Психология и социология / Общая психология

К.психол.н Котик І.О.,

Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України, м. Київ

Ковальчук А.І.,

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ДУХОВНІ ЦІННОСТІ НАДІЙНОЇ МОЛОДОЇ ЛЮДИНИ

Анотація. Обґрунтовано, що надійність є одним із найвагоміших психологічних вимірів культури особистості. Проаналізовано різні підходи до вивчення ціннісно-смислових орієнтацій особистості. Запропоновано основні характеристики та параметри аналізу ціннісно-смислової сфери молоді. Викладено результати емпіричних досліджень та охарактеризовано ставлення до європейських цінностей сучасної молоді України.

Ключові слова: особистісна надійність, духовність, ціннісно-смислові орієнтації, європейські цінності, культура.

Постановка проблеми. Суспільно-політична реальність актуалізує потребу в людині як у надійному суб’єкті, здатному до створення себе та соціуму. Завдання духовного відродження народу України вимагають особливої уваги до світу цінностей молоді як майбутнього країни, гаранта суспільного прогресу. Ціннісна орієнтація слугує своєрідним критерієм у визначенні ставлення людини до матеріальних і духовних цінностей, системи установок, відстоювання принципів і переконань. Зараз є необхідність у формуванні нових ціннісних орієнтацій, ідеалів та світогляду людини, яка житиме і працюватиме в ХХІ столітті в Україні – незалежній європейській державі, де духовні цінності поєднуватимуть творчість, нові оригінальні ідеї з народними традиціями та культурою нашої країни.

Одна із сторін надійності – прихильність до обраних ідеалів і мети, а тому надійність можлива, якщо є екзистенційна визначеність. Вірність людини сенсові свого життя, своєму покликанню є найвищим рівнем особистісної надійності. Смисл відображає життєву концепцію особистості, ціннісне ставлення людини до світу, суспільства, інших людей, до себе. Наявність особистісного смислу є запорукою надійності людини, адже у такому разі ставлення людини до соціальної дійсності набуває суб’єктивної цінності – значущості.

Ціннісні орієнтації – найважливіша складова структури особистості, що містить мотиваційний, когнітивний, емоційний, нормативний та інші компоненти. Роль ціннісних орієнтацій полягає в тому, що вони спрямовують життєдіяльність, надають їй цінності, наповнюють змістом, дозволяють мати певну позицію, регулюють поведінку, формують способи самоактуалізації. Ціннісні орієнтації особистості, її життєві перспективи є проекцією духовного життя суспільства, тобто вони формуються під впливом суспільних чинників та обумовлені системою виховання й навчання.

Слід наголосити, що ціннісні орієнтації формуються посередництвом засвоєння соціального досвіду й виявляються в цілях, ідеалах, інтересах, переконаннях тощо. Система ціннісних орієнтацій становить внутрішню духовну основу ставлення особистості до дійсності та втілення цього ставлення у надійній поведінці. Ця система є динамічним відображенням головних змін взаємозв’язку людини зі світом та поточних змін під впливом соціальних ситуацій.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій засвідчує, що проблемі особистісної надійності присвячені роботи Г.О.Балла, В.М.Крука, А.А.Піскопеля, О.С.Протанської, С.В.Саричева, Є.Ю.Стрижова [1; 9; 10].

Етимологічно «надійність» пов’язана з упевненістю, міцністю, тривалістю, тривкістю, непохитністю, збереженістю, дотриманням угод у несприятливих, екстремальних умовах.

За Г.О.Баллом, особистісна надійність – така цілісна якість особи, котра визначає готовність останньої до надійного виконання тих чи інших соціальних функцій; кількісно особистісну надійність можна оцінити ймовірністю, з якою вдається передбачити поведінку особи з реалізації відношень, що склалися в неї з іншими учасниками суспільного буття (індивідами, групами, організаціями), а також з нормами та ідеалами, котрі регулюють (або мають регулювати) її поведінку [1, С. 461].

Розгляд особистісної надійності у контексті співвідношення потреб, ціннісно-смислових орієнтацій та системотворчих особистісних ідей – соціальна дисципліна, влада, ідея вищих сил, культура, традиціоналізм, цінність особистості, справедливість, обов’язок, чесність, совість, свобода, любов та дружба, гуманізм, толерантність, ідея покарання, ідея сильної особистості, патріотизм та націоналізм, ідея створення та розвитку [11] – і визначає напрям нашого дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз низки філософських, культурологічних та психологічних досліджень сутності духовності (А.П.Алексеєнко, М.М.Бахтін, М.О.Бердяєв, В.С.Біблер, М.С.Каган, С.Б.Кримський, В.Лефевр, В.І.Слободчиков) у вимірі особистісної надійності виявляє такі формувальні щодо неї параметри: потреба у іншому та усвідомлення його цінності; обмеження егоцентризму; утвердження відкритості у стосунках із зовнішнім світом; визначення інтерсуб’єктивності цінностей, нормативних критеріїв; налаштування «оптики» добра, совісті та справедливості; прийняття відповідальності за щось, за когось та перед кимсь; рефлексивність мислення; діалектичний взаємозв’язок між потребою у змінах та стабільністю; уміння утримувати прийнятне підґрунтя для власної позиції.

Духовність виявляється у спрямуванні людини до вищих цінностей, до ідеалу, в усвідомленому рухові людини до досконалості; відповідно одухотворення полягає у засвоєнні вищих цінностей, у наближенні до ідеалу.

О.В.Киричук та В.С.Карпенко пропонують не розчленовувати цілісність людини на індивід, особистість, суб’єкт, індивідуальність, а звернутись до категорії «дух» – якості, що констатує людину як особливу природну істоту. Вільний дух випереджає і опосередковує біологічні і соціальні впливи. Автори вкладають у категорію «дух» іманентну здатність людини до вільного діяння, вчинку [6]. Отож, приймаючи категорію духу в значенні стрижня вертикалі розвитку і розуміючи надійність атрибутивною характеристикою індивіда, приходимо до висновку, що мірою надійності є духовність. А розвиток надійності полягає в менталізації (одухотворенні) індивіда.

Цікавою є розробка авторами трирівневої моделі суб’єктної репрезентації індивіда та аналіз на основі параметрів оцінки суб’єктності показників духовності на різних рівнях розвитку суб’єктності. Позицію моносуб’єкта, в якості якого первинно виступає новонароджений, автори називають фактичним віртуальним суб’єктом, так як його властивості наявні в стадії готовності, але ще не актуалізовані. «Моносуб’єкт зайнятий конкретною справою, ділом чи діяльністю, які оцінюються з точки зору їх ефективності і доцільності» [6, С.7]. Умовою для переходу із першого рівня на другий покладають спілкування з дорослим, яке формує діалогічні структури психіки дитини.

Характерним для другого рівня функціонування суб’єкта – полісуб’єкта – є присвоєння ним духовних впливів інших людей і одночасно фасилітація соціальної взаємодії. Він здійснює вчинки, які породжують поведінку, що підлягає моральній саморегуляції.

Третій рівень, названий авторами, як метасуб’єкт, основним своїм завданням визначає вищі сутності буття, демонструє здатність до подвигу, діянь, які відповідають його розумінням вищого блага.

Автори зазначають, що всі рівні позицій суб’єкта знаходяться в одному діючому індивіді. Також заслуговують на увагу параметри оцінки суб’єктності, розроблені авторами: 1) об’єкти духовності, 2) базові життєві цінності, 3) тип самовизначення особистості, 4) спосіб виявлення творчих тенденцій у діяльності та поведінці індивіда, 5) характер смислоутворювальних мотивів особистості, 6) духовні інтенції людини.

О.В.Киричук та В.С.Карпенко відповідно до параметрів оцінки суб’єктності виділяють певні індикатори духовності.

На рівні моносуб’єкта: 1) предмети праці, інші люди як партнери діяльності; 2) істина ( в пізнанні), користь і доцільність (у праці), любов (у спілкуванні); 3) прагматичне самовизначення; 4) надситуативна пошукова активність; 5) самореалізація, самовираження, самоутвердження у конкретних ділах; 6 )віра → егоцентризм.

На рівні полісуб’єкта: 1) інші люди як партнери діалогічної взаємодії; 2) добро у ціннісно-орієнтаційній спільній діяльності; 3) моральне самовизначення; 4) наднормативна активність; 5) моральна саморегуляція; 6) надія→соціоцентризм.

На рівні метасуб’єкта: 1) вищі сутності буття; 2) творчість; 3) екзистенційне самовизначення; 4) самоактуалізація; 5) гармонізація свого життя, взаємин з Космосом; 6) любов → космоцентризм [6].

Психологічні тлумачення цінностей особистості зводять їх до психодинаміки потягів (З.Фройд, К.Юнг), ототожнюють із потребами (А.Маслоу), особистісним смислом (Г.Оллпорт), похідними від мотивів діяльності утвореннями (Д.О.Леонтьєв), характеристикою усього, що підтримує людські здатності до життя (Е.Фромм), переконаннями (М.Рокич, Ш.Шварц), соціальними настановами (В.О.Ядов), регуляторами потоків інформації (когнітивність), значущістю для людини чогось у світі (С.Л.Рубінштейн), одухотвореними явищами людського буття (І.П.Маноха), утвореннями свідомості й самосвідомості людини, в яких віддзеркалені актуальні життєві потреби, інтереси, погляди і ставлення до дійсності й до себе (М.Й.Боришевський).

Аналіз робіт низки авторів [5; 7; 8; 11; 12; 14], зокрема А.Адлера, Д.О.Леонтьєва, М.Мерло-Понті, Г.П.Щедровицького, З.Фройда, В.Франкла, не зважаючи на відмінності методологічних підходів, дозволяє сформулювати низку загальних положень до проблеми смислу.

- Смисл породжується реальними відносинами, що пов’язують суб’єкта з об’єктивною дійсністю.

- Безпосереднім джерелом смислотворення є потреби і мотиви особистості, які є сполучною ланкою між особистістю і об’єктивною дійсністю.

- Смисл характеризується дієвістю. Він не лише окреслює особливості розуміння, усвідомлення та концептуалізації суб’єктом дійсності, а й виконує функції регулювання практичної діяльності.

- Смислові утворення не існують ізольовано, а утворюють єдину систему. Між частинами цього цілого можливі конфліктні відносини, проте всі вони пов’язані один з одним через провідні смислові структури, які утворюють ядро особистості.

- Смисли породжуються і змінюються у діяльності, в якій тільки й реалізуються реальні життєві відносини суб’єкта.

Ш.Шварц вважає, що існують базові людські цінності, які з високою ймовірністю виявляються у всіх культурах, – це ті, які представляють універсальні людські потреби (біологічні потреби, необхідність координації соціальної взаємодії тощо). Відповідно до теорії Ш.Шварца, цінності особистості існують на двох рівнях: нормативних ідеалів (цінності стабільні й відображають життєві принципи поведінки людини) та індивідуальних пріоритетів (залежні від групового тиску й співвідносяться з конкретними вчинками людини) [за 5].

Включення ціннісних орієнтацій в структуру особистості дозволяє, як зазначає В.О.Ядов, виявити найістотніші соціальні детермінанти мотивації поведінки, джерела якої треба шукати в соціально-економічній природі суспільства, його моралі, культурі, в особливостях соціально-групового усвідомлення того середовища, в якому сформувалась соціальна індивідуальність, і де проходить повсякденна життєдіяльність людини [14].

У низці досліджень [2-4; 13] відзначається, що пізній юнацький вік є сенситивним для утворення ціннісних орієнтацій як стійкої властивості особистості, що сприяє становленню світогляду, ставленню до навколишньої дійсності. Формування цінностей сприяє досягненню певної внутрішньої і зовнішньої незалежності, утвердженню свого Я і формуванню особистісних смислів. Проте, домінуючим є не якийсь окремо взятий ідеал, а узагальнений образ, що синтезує в собі позитивні риси і якості ідеальної особистості.

Для емпіричного дослідження духовних смисложиттєвих орієнтацій сучасної молоді ми використали анкету, що містила низку питань з проекту «Дослідження європейських цінностей» Київського міжнародного інституту соціології; методики СЖО Д.О.Леонтьєва та «Ціннісні орієнтації» М.Рокича, методику для дослідження цінностей особистості Ш.Шварца; низку ідейних та ціннісно-смислових проектів Європейського Союзу; власні розробки.

У досліджені європейських цінностей надійної особистості взяли участь 320 студентів різних курсів та профілів навчання провідних університетів м. Вінниці (34,38% – хлопців та 65,63% – дівчат).

Найбільша кількість опитуваних знаходиться у віковій категорії 18-21 рік, 94,69% – вважають себе українцями. У цілому, 68,13% студентів відчувають себе скоріше щасливими, 18,44% – дуже щасливими, 13,13% – не дуже щасливими, а 0,31% – зовсім не щасливими. Зважаючи на всі обставини, 74,48% респондентів переважно задоволені своїм життям.

Наразі на рис.1 представлено життєві цінності, серед яких найважливішими опитувані назвали сім’ю (58,13%); вільний час (21,88%); роботу (9,69%); друзів та знайомих (8,13%).

Рис 1. Життєві цінності очима студентів

Зі всіх запропонованих суджень щодо фінансового стану респондентів 0,63% зазначили, що їм не вистачає грошей навіть на їжу; 25,31% погодились із тим, що їм вистачає грошей на їжу, але купувати одяг чи взуття вже складно. Опитуваних, яким вистачає грошей на їжу, одяг, та вони можуть щось відкладати, але цього недостатньо для покупки таких речей, як, наприклад холодильник чи телевізор виявилось 35,31%. Разом з тим, 37,81% студентів зізнались, що вони можуть купувати деякі дорогі речі, але не можуть собі дозволити все, що забажають; 0,94% – упевнені, що можуть дозволити собі все, що забажають.

Відомо, що однією з найвідповідніших сучасним європейським цінностям, називають створену ще у XX столітті Конституцію Республіки Ужупіс (наразі район Старого Вільнюсу) [15]. Рейтинг її тверджень за опитуванням наших респондентів відображено нижче у таблиці 1.

Таблиця 1. Ставлення сучасної молоді до ціннісно-смислових положень Конституції Республіки Ужупіс

Твердження із Конституції Республіки Ужупіс	Рейтинг, %
1. Людина має право мешкати поруч з річкою Вільна, а Вільна – протікати поруч з людиною.	8,75
2. Людина має право на гарячу воду, опалення взимку й дах з черепиці.	22,50
3. Кожен має право померти, але не зобов’язаний.	7,50
4. Кожен має право помилятися.	29,69
5. Кожен має право бути єдиним і неповторним.	10,94
6. Кожен має право любити.	26,56
7. Кожен має право бути нелюбимим, але це не обов’язково.	2,19
8. Кожен має право бути не відомим і не знаменитим.	1,25
9. Кожен має право лінуватися і нічого не робити.	5,94
10. Кожен має право любити і опікати кішку.	6,56
11. Кожен має право піклуватися про собаку до кінця днів одного з них.	1,25
12. Собака має право бути собакою.	2,50
13. Кішка не зобов’язана любити свого господаря, але у важку хвилину зобов’язана прийти йому на допомогу.	4,69
14. Кожен має право забувати, чи є у нього обов’язки.	7,50
15. Кожен має право сумніватися, але це - не обов’язок.	2,50
16. Кожен має право бути щасливим.	65,63
17. Кожен має право бути нещасним.	5,00
18. Кожен має право мовчати.	5,31
19. Кожен має право вірити.	13,13
20. Ніхто не має права на насильство.	21,88
21. Кожен має право усвідомлювати свою нікчемність або свою велич.	7,19
22. Ніхто не має права робити замах на вічне.	13,44
23. Кожен має право розуміти.	12,81
24. Кожен має право нічого не розуміти.	5,00
25. Кожен має право на будь-яку національність.	22,19
26. Кожен має право святкувати чи не святкувати свій день народження.	14,06
27. Кожен зобов’язаний пам’ятати своє ім’я.	9,69
28. Кожен може ділитися тим, що у нього є.	8,13
29. Ніхто не може ділитися тим, чого не має.	1,56
30. Кожен має право на братів, сестер і батьків.	30,31
31. Кожен може бути вільним.	35,63
32. Кожен відповідає за свою свободу.	15,63
33. Кожен має право плакати.	5,31
34. Кожен має право бути незрозумілим.	5,00
35. Ніхто не має права перекладати провину на інших.	9,06
36. Кожен має право бути особистістю.	37,19
37. Кожен має право не мати жодних прав.	0,63
38. Кожен має право не боятися.	6,88
39. Не перемагай.	5,00
40. Не захищайся.	1,88
41. Не здавайся.	13,13

Як свідчать наведені результати, найвагомішими ціннісно-смисловими орієнтирами з Конституції Республіки Ужупіс для української молоді є такі: щастя (65,63%); право бути особистістю (37,19%); свобода (35,63%); родина (30,31%); право на помилку (29,69%); любов (26,56%); належні житлові умови (22,50%); право на будь-яку національність (22,19%), заборона насильства (21,88%).

До опитувальника ми включили десять заповідей нової України, що активно обговорювалися в мережі Інтернет та у студентському середовищі. Ставлення до цих заповідей відображено на рис 2.

Рис 2. Ставлення студентської молоді до нових заповідей України (у відсотках)

Із запропонованих історичних постатей найбільш позитивно ставляться до Тараса Шевченка (65,63%); Івана Франка (47,50%); Богдана Хмельницького (26,25%); Княгині Ольги (23,13%); Івана Мазепи (9,06%); В’ячеслава Чорновола (7,81%); Петра I (5,94%); Степана Бандери (5,00%); Романа Шухевича (2,19%); Нестора Махна (1,88%); Катерини II (1,56%); Симона Петлюри (1,25%). Ніхто із опитаних не зазначив позитивного ставлення до Йосипа Сталіна.

Коли збираються з друзями, то 70,94% стверджують, що час від часу обговорюють питання політики, 18,75% – часто підіймають політичні теми та 10,31% ніколи цього не роблять.

Дослідження виявило, що 72,81% респондентів пишаються тим, що вони є громадянами України; 60,31% відповіли, що Україна спроможна існувати як незалежна держава; у разі війни готові захищати Україну зі зброєю в руках – 12,5%; 9,69% відчувають себе європейцями; 7,81% вважають себе належним до регіону, у якому мешкають; жоден з респондентів не вважає себе належним до радянської культурної традиції.

Найбільш актуальними та важливими проблемами для України сучасна молодь називає такі: політична нестабільність та відчуття небезпеки (82,19%); байдужість представників влади до проблем простих громадян (42,19%); корупція (34,06%); низька заробітна платня і пенсії (29,06%); відсутність віри у краще майбутнє (22,81%) та низький рівень медичного обслуговування (20,00%).

На думку опитуваних новообраний президент для того, щоб покращити становище країни повинен перш за все здійснити такі заходи: забезпечити територіальну цілісність України (62,19%); викорінити корупцію (32,19%); децентралізувати державу, розширити права та збільшити фінансування місцевої влади (30,94%); замінити суддів та чиновників на підставі їх оцінювання (28,75%); реформувати систему охорони здоров’я (23,75%); забезпечити безперешкодний доступ до освіти (14,69%); запровадити право «громадського вето» – право громадян відхилити законопроект через референдум (13,75%) тощо.

На питання, яким чином має бути законодавчо закріплений статус української і російської мов в Україні, 76,88% респондентів відповіли, що не потрібно змінювати нічого: українська мова має бути єдиною державною, російська – вільно використовуватись як і всі мови національних меншин; українська мова має бути єдиною державною, російська – регіональною в регіонах, де більшість населення бажають цього – 20,94%; обидві мови повинні мати статус державних – 2,16%.

За результатами анкетування – освіта відіграє важливу роль у житті людини (85,94%). Студенти навчаються у ВНЗ для того, щоб розширити свій кругозір, бути освіченою людиною (39,06%); бо без диплому не влаштуєшся на роботу (20,94%); прагнуть у майбутньому добре заробляти (19,69%); оскільки нашій країні необхідні високоосвічені й всебічно розвинені фахівці (16,25%) та дехто з примусу батьків, друзів (4,06%).

Освіта може спрямовувати сучасну молодь до таких цінностей, як освіченість (35,63%); широта поглядів (30,31%); сміливість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів (26,88%); ефективність у справах (23,13%); незалежність (20,00%), відповідальність (17,81%) тощо (див. рис.3).

Рис 3. Погляди студентів щодо ціннісних орієнтирів освіти

Серед переконань, образів, якостей та властивостей, притаманних сучасній молоді такі, як активне діяльне життя (36,25%); розвиток (31,25%); впевненість у собі (24,06%); щасливе сімейне життя (20,94%); життєва мудрість (18,13%); здоров’я (15,63%); свобода (13,75%); матеріально забезпечене життя та продуктивне життя (по 11,88%); хороші й вірні друзі (10,00%); цікава робота (9,06%); кохання та пізнання (по 8,75%) тощо.

Результатами у навчанні задоволені 67,19% респондентів. Для студентів ВНЗ найважливішим у навчанні є: діяльність, де вони відчувають, що можуть чогось досягнути (41,25%) та приємний навчальний колектив (24,06%). Менш важливими для навчального процесу є не дуже напружене навчання (10,94%); хороша стипендія (9,06%); можливість проявити ініціативу та робота з людьми (по 5,31%); зручні години навчання (4,06%).

Студенти стверджують, що надійний та ефективний керівник ВНЗ повинен турбуватися про студентів (31,88%); мати ефективну програму розвитку закладу (21,25%); бути сильним лідером (10,63%), чесним та надійний (по 8,44%); зобов’язаний виконувати свої обіцянки (7,81%); діяти зрозуміло для студентів (5,94%); може принести зміни (3,75%) та захистити інститут (1,88%).

Висновки з даного дослідження. У студентський період різко активізується ціннісно-орієнтаційна діяльність, коли особа намагається будувати свою поведінку на основі свідомо обраних або засвоєних критеріїв і норм, формуючи власну сферу ціннісних орієнтацій, свій життєвий шлях. Особистісна надійність формується і виявляється у процесі спільної діяльності, у результаті співвіднесення актуальних та історичних соціально-культурних норм із власним образом зовнішнього та внутрішнього світу.

Отже, особистісна надійність – властивість людини, яка характеризує її здатність до прогнозованої поведінки, пов’язаної із реалізацією соціальних відношень відповідно до суспільних норм та ідеалів, а також власного відповідального вибору. Надійна особистість здатна бути автономним носієм загальнолюдського досвіду та історично вироблених людством і відображених у культурі форм поведінки й діяльності. Діалектика взаємодії надійної особистості та культури полягає, на наш погляд, у тому, що культура детермінує розвиток та становлення надійної особистості, яка, у свою чергу, є носієм та творцем культури.

Особистість, яка формує та розвиває власну надійність, рефлексуючи над історичними витоками українського менталітету, української духовності, здатна до природних, з огляду на їх історичну національну культуру, позитивних соціальних зрушень, до створення гармонійного і повноцінного суспільства у контексті євроінтеграції.

Перспективи подальших розвідок з цього напрямку вбачаємо у поширенні репрезентативності вибірки із студентів ВНЗ до усіх прошарків сучасної молоді, у структуруванні ціннісно-смислової сфери за виявленими параметрами.

Література

1. Балл Г.О. Особистісна надійність у гуманістичному тлумаченні: психологічні, етичні та педагогічні аспекти / Г.О.Балл // Професійна освіта: педагогіка i психологія: Польсько-український щорічник, IV. − Київ; Чекстохова, 2003. − С. 461-474.

2. Бех І.Д. Особистість у просторі духовного розвитку / І.Д.Бех. − К.: Академвидав, 2012. − 256 с.

3. Библер B.C. Нравственность. Культура. Современность. (Философские размышления о жизненных проблемах) / В.С.Библер. − М.: Знание, 1990. − 64 с.

4. Виховання духовності особистості: навч.-метод. посібник / Національна академія педагогічних наук України, Ін-т психології ім. Г.С.Костюка; заг. ред. М.Й.Боришевського; [М.Й.Боришевський, Л.І.Пилипенко, О.І.Пенькова, Т.М.Яблонська, Н.Д.Володарська, О.В.Шевченко, В.В.Антоненко].– К.: Ін-т психології ім. Г.С.Костюка; Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. – 104 с.

5. Карандышев В.Н. Методика Шварца для изучения ценностей личности: концепция и методическое руководство / В.Н.Карандышев. − СПб.: Речь, 2004. – 70 с.

6. Киричук О.В., Карпенко B.C. Рівні суб’єктності та індикатори духовності людини // Педагогіка і психологія. –1995. –№3. – С.3-12.

7. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. – 3-е изд., доп. / Д.А.Леонтьев. – М.: Смысл, 2007. – 511 с.

8. Рокич М. Диагностирование ценностей / М. Рокич. – М.: 1987. – 197 с.

9. Сарычев С.В. Социально-психологические факторы надежности малых групп в различных социальных условиях: автореф. дисс. д-ра психол. наук: 19.00.05 / С.В. Сарычев. – Курск, 2008. – 42 с.

10. Стрижов Е.Ю. Нравственно-правовая надёжность личности: социально-психологические аспекты. Монография / Е.Ю. Стрижов. – Тамбов: Изд. дом «ТГУ им. Г.Р. Державина», 2009. – 528 с.

11. Трухин И.А. Личность как система идей. / И.А.Трухин. – К.: КМЦ «Поэзия», 2009. – 508 с.

12. Франкл Виктор. Человек в поисках смысла / В.Франкл.– М.: Прогресс. – 390с.

13. В.В.Шусть. Ціннісно-історичні концепти як чинники традиційної системи виховання // Актуальні проблеми психології: Етнічна психологія. Історична психологія. Психолінгвістика. – Т. ІХ, частина 5. – 2010 – С. 70-75.

14. Ядов В.А. Соотношение ценностных ориентаций и реального (явного) поведения личности в сферах труда и досуга. Личность и ее ценностные ориентации / В.А. Ядов. // Информационный бюллетень ИКСИ. – 1969. – № 19. – с. 49-66

15. http://net-artis.com/konstituciya-respubliki-uzhupis/