Черкасова Т.А.

Сумський національний аграрний університет

Цінносні орієнтації молоді в Україні в епоху Євромайдану, Революції гідності та подій на Донбасі.

Стан розвитку будь-якого суспільства вимірюється ієрархією його цінностей. Цінності, як соціально значущі уявлення про добро, любов, справедливість, патріотизм, дружбу, ставлення до людей і т. ін. є основою людського життя, засобом зв'язку буття і свідомості, людини і світу. Завдяки цінностям особистість відчуває себе цілісно в оточуючому її світі. Вони стають вкрай важливими й необхідними в складних життєвих ситуаціях, засобом опори у житті. Від приорітетів в ціннісному світогляді молодої людини залежить її майбутнє і майбутнє країни.

В сучасному світі ще й досі залишається безліч невирішених проблем для мешканців нашої планети, адже сучасна цивілізація не забезпечила всім мінімально необхідного добробуту, не змогла подолати голод, безробіття, не виключила можливості приходу до влади тоталітарних режимів, не змогла упоратися з екологічними проблемами та невиліковними хворобами, запобігти загрозі ядерного знищення людства. Ще один аспект кризи пов'язаний з протиріччями в формуванні і життєдіяльності самої людини. Серед них - недостатня здатність людини до адаптації в швидкоплинному світі, зниження етичної норм в свідомості та поведінці. Людина втрачає свою. сутність, бо засоби масової інформації та реклама формують її погляди, смаки, потреби, життєві цінності, характер поведінки.

Питання патріотичного виховання молоді зажди було і залишається одним з найважливіших. Бути патріотом – природна потреба людей, задоволення якої є умовою духовного розвитку, усвідомлення своєї історичної, культурної, національної та духовної приналежності. І.А. Ильїн писав: «Люди инстинктивно, естественно и незаметно привыкают к окружающей их среде, к природе, к соседям и культуре своей страны, к быту своего народа. Но именно поэтому духовная сущность патриотизма остается почти всегда за порогом их сознания. Тогда любовь к родине живет в душах в виде неразумной, предметно неопределенной склонности, которая то совсем замирает и теряет свою силу, пока нет надлежащего раздражения (в мирные времена, в эпохи спокойного быта), то вспыхивает слепою и противоразумною страстью, пожаром проснувшегося, испуганного и ожесточившегося инстинкта...»

Ще декілька місяців тому більшість молодих українців були аполітичними, вони майже не виявляли активності в приєднанні до політичних партій чи молодіжних організацій і байдуже спостерігали за подіями в країні та світі з екранів телевізорів.

«Подразнювачами» для українців стали Євромайдан, Революція гідності та події на південному сході країни. Вони викликали небачений раніше сплеск патріотизму серед українців. Небесна сотня полягла на Майдані під кулями снайперів, заради того, щоб скинути бандитський режим Януковича та його «сім’ї». Зараз молоді українці гинуть на Донбасі, в боях із російськими диверсантами та озброєними сепаратистами, захищаючи цілісність та суверенітет України. Плани Путіна та Януковича по дестабілізації ситуації на сході та півдні України було зірвано. Вони зробили те, що за десятки років не могли зробити вчителі, уроки мужності, книжки та розповіді очевидців про голодомор, війну, сталінські репресії... Вони ще більше згуртували та зміцнили Україну, намагаючись отримати рабів – отримали справжніх націоналістів та патріотів.

Привітання «Слава Україні!» перестало бути просто традицією. Змінилось ставлення до державних символів України. Тепер, коли українці бачать Державний Прапор чи Герб України, або чують Державний гімн (слова якого не тільки знають, а й глибоко розуміють), їх серця сповнюються хвилюванням та гордістю за свій народ та свою країну. І тепер вже навряд чи хто дозволить наругу над нашими святинями.

По всій країні пройшли велелюдні проукраїнські мітинги, марші миру, паради вишиванок, основу яких складає молодь, що зросла вже в незалежній Україні. Це люди, що категорично виступають проти агресії Росії за єдину та неподільну Україну. Вони – за євроінтеграцію, за європейські цінності. Вони хочуть, щоб до влади приходили чесним шляхом, а не шляхом фальсифікації виборів. Вони не хочуть, аби при владі були бандити, які віддають накази бити, викрадати та вбивати мирне населення лише за те, що воно вийшло на вулиці, щоб виказати владі свою недовіру. Вони за те, щоб органи правопорядку захищали та охороняли народ, а не займались репресіями. Вони за те, щоб усі були рівними перед законом, щоб судді судили по закону та совісті, а не «підсуджували» за хабарі. Вони прагнуть отримати гарну освіту. Вони чуть мати роботу та гідну зарплату. Вони – за якісну та доступну медицину. Вони за те, щоб в магазинах продавали якісну, екологічну їжу за доступними цінами.

В Євросоюзі та США Україну та українців визнали найпатріотичнішою країною і найпатріотичнішим народом у світі. Ще ніколи в істроії в жодій країні світу не співали гімн своєї країни і не скандували Слава своїй країні в єдиному душевному пориві більше мільйона чоловік, як це було на майдані 22 лютого 2014 року.

Президентські вибори підтвердили курс України на євроінтеграцію, прагнення українців до европейських цінностей, до побудови незалежної суверенної держави. Органам державної влади і громадським організаціям слід приділити увагу мотивації громадянської активності молоді, залученню її до політичних партій, молодіжних та громадських організацій з метою вирішення соціально-економічних, культурних, екологічних та правових проблем як на регіональному, так і на державному рівнях. Це стане запорукою небайдужості, почуття відповідальності за свою країну, за свій народ, готовності до виконання громадянських та конституційних обов`язків.