Філологічні науки/1. Методика викладання мови і літератури

К.п.н. Тетерук С.П.

Академія праці, соціальних відносин і туризму, Україна, м.Київ

Розвиток самостійності як засобу підвищення ефективності засвоєння знань при вивченні іноземної мови студентами немовного вузу

Зростання інтересу до самостійної роботи студентів, підходи до якої потребують докорінних змін, пов’язано з запровадженням нової системи організації навчального процесу вищої освіти, тобто переходом до кредитно – модульної системи навчання. В умовах сучасного вузу помітно збільшилась кількість годин, що виділяються на самостійну роботу студента.

Самостійність як засіб підвищення ефективності засвоєння знань, як умова перетворення особистості в суб’єкта діяльності складає постійний предмет уваги дидактів і психологів. Проблемі готовності особистості своїми силами просуватися до оволодіння знаннями та складної єдності інтелектуальних та вольових характеристик тих, хто навчається відводиться особливе місце в роботах таких дослідників як Л.П. Аристов М.А. Данилова, І.К. Кандаурова, А.Н. Ксенофонтова, І.Я. Лернер, Л.І. Рувинський Т.И. Шамова, Є.Б. Ястребова та ін. Серед труднощів, з якими зустрічаються сучасні студенти, а особливо, першокурсники, відсутність самостійності займає перше місце, що є наслідком несформованості рівня самооцінки своїх знань, вмінь, навичок.

Реалізація самостійності на занятті пов’язана, в першу чергу, зі зміною ролі викладача, який не тільки передає знання, а допомагає розвиватися. [2,3]. Якщо викладач має домінуюче положення і визначає всі параметри навчального процесу: цілі, зміст, форми й методи, засоби й джерела навчання, студент, учень займає підлегле положення й не має можливості впливати на планування й оцінювання процесу. При суттєвій зміні звичних умов, наприклад, при переході від школи до вищого навчального закладу, коли ставляться нові вимоги до виконання діяльності, «пасивно – репродуктивний» спосіб вже не дає бажаного позитивного результату. Адже, пасивність не стимулює творчу активність, а також не розкривають приховані можливості особливостей. У такому разі доцільно застосовувати «активно – творчий» спосіб, який є «результатом високого рівня розвитку активно – творчих суб’єктних тенденцій» [1].

Таким чином, оптимальне використання власних внутрішніх резервів і реальних можливостей на шляху до досягнення мети, уміння організовувати діяльність та контролювати їх є тими самими чинниками, які забезпечують вирішення освітніх завдань. Вирішення цих завдань у контексті навчання іноземній мові полягає у:

- підборі мовного матеріалу з урахуванням проблемності завдань, що сприяє пробудженню творчої уяви та мислення;

- перехід до активних методів і форм навчання, які активують розвиток самостійності тих, хто навчається;

- організація процесу навчання як спільної діяльності його учасників;

- подоланні так званого “ психологічного” бар’єру шляхом розвитку вмінь самостійності, впевненості в ситуації спілкування.

Ми створили систему вправ для навчання іноземній мові, яка включала, головним чином, операційні та інформаційні вправи, які слугували одночасно досягненню різних цілей, включаючи формування вмінь оцінювання, розвиток ініціативності, самостійності, креативного мислення та самоконтролю.

Нижче, подані приклади:

1. Вправа “Подія на вулиці”, була спрямована на формування навичок та вмінь порівняння, лексико-граматичного оформлення висловлювання та розвитку креативності студентів. Студенту пропонується спостерігати за перебігом самих простих подій з вимогою активного мовлення – студент повинен “бачити” те, що розповідає. Викладач допомагає студенту, описуючи когось чи щось. Наприклад, викладач описує таку ситуацію:

“Хлопець чекає когось біля кінотеатру. Як ви гадаєте, що це за подія в його житті. Опишіть послідовність всіх його дій, намагайтесь здогадатись про хід його думок...“

Після монологічного висловлювання студента проходить обговорення його індивідуальних спостережень у групі. Таким чином, водночас тренується складання мовленнєвого висловлювання ( повідомлення, роздуму, оповідання ).

2. Вправа “Склянка чаю” мала на меті розвиток у студентів вмінь диференціації, узагальнення та сприяла розвитку рівня креативності. В процесі проведення викладач пропонував студентам взяти уявну склянку з гарячим чаєм та намагатись пояснити й описати іноземною мовою:

1) загальний вигляд склянки, колір;

2) ребристе скло та гладенькі грані склянки;

3) температурні відчуття;

4) вагу склянки, зусилля руки та пальців, які тримають склянку;

5) запах;

6) смакові спогади.

Студентам пропонувались різні предмети, які мали схожі характеристики та якості, а завданням було описати свої відчуття.

Таким чином, виконання подібних вправ спрямоване на оптимальне використання власних внутрішніх резервів, формування вмінь оцінювання та самоконтролю, стимуляцію творчої активності, а також, розкриває приховані можливості особистості та сприяє самостійності.

Література:

1.Конопкин, О. А. Психическая саморегуляция произвольной активности человека. Структурно-функциональный аспект / О. А. Конопкин // Вопросы психологии. – 1995. –№ 1. – С. 5–12

2. Кирьякова, А.В. Развитие познавательной самостоятельности студентов на основе коммуникативно-ценностных технологий в обучении иностранному языку [Текст] / А.В. Кирьякова, Ю.И. Старкова // Вестник ОГУ. – 2005. – №12. С. 4-11.

3. Минакова, Т.В. Специфика развития познавательной самостоятельности студента в процессе изучения иностранного языка  [Текст] / Т.В. Минакова // Вестник ОГУ. – 2000. – №3. С. 41-45.