Филологические науки/ 6.Актуальные проблемы перевода

Петрова Т. О.

Київський технічний університет України «КПІ»

Особливості перекладу інструкцій до побутових приладів

На сьогодні, техніка в найрізноманітніших її проявах є неодмінним атрибутом повсякденного життя людини. З появою у світі чергової технічної новинки, покликаної зробити наше життя кращим та комфортнішим, виникає й потреба в якісному технічному перекладі супровідної документації.

Тексти інструкцій до побутових приладів  належать до науково-технічних текстів згідно з жанровою класифікацією запропонованою В.С. Віноградовим, що ґрунтується на суспільних функціях мови – спілкування, повідомлення та впливу [1, с. 17]. А. Ю. Циркаль дає таке визначення: «Інструкцією слід вважати нормативний документ, в якому наведені правила й порядок експлуатації» [4, с. 49]. Г. М. Петрова визначає інструкцію як «список об'єднаних однією комунікаційною установкою цілеспрямованих дій, які необхідно здійснити адресатові для реалізації поставленого завдання» [3, c. 15].

Інструкція до побутових приладів повинна входити в комплект поставки виробу. Відповідно до Держстандарту, призначенням таких інструкцій є скорочення ризику нанесення шкоди виробу або неефективного функціонування. Інструкції повинні забезпечувати правильне застосування виробів, мати застереження щодо неправильного застосування, яке може привести до небезпечних ситуацій [2].

Текст інструкції ніколи не має підпису автора, але в ньому завжди вказують фірму виробника товару, міністерство чи відомство. Ці інстанції і є фактичним джерелом інструкції, але складають вони її за суворими правилами мовного жанру, регламентованим спеціальними правовими документами.

Необхідним елементом структури інструкцій є цілий комплекс заголовків й підзаголовків, які формально розділяють текст на смислові одиниці, що полегшує сприйняття змісту. На композиційну структуру інструкції також впливає її обсяг. Великі за обсягом інструкції виявляють значне розмаїття різних пунктів у своєму змісті. Іноді до розділів додають пояснювальні малюнки. На них зображено прилад, деталі якого зазначено за допомогою відповідних позначень. Завдяки цьому, користувачу простіше користуватися приладом.

Типовою лексичною ознакою науково-технічної літератури є наявність у тексті спеціальних термінів та термінологічних словосполучень. У деяких випадках один і той же термін має різні значення в межах різних наук. Наприклад, слово semelle (f) найчастіше означає підошву взуття, а в інструкції з використання праски воно означає  робочу поверхню (підошву) праски.

Отже, основна вимога до перекладу текстів-інструкцій – це точний і логічний виклад, опис і пояснення фактів. Для досягнення правильного та адекватного перекладу варто використовувати перекладацькі трансформації (лексичні, граматичні та лексико-семантичні).

 

Література:

1.     Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы) / Венедикт Степанович Виноградов. – М. : Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. – 224 с.

2.     ГОСТ Р ІСО / МЕК 37-2002: 1 Потребительские товары. Инструкции по применению. Общие требования.    М. : Госстандарт России, 2002. – 14 с.

3.     Петрова Г. М. Моделирование технических текстов инженерного профиля как методологическая проблема : автореф. на соискание науч. степени канд. пед. наук / Галина Михайловна Петрова – М., 2002. – 23 с.

4.     Циркаль А. Ю. Особливості відтворення науково-технічних текстів / Анна Юріївна Циркаль // Вісник НТУУ «КПІ». Філологія. Педагогіка : збірник наукових праць. – 2013. – Вип. 2. – С. 46–53.