«Филологические науки»/7. Язык, речь, речевая коммуникация

 

Яновська О. А.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту

Лінгвістичні особливості ділової документації

англійською мовою

 

В сучасних умовах у мовознавстві взагалі, і в англістиці зокрема, надзвичайно зросла увага до різнобічного дослідження всіх функціональних стилів, вивчення яких є складовою частиною науки про мову, і, що особливо важливо, все більше і більше уваги приділяється вивченню тих функціонально-стилістичних систем мови, які знаходять застосування в найбільш комунікативно значущих сферах спілкування мовного колективу. Особливої актуальності набуває вивчення текстів офіційно-ділового стилю, що обумовлено розширенням зовнішньоекономічних зв’язків України, активізацією підприємницької діяльності, формуванням нових форм ділової комунікації, актуалізацією питань ефективної мовної поведінки в умовах ділового спілкування.

Як вітчизняні, так і зарубіжні лінгвісти зверталися до безпосереднього розгляду самих текстів офіційно-ділового стилю, причому слід зазначити, що в зарубіжній лінгвістиці переважають роботи навчально-методичного характеру. У цих роботах чітко простежується орієнтація на навчання складання ділових документів, на правильне використання того арсеналу мовних засобів, який характерний для різних жанрів офіційно-ділового стилю, міститься ряд цінних спостережень над архітектонікою ділового документа, його синтаксисом, а також наводиться перелік найбільш важливих характеристик і формулюються рекомендації щодо оптимізації ефективності письма [1, 2, 3, 4]. Більшість вищезгаданих авторів погоджуються, що в процесі еволюції ділової документації в текстах офіційно-ділового стилю відбулися значні зміни в бік спрощення синтаксису і зміни стилістичного регістру лексичних одиниць, уживаних у тексті, що пояснюється орієнтацією на адресата з невідомим адресанту рівнем комунікативної компетенції. Вони також наголошують на необхідності доступності офіційно-ділового тексту для широкої публіки, недосвідченої в економічній та юридичній термінології, що має знаходити відображення на рівні лексики та синтаксису. Існують і більш загальні теоретичні роботи, присвячені, в основному, мові ділових документів та офіційно-діловому стилю в цілому.

Загалом, шляхи дослідження вітчизняними та зарубіжними лінгвістами офіційно-ділового стилю в українській та англійській мовах збігаються. Так, наприклад, увагу дослідників привернула проблема становлення й розвитку офіційно-ділового стилю в англійській мові, причому відзначається, що, в англійській мові, так само як і в російській, офіційно-діловий стиль значною мірою вплинув на формування національної мови, стабілізацію її норм, позаяк літературні норми в усному мовленні встановлюються раніше, ніж у писемному. Цікавим є те, що, з одного боку, офіційно-діловий стиль, який тільки-но почав зароджуватися в англійській мові, відчув на собі вплив давньофранцузької ділової писемності (що проявилося у широкому використанні штампів, складних синтаксичних конструкцій з чітко вираженим смисловим зв’язком між їхніми складовими та у використанні лексики латинського походження), а з іншого боку, він зберіг типово германські риси, однією з яких є часте використання алітерації та формул ритуально-облігаторного змісту.

У працях, присвячених діловим паперам, зазначається, що в різноманітних їхніх жанрах прагматика відіграє провідну роль, позаяк тексти цього стилю слугують для реєстрації та фіксації основних етапів ведення справ у сфері економічних відносин. Дослідники відзначають також двоякість прагматики текстів ділової документації. З одного боку, вони є способом передачі інформації, а з іншого, – вони також виконують функцію юридичних документів, оформлених у письмовій формі, які фіксують та регулюють відносини ділових партнерів.

Ділове спілкування англомовних країн у пошуках нових ринків орієнтоване на контакти з порівняно недавно створеними незалежними державами, а також колишніми соціалістичними країнами, тому йому властиві обережність в економічних відносинах, прагнення до максимальної ефективності та недопущення хибного тлумачення, страх перед невідомим через наявність глибоких міжкультурних відмінностей. Усі ці фактори примушують авторів ділових паперів дотримуватися типових способів оформлення документів. З іншого боку, сталі традиції в оформленні ділових паперів підкріплюються й іншими екстралінгвістичними факторами. Так, ділові кола, особливо в англомовних країнах, зацікавлені в тому, аби бути провідними партнерами, диктувати правила, відповідно до яких, на їхню думку, мають діяти підприємці інших країн. Невід’ємною властивістю ділових текстів є також необхідність зворотного зв’язку партнерів по комунікації. Взаємодія лінгвістичних та екстралінгвістичних компонентів відбувається на рівні семантичного простору тексту та знаходить відображення в стандартизації, вирівнюванні семантичного простору тексту ділового документа в неангломовних країнах шляхом його адаптації до англомовного зразка.

Певна недовіра та недостатня інформованість про функціонування ринкових аспектів економіки колишніх соціалістичних та нових незалежних держав призводять до того, що західні партнери з економічно розвинутих країн, у тому числі, англомовних, прагнуть узаконити економічні, політичні та інші контакти у письмовій формі, не довіряючи повною мірою іншим засобам зв’язку, наприклад, телефону, оскільки інформація, яка передається по телефону, ніде не фіксується і практично розсекречується, що є небажаним у світі комерції та бізнесу.

 Розвиток технічних засобів, використання електронної пошти також накладає відбиток на лінгвістичне оформлення ділової документації англійською мовою. Створюється особливий мовної код, зрозумілий лише фахівцям, збіднений з точки зору лексичного складу, який має певну граматичну специфіку. Це можна пояснити прагненням до економії мовних засобів, викликаним впливом екстралінгвістичних чинників – економією місця, прагненням до компресії, з одного боку, і до зв’язності – з іншого. У ділових текстах своєрідну реалізацію отримує антиномія коду і тексту, а також антиномія адресанта і адресата. Різноманіття форм ділового письмового спілкування в сучасному світі при переході до відносин на договірній основі, а також використання англійської мови як робочої в комунікації на міжнародному рівні служать об’єктивними передумовами для того, щоб звернутися до лінгвістичного вивчення документації ділового характеру, що регулює правові взаємовідносини сторін.

 

Література:

1.   Canavor N. The Truth About the New Rules of Business Writing / N. Canavor,     C. Meirowitz. – [1 edition]. – Upper Saddle River: FT Press, 2009. – 224 p.

2.   Covey F. Style Guide: For Business and Technical Communication /            Franklin Covey. – [5 edition]. – Upper Saddle River: FT Press, 2012. –448 p.

3.   Cunningham H. The Business Style Handbook: An A-to-Z Guide for Effective Writing on the Job / H. Cunningham, B. Greene. – [2 edition]. – N. Y.: McGraw-Hill, 2012)  304 p.

4.   Wilson K. The AMA Handbook of Business Writing: The Ultimate Guide to Style, Grammar, Punctuation, Usage, Construction, and Formatting / K. Wilson,              J. Wauson. – [1 edition]. – N. Y.: AMACOM, 2010. – 637 p.