«Филологические науки»/7. Язык, речь, речевая
коммуникация
Яновська О. А.
Східноєвропейський університет економіки і
менеджменту
Лінгвістичні особливості ділової документації
англійською мовою
В сучасних умовах у
мовознавстві взагалі, і в англістиці зокрема, надзвичайно зросла увага до
різнобічного дослідження всіх функціональних стилів, вивчення яких є складовою
частиною науки про мову, і, що особливо важливо, все більше і більше уваги
приділяється вивченню тих функціонально-стилістичних систем мови, які знаходять
застосування в найбільш комунікативно значущих сферах спілкування мовного
колективу. Особливої актуальності набуває вивчення текстів офіційно-ділового
стилю, що обумовлено розширенням зовнішньоекономічних зв’язків України,
активізацією підприємницької діяльності, формуванням нових форм ділової
комунікації, актуалізацією питань ефективної мовної поведінки в умовах ділового
спілкування.
Як вітчизняні, так і
зарубіжні лінгвісти зверталися до безпосереднього розгляду самих текстів
офіційно-ділового стилю, причому слід зазначити, що в зарубіжній лінгвістиці
переважають роботи навчально-методичного характеру. У цих роботах чітко
простежується орієнтація на навчання складання ділових документів, на правильне
використання того арсеналу мовних засобів, який характерний для різних жанрів
офіційно-ділового стилю, міститься ряд цінних спостережень над
архітектонікою ділового документа, його синтаксисом, а також наводиться перелік
найбільш важливих характеристик і формулюються рекомендації щодо оптимізації
ефективності письма [1, 2, 3, 4]. Більшість вищезгаданих авторів погоджуються,
що в процесі еволюції ділової документації в текстах офіційно-ділового стилю
відбулися значні зміни в бік спрощення синтаксису і зміни стилістичного
регістру лексичних одиниць, уживаних у тексті, що пояснюється орієнтацією на
адресата з невідомим адресанту рівнем комунікативної компетенції. Вони також
наголошують на необхідності доступності офіційно-ділового тексту для широкої
публіки, недосвідченої в економічній та юридичній термінології, що має
знаходити відображення на рівні лексики та синтаксису. Існують і більш загальні
теоретичні роботи, присвячені, в основному, мові ділових документів та
офіційно-діловому стилю в цілому.
Загалом, шляхи дослідження вітчизняними та
зарубіжними лінгвістами офіційно-ділового стилю в українській та англійській
мовах збігаються. Так, наприклад, увагу дослідників привернула проблема
становлення й розвитку офіційно-ділового стилю в англійській мові, причому
відзначається, що, в англійській мові, так само як і в російській,
офіційно-діловий стиль значною мірою вплинув на формування національної мови,
стабілізацію її норм, позаяк літературні норми в усному мовленні встановлюються
раніше, ніж у писемному. Цікавим є те, що, з одного боку, офіційно-діловий
стиль, який тільки-но почав зароджуватися в англійській мові, відчув на собі
вплив давньофранцузької ділової писемності (що проявилося у широкому
використанні штампів, складних синтаксичних конструкцій з чітко вираженим
смисловим зв’язком між їхніми складовими та у використанні лексики латинського
походження), а з іншого боку, він зберіг типово германські риси, однією з яких
є часте використання алітерації та формул ритуально-облігаторного змісту.
У працях, присвячених діловим паперам,
зазначається, що в різноманітних їхніх жанрах прагматика відіграє провідну
роль, позаяк тексти цього стилю слугують для реєстрації та фіксації основних
етапів ведення справ у сфері економічних відносин. Дослідники відзначають також
двоякість прагматики текстів ділової документації. З одного боку, вони є
способом передачі інформації, а з іншого, – вони також виконують функцію
юридичних документів, оформлених у письмовій формі, які фіксують та регулюють
відносини ділових партнерів.
Ділове спілкування англомовних країн у пошуках нових ринків орієнтоване на
контакти з порівняно недавно створеними незалежними державами, а також
колишніми соціалістичними країнами, тому йому властиві обережність в
економічних відносинах, прагнення до максимальної ефективності та недопущення
хибного тлумачення, страх перед невідомим через наявність глибоких
міжкультурних відмінностей. Усі ці фактори примушують авторів ділових паперів
дотримуватися типових способів оформлення документів. З іншого боку, сталі
традиції в оформленні ділових паперів підкріплюються й іншими
екстралінгвістичними факторами. Так, ділові кола, особливо в англомовних
країнах, зацікавлені в тому, аби бути провідними партнерами, диктувати правила,
відповідно до яких, на їхню думку, мають діяти підприємці інших країн.
Невід’ємною властивістю ділових текстів є також необхідність зворотного зв’язку
партнерів по комунікації. Взаємодія лінгвістичних та екстралінгвістичних
компонентів відбувається на рівні семантичного простору тексту та знаходить
відображення в стандартизації, вирівнюванні семантичного простору тексту
ділового документа в неангломовних країнах шляхом його адаптації до
англомовного зразка.
Певна недовіра та недостатня інформованість про функціонування ринкових
аспектів економіки колишніх соціалістичних та нових незалежних держав
призводять до того, що західні партнери з економічно розвинутих країн, у тому
числі, англомовних, прагнуть узаконити економічні, політичні та інші контакти у
письмовій формі, не довіряючи повною мірою іншим засобам зв’язку, наприклад,
телефону, оскільки інформація, яка передається по телефону, ніде не фіксується
і практично розсекречується, що є небажаним у світі комерції та бізнесу.
Розвиток технічних засобів, використання
електронної пошти також накладає відбиток на лінгвістичне оформлення ділової
документації англійською мовою. Створюється особливий мовної код, зрозумілий
лише фахівцям, збіднений з точки зору лексичного складу, який має певну
граматичну специфіку. Це можна пояснити прагненням до економії мовних засобів,
викликаним впливом екстралінгвістичних чинників – економією місця, прагненням
до компресії, з одного боку, і до зв’язності – з іншого. У ділових текстах
своєрідну реалізацію отримує антиномія коду і тексту, а також антиномія адресанта
і адресата. Різноманіття форм ділового письмового спілкування в сучасному світі
при переході до відносин на договірній основі, а також використання англійської
мови як робочої в комунікації на міжнародному рівні служать об’єктивними
передумовами для того, щоб звернутися до лінгвістичного вивчення документації
ділового характеру, що регулює правові взаємовідносини сторін.
Література:
1. Canavor
N. The Truth About the New Rules of Business Writing / N. Canavor, C. Meirowitz. – [1 edition]. –
Upper Saddle River: FT Press, 2009. – 224 p.
2. Covey
F. Style Guide: For Business and Technical Communication / Franklin Covey. –
[5 edition]. – Upper Saddle River: FT Press, 2012. –448 p.
3. Cunningham
H. The Business Style Handbook: An A-to-Z Guide for Effective Writing on the
Job / H. Cunningham, B. Greene. – [2 edition]. – N. Y.: McGraw-Hill, 2012) – 304
p.
4. Wilson
K. The AMA Handbook of Business Writing: The Ultimate Guide to Style, Grammar,
Punctuation, Usage, Construction, and Formatting / K. Wilson, J. Wauson. – [1 edition]. – N. Y.: AMACOM, 2010. – 637 p.