Фізична культура і спорт/ 1.Фізична культура і спорт: проблеми, дослідження, пропозиції

Шмуль А. Ю., Любимов В. А., Павлун Т. О.

Академія митної служби України

Вплив педагогічного контролю на заняття фізичним вихованням

Актуальність роботи. Студентська молодь становить науковий, культурний, оборонний потенціал України, генофонд нації. Збереження та зміцнення здоров’я студентів є складною культурно - освітньою, економічною і соціально-політичною проблемою, а підвищення рівня їхьої фізичної підготовкиє найактуальнішим завданням, яке гостро стоїть перед суспільством.

Фізичне виховання є не лише засобом виховання й поліпшення фізичної підготовки юнаків і дівчат, а нерідко основним чинником відновлення та зміцнення здоров’я в період становлення й кінцевого формування організму, засобом ліквідації недоліків у фізичному розвитку, могутнім джерелом підвищення загальної та розумової працездатності.

Фізичне виховання – могутній засіб активного впливу на розвиток організму і удосконалення його функцій. Викладач фізичної підготовки повинен здійснювати спостереження за студентами під час занять фізичними вправами і спортом у відповідності з особливостями організму студентів різного віку й статі та стану їх здоров'я і фізичного розвитку. Недостатність знань і досвіду в цій роботі створює для викладачів значні труднощі.

Різні аспекти здійснення педагогічного контролю викладачів фізичної та спеціальної підготовки привертали увагу багатьох фахівців, зокрема: О.О. Абдуліної, Г.О. Арутюнової, Г.В. Троцко, Л.В. Нечаєвої, В.В. Сагарди та ін. У своїх працях вони визначають мету, зміст, форми і методи здійснення педагогічного контролю.

Розв'язанням проблеми здійснення педагогічного контролю над заняттями з фізичного виховання займалися такі вчені: Матяжов В.С., Гужаловський А. А., Терованесян А.А [1, 2, 4].

Їх дослідження свідчать, що педагогічний контроль, по суті, єдиний спосіб, який дозволяє виявити співвідношення впливу фізичних занять і його ефекту, оцінити їх відповідність або невідповідність результатам, що планувались і тим самим дати підстави для прийняття рішення.

Метою даного дослідження є аналіз та визначення видів,форм і результатів впливу педагогічного контролю над заняттями фізичної підготовки.

Результати дослідження.

При характеристиці контролю в процесі фізичного виховання це поняття трактується далеко не однозначно. Тривалий час контрольні функції спеціалісти фізичного виховання (далі – ФВ) традиційно зводили переважно до обліку успішності і контролю фізичного стану тих, хто займається. Очевидна обмеженість такого підходу, оскільки він охоплює лише окремі аспекти контролю. В сучасній літературі спостерігається і інша крайність — в ній можна нарахувати вже близько десяти найменувань видів і різновидностей контролю (педагогічний, лікувальний, біологічний, антропометричний, біохімічний, біомеханічний, психологічний, організаційний і т.п.), що свідчить про багатогранність проблеми і про невпорядкованість зв’язаних з нею уявлень.

Якщо говорити про контроль, який органічно включений в процес фізичного виховання, то характер такого контролю визначається перш за все реально існуючими відносинами між суб’єктом і об’єктом виховання. Тому в фізичному вихованні розрізняють:

1) контроль, який здійснюється педагогом «педагогічний контроль»;

2) самоконтроль.

Педагогічний контроль охоплює всі сторони педагогічного процесу, тобто, мету, ціль, його умови та результати і розглядає їх у взаємозв`язку як модель, еталон єдиного цілого. Такий контроль здійснюється спеціалістом з використанням тих засобів і методів, які він може і повинен кваліфіковано застосувати [1].

Його основними складовими частинами є:

1) контроль системи факторів впливу на студентів;

2) контроль стану студентів і ефекту впливу.

Педагогічний контроль розпочинається з вивчення вихідного рівня можливостей і готовності студентів до реалізації завдань. Він звичайно починається до початку курсу або чергового циклу занять і є необхідною передумовою доцільної організації педагогічного процесу, включаючи і розподіл контингенту студентів за групами (згідно з їхніми індивідуальними можливостями). Вихідний педагогічний контроль передбачає також оцінку індивідуального рівня знань і фізичного розвитку, рухового досвіду, фізичної підготовленості, мотивацій і установок, що відбивають ставлення до майбутніх занять [2, 4].

Контроль факторів, що впливають на студентів в процесі ФВ охоплює наступні види впливів:

- ті, що йдуть безпосередньо від педагога;

- ті, що чинять умови зовнішнього середовища;

- ті, що випливають з діяльності і взаємодії студентів.

Контролюючи першу групу впливів, викладач повинен здійснювати педагогічний самоконтроль, тобто шляхом самоспостереження та інших методів контролювати власні дії, вчинки, вказівки, повідомлення і т.д., звернені до вихованців.

Контроль факторів зовнішнього середовища передбачає оцінку метеорологічної інформації, гігієнічних умов занять, обладнання, інвентаря, одягу. Педагогічний аспект контролю тут полягає у зіставленні наявних умов і можливостей досягнення передбаченого ефекту.

Щільне місце в контролі специфічних факторів фізичного виховання посідає контроль рухової діяльності і безпосередньо пов’язаних з нею взаємодій студентів.

Оцінюючи рухову діяльність як фактор впливу на студентів, важливо враховувати величини навантажень, режим чергування навантажень і відпочинку.

Найважливіше значення у педагогічному контролі має визначення внеску занять у формуванні знань, умінь, навичок, розвиток здібностей, удосконалення особистих якостей учнів. Контролюючи це в процесі ФВ використовують як загально педагогічні методи контролю результатів навчання і виховання, так і специфічні методи оцінки техніки рухових дій, зрушень у рівні розвитку фізичних якостей і фізичної підготовленості.

Виняткову роль відіграють методи організовані у форму тестових та інших контрольних вправ.

Документальний облік даних, що підлягають контролю у ФВ, частково уніфікований (відомості, протоколи тестувань і змагань). Водночас для нормального педагогічного контролю доводиться вести безліч робочих записів і аналізувати їх [4].

Повноцінний контроль, що здійснюється в ході занять фізичними вправами вимагає від педагога спеціальних знань і вмінь, які забезпечують правильне спостереження, аналіз, та оцінку дій тих, що займаються, виявлення недоліків у власних діях, визначення міри придатності та ефективності засобів, методів та організаційних форм роботи в конкретних умовах та учбових ситуаціях [2].

Повноцінний контроль жадає від педагога спеціальних знань і умінь, які забезпечують правильне спостереження, аналіз політики та оцінку дій осіб, котрі займаються, виявлення недоліків у власних діях, визначення ступеня придатності та ефективності коштів, методів і організаційних форм роботи в умовах і навчальних ситуаціях. І на цій основі можливого усунення помічених недоліків або ж попередження їх у наступних заняттях [3].

Зміст педагогічного контролю:

- контроль над відвідуванням занять;

- контроль над тренувальними навантаженнями;

- контроль над станом осіб, котрі займаються;

- контроль над технікою вправ;

- облік спортивних результатів;

- контроль над поведінкою під час змагань.

Види педагогічного контролю. Широко поширеними видами педагогічного контролю над проведенням занять із фізичного виховання є:

1) хронометрування діяльності студентів, котрі займаються на занятті;

2) визначення фізичного навантаження під час заняття;

3) контрольні випробування;

4) педагогічний контроль над навчально-виховним процесом.

Хронометрування заняття. Однією з показників ефективності заняття є його щільність. Розрізняють загальну (педагогічну) і рухову (моторну) щільність заняття.

Загальною щільністю називається відношення педагогічно виправданих витрат часу до тривалості заняття. Руховою щільністю прийнято вважати відношення часу, використаного безпосередньо на кожну рухову діяльність під час заняття до його загальної тривалості.

Залежно від застосування всі види діяльності осіб, котрі займаються бувають раціональними чи нераціональними. Педагогічно виправданими витратами часу можна визнавати лише ті, що необхідні для вирішення завдань даного заняття і виховання студентів.

Оцінюючи данні, слід пам'ятати, що загальна щільність повноцінного заняття повинна наближатися до 100%. Що ж до рухової щільності, то залежно від типу заняття, її показник може змінюватися. Так, на заняттях вдосконалення техніки дії та розвитку рухових якостей вони можуть досягати 70-80%, а при вивченні рухових дій та формуванні знань, потребують значних витрат часу на розумову діяльність осіб, котрі займаються, рухова щільність може коливатися приблизно до 50%.

Визначення фізичного навантаження під час заняття ФВ можна вимірювати у різний спосіб, але це найбільш доступним, а також найпоширенішим є вимірювання частоти ударів пульсу.

Контрольні випробування. З метою контролю над результативністю педагогічного процесу проводиться перевірка фізичної підготовленості студентів. Контрольні випробування дозволяють виявити рівень розвитку окремих фізичних якостей, порівняти його з нормативними показниками і скласти обгрунтовані плани спрямованого розвитку фізичних якостей студентів.

У практиці фізичного виховання у навчальних закладах використовуються такі тести:

- біг на 100 м (оцінка швидкісних здібностей);

- стрибок завдовжки з місця (показник розвитку силових здібностей м'язів ніг);

- підтягування в висі (юнаки) (показник локальної силовий витривалості);

- біг 500 м (дівчини) і 1000 м (юнаки) (показник спеціальної витривалості);

- біг на 2000 м. для студенток і 3000 м. для студентів (показник загальної витривалості).

Для того щоб отримані під час тестування показники були достовірні, повторні випробування мають проводитися в аналогічній обстановці, за одну і ту ж добу, по однаковій методиці. Бажано, щоб характер попередньої рухової активності студентів у дні тестування не містив істотної різниці. Спочатку проводяться випробування, у бігу на 100 м, потім - в стрибках, підтягненні й у бігу на витривалість [3].

Висновок. Теоретичний аналіз проблеми дослідження показав, що взагалі аспекти педагогічного контролю над заняттями з ФВ мають чітку регламентацію та різноманітні форми і методи, що дозволяють досконально здійснювати викладачами такий контроль у ході заняття та виявляти недоліки у своїй роботі та роботі студентів, а також знаходити ефективні засоби досягнення кращих результатів у проведенні заняття з ФВ.

Література:

1. Матяжов В.С. Студенческий лагерь отдыха и спорта. Львов; Вища школа . Изд-во при Львов. ун-те. 1980 с. 32-33, 85-89.

2. Основы теории и методики физической культуры. Учебник для техникумов физической культуры. Под ред. А.А. Гужаловского - Москва; ФиС 1986; с. 275-277, 272-273, 257-261.

3. Физическое воспитание в профессионально-технических вузах. Метод. пособие -Москва: Высшая школа 1976: с. 8-12; 18-19.

4. Терованесян А.А. Педагогические основы физического воспитания. - Москва, ФиС 1987; с. 172-179.

5. Фізичне виховання: Програма для сільськогосподарських вищих навчальних закладів з усіх спеціальностей - Київ: Міністерство сільськ. госп. І продовольства, 1995: с. 34