
або місцевими органами влади. Студенти в цих вузах мають платити за навчання,
хоча, якщо вони проживають у даній юрисдикції їх плата за навчання значно
знижується. Нажаль, низькі податки та економічний спад змусили багатьох з цих установ
підняти плату за навчання, шукати приватне фінансування і урізати витрати.
Приватні юридичні школи фінансуються переважно через благодійні фонди та
грантові програми. Юридичні школи шукають
гранти використовують як державні так і приватні, включаючи приватні
фонди і державні програми, які підтримують дослідження освітніх чи громадських
ініціатив.
Таким чином, ми
можемо зробити висновок, що система юридичної освіти США має механізми, що
якісно можуть бути використаними для розбудови національної системи вищої
юридичної освіти України.
Література:
1.
Roy Stuckey et al. Best Practices for Legal Education: A
Vision and a Road Map [електронний ресурс] Roy Stuckey – 2007. – 27р. – Режим
доступу: http://www.cleaweb.org/Resources/Documents/best_practices-cover.pdf