К.п.н. Татаринова С.О., Каленюк Олександр

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Особливості соціально-психологічної адаптації дошкільників до навчання у школі

Актуальність проблеми зумовлена необхідністю проведення кваліфікованого психологічного аналізу психічного розвитку сучасної дитини дошкільного віку. Теоретичні передумови розробки цієї проблеми вивчались у психолого-педагогічних дослідженнях психічного розвитку особистості таких вчених, як Г.О.Балл, І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, І.А.Зязюн, Г.С.Костюк, Н.Г.Ничкало, В.В.Рибалка, В.А.Семиченко, О.В.Скрипченко та ін. Встановлення адекватного діагнозу розвитку дитини, на думку вищезазначених психологів, є найважливішою передумовою вдосконалення системи виховання та навчання її і в сім'ї, і в дитячих закладах, і в суспільстві загалом. Серед головних критеріїв загальної адаптованості дитини до шкільного навчання найголовнішим є її позитивне ставлення до школи, розуміння пояснюваного вчителем навчального матеріалу, самостійність, здатність зосереджувати увагу при виконанні учбових завдань, охоче виконання громадських обов'язків і зичливе ставлення до однокласників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що дитина пізнає світ через дієві зв'язки з ним. Водночас у процесі пізнання створюються внутрішні передумови до подальшого розширення цих зв'язків, змінюється і сама діяльність, стаючи свідомо спрямованою на оволодіння знаннями про предмети і явища об'єктивного світу.

Термін «адаптація» розуміється вченими як складна система перетворень, що відбуваються з людиною відповідно до зміни умов її життя, внаслідок яких виникають певні якості: а) адаптованість як безпосередній результат цих перетворень, тобто стан узгодження наявних якостей і вимог середовища, або б) адаптивність як інтегрована особистісна якість, що забезпечує здатність людини до подальших перетворень [3, с.76].

Структура процесу адаптації розглядається в роботах К.Бодрової, В.Вікторової, Т.Жукової,. Г. Левківської, О.Сантросян, В. Сорочинської, В. Штифурак. Динаміку процесу адаптації вивчали В.Кондратова, Б.Рубін та ін., її критерії досліджено Л.Єгоровою, З.Оруджаєвою та ін.

Мета статті полягає в теоретико-емпіричному обґрунтуванні структури соціально-психологічної адаптації дітей старшого дошкільного віку до навчальної діяльності.

Аналіз науково-педагогічних, психологічних досліджень цієї проблеми дає змогу виділити поняття соціально-психологічної адаптації, яка розуміється як один із провідних чинників і як необхідна умова соціалізації.

Експериментальне дослідження проведене у Костянтинівському НВО №1 «Таврія» у 1-А класі (всього 21 дитина). Проведене нами спостереження виявило три основні групи шестирічок. Розглянемо характеристики цих рівнів.

Високий рівень соціально-психологічної адаптації дітей показали лише 12% респондентів. Цей рівень забезпечують виховання дитини у повній сім'ї, у якій відсутні конфлікти, а батьки мають належний рівень освіти, в сім'ї справедливі методи виховання; дитина відчуває позитивне ставлення до себе від вихователя своєї групи й виявляє інтерес до учіння.

Більшість дітей (49%) мають певні труднощі адаптації до шкільного навчання. Ці складнощі зумовлені нерівномірностю розвитку пізнавальної сфери та довільної регуляції поведінки дитини. Такі діти потребують особливої уваги з боку вчителя, індивідуального підходц. Дещо складнішою є адаптація у дітей з недорозвиненою дрібною моторикою. Особливої уваги потребують першокласникі, які мають проблеми розвитку мовлення, мисленнєвих операцій та дій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, умовисновки, розмірковування).

На найнижчому рівні адаптації маємо 39% респондентів. Діти цієї групи виявляють заперечливе ставлення до шкільного навчання взагалі. В них переважає негативний настрій, інтерес до навчальних занять дуже слабкий або відсутній. Завдання виконуються недбало, бажання працювати самостійно відсутнє. Маємо факт шкільної дезадаптації, що зумовлений особливостями її об'єктивного і суб'єктивного статусу в школі та сім'ї, який може спричинити порушення навчальної діяльності в майбутньому.

Отже, період соціально-психологічної адаптації старших дошкільників до навчання у школі складний процес, який триває в середньому від 10—18 днів до 1—3 місяців і супроводжується такими змінами в емоційній сфері першокласників як зростання внутрішньої напруженості та рівня тривожності, імпульсивна взаємодія з дорослими тощо. З огляду на це прогнозувати імовірні проблеми в школі потрібно ще у дошкільному закладі, в роботі зі старшими дошкільниками, вихователям необхідно уважно аналізувати особливості розвитку дітей, спрямовувати свої зусилля на розвиток знань, умінь і навичок, щоб максимально полегшити адаптацію старших дошкільників у шкільному середовищі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М.: Педагогика, -1991.- С.374 -390.

2. Закон України «Про освіту» // Освіта України: Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум, 2002. – С. 11-38.

3. Казміренко В.П. Програма дослідження психосоціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії.// Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – №6 – С. 76-78.