“Психология и социология”/ 2.Формы работы психолога-практика.

Партенадзе О.В., Гуров А.

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПРИ ЗЛИТТІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Підвищення вимог до підготовки майбутніх фахівців , а також демографічна ситуація в країні обумовлюють необхідність жорсткості вимог до ліцензування вищих навчальних закладів. Проведення урядом політики реорганізації та злиття ВНЗ з метою підвищення якості освіти та переведення студентів, що навчались у позбавлених ліцензії навчальних закладах до інших університетів та інститутів, робить актуальним вивчення впливу процесу «злиття» на життя студентів і їх адаптацію до нових умов.

Проблеми адаптації студентів до навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти розглянуті у дослідженнях: Л.О. Булатової, О.М.Галуса, Н.Є. Герасімової, С.Б. Даміярової, Л.І. Дябел, Є.Ф. Зеєра, Л.В.Зданевича, В.П. Казміренка, М.П. Лукашевича, Є.Д. Научителя та ін. Адаптацію студента дослідники розглядають або як адаптацію до навчального процесу у вишу, або весь процес навчання розглядається як адаптація до майбутньої професії. Різні аспекти проблеми адаптації студентів у вишу досліджували В.М. Грибов , О.Н. Казакова, Т.І. Каткова , Г.П. Кузіна , С.А. Рунова , Ю.В. Стафеєва та ін Наприклад, Г.П. Кузіна і С.А. Рунова вивчали, як проходила адаптація студентів, з якими в старших класах проводилася профорієнтаційна робота. У роботах Т.І. Каткової, Ю.В. Стафєєва розглядається процес адаптації студентів у вузах конкретного типу (економічних, педагогічних). Вивченням питань розвитку особистості в процесі освоєння математичних і природничо-наукових дисциплін займалися А.Н. Колмогоров, В.А. Крутецький, Л.Д. Кудрявцев, Д. Пойя, А.Я. Хинчин.

В.Н. Грибов розглядав адаптацію молоді малого міста на етапі навчання у філії вузу і при переході студентів на навчання в базовий вищий навчальний заклад.

Проблемі адаптації студентів при реорганізації та злитті вищих навчальних закладів присвячені дослідження таких російських науковців як В. Васильєвої, О.В.Горбунової, Н. Тюріної, проте проблема залишається недостатньо висвітленою та дослідженою українськими науковцями, що і обумовлює актуальність представлених у статті досліджень.

Процес адаптації студентів при реорганізації та злитті вищих навчальних закладів став активно досліджуватися російським науковцями з 2010 року. Дослідники зазначають, що на загальну успішність студентів також впливає ефективність програм супроводу злиття - "перехідні " програми мотивації і адаптації студентів до нових умов, розвиненість освітніх технологій вишу, індивідуальні цілі самих студентів та ін. При цьому підвищення або зниження успішності в рівній мірі відзначається у всіх студентів - і головного вузу, і того, що приєднується. На початковому етапі злиття на 3% знижується середній бал успішності, на 8 % - кількість студентів, які навчаються без трійок. Згідно отриманим результатам у 2013 році, загальна успішність «злившегося» студентського колективу пропорційна активності академічної політики вишу, до якого відходить приєднання [1].

Російська дослідниця Е. В.Горбунова у своїх дослідженнях виділяє наступні види адаптації до процесу реорганізації ВНЗ :

І . Адаптація - прийняття :

- Позитивна адаптація - студент позитивно висловлюється про процеси злиття, вважає політику реорганізації доцільною і ефективною;

- Індиферентна адаптація - студент не знає про злиття або слабо інформований;

- Негативна адаптація - студент негативно ставиться до процесу злиття, але не робить якихось дій.

ІІ . Адаптація - заколот:

Студент робить дії, щоб перешкоджати процесу реорганізації або активно виступає проти реорганізації (бере участь в мітингах, використовує інтернет-форуми та соціальні мережі для залучення однодумців щодо обговорення негативних аспектів реорганізації, виступає проти реорганізації на сайтах).

ІІІ . Адаптація - втеча:

- Студент виявляє бажання покинути ВНЗ [1].

Метою нашого дослідження стало вивчення впливу процесу «злиття» вишів на адаптацію студентів до нових умов. Дослідження включало проведення тестування за комплексом методик (Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р.Даймонда; Методика діагностики рівня субєктивного відчуття самотності Д.Рассела та М.Фергюсона; Методика САН (Методика діагностики самопочуття, активності та настрою) та опитування за допомогою авторської анкети, спрямованої на виявлення типових проблем адаптації студентів при злитті вищих навчальних закладів. У дослідженні взяло учать 236 студентів 2-5 курсів Інституту психології та соціального забезпечення Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського.

За результатами дослідження:

- 79% студентів важко переживали процес переходу до нових форм організації учбового процесу, 39% - не можуть охватити весь обсяг самостійної роботи. Це пов’язано в першу чергу зі змінами чисельності студентів у групах. Раніше кількість студентів нараховувала одну групу зі спеціальності максимум по 10-15 чоловік, а в новому виші кількість студентів на спеціальності може перевищувати 60 осіб і складатися з трьох груп. Виникають переживання почуття самотності, розгубленості, ситуації конкуренції за увагу викладачів та кураторів, потреба в активному самостійному вирішення складнощів, які виникають;

- 81 % - відчувають труднощі входження у новий колектив. Більшість студентів продовжують спілкуватися у міні-групах, які були сформовані ще в попередньому виші і майже не включаються у взаємодію з новими одногрупниками. Ці процеси посилюють відчуття самотності та незадоволеності студентським життям та новим навчальним закладом. Тому 61% студентів не вбачають перспектив та можливостей розвитку професійних та навчальних інтересів у вишу, а у 45% - низька мотивація навчання та участі у науковому та громадському житті університету.

- Лише 17% студентів відмітили, що процес переводу після злиття вишів пройшов спокійно та з приємними емоціями. Для інших дана ситуація викликала різні емоції та переживання (75%), нервове напруження та тривогу (58%).

- Найбільш уразливими на фоні цих проблем є студенти, які були змушені на 2-4 курсах заради навчання змінити місце свого проживання, що не було включено до їхніх життєвих перспектив при виборі вищого навчального закладу на початку навчання. Вони стикаються не тільки з раніше зазначеними проблемами, а і з проблемами переживання кризи проектування власного майбутнього.

- У зв’язку з вище зазначеними проблемами адаптації 36% студентів відмічають, що стали відвідувати заняття рідше, а 10% студентів перестають відвідувати заняття і переводитись на індивідуальний графік, та 4 % згодом вирішують покинути навчання.

Отже в ситуаціях реорганізації та злиття вищих навчальних закладів виникає потреба психологічного супроводу адаптації студентів. На нашу думку це завдання постає саме перед психологічною службою вищого навчального закладу.

Перспективами подальших досліджень вбачаємо вивчення та аналіз досвіду роботи психологічних служб вищих навчальних закладів у даному напрямку та розробку моделі психологічного супроводу адаптації студентів при реорганізації та злитті вищих навчальних закладів.

Список використаних джерел

1. Горбунова Е. В. Адаптация студентов поглощенных ВУЗов в процессе их реорганизации (на примере присоединения МГГУ к МИСиС) // [Електронный ресурс] / Е. В.Горбунова / Режим доступа: http://www.hse.ru/data/ 2012/12/17/1303785373. pdf.