Физическая культура и спорт /1. Физическая культура и спорт, проблемы исследования, предложения

Викладач Ґава Владислав Дмитрович

Національний Технічний  університет України, Київ

ФІЗКУЛЬТУРНА ОСВІТА ТА ФАКТОРИ ЇЇ ПРОЕКТУВАННЯ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ.

         Серед багатьох і різноманітних проблем, які постають перед університетом, є такі, що виникають знову і знову, потребуючи нових рішень на кожному етапі розвитку системи освіти. До таких проблем можна віднести ті, що пов’язані з підвищенням ефективності навчання, розробкою сучасних методів і форм навчання, удосконаленням системи оцінювання навчальних досягнень студентів тощо. Аналіз програм навчального предмета «Фізична культура» свідчить, що за останнє десятиліття зміст програм майже не змінився. Однією з причин такого стану є відсутність науково-теоретичного обґрунтування проектування змісту фізкультурної освіти для студентів.

         Вихідне положення концепції проектування змісту фізкультурної освіти полягає в тому, що глобальною функцією навчання є передача соціального досвіду (в широкому розумінні культури) для його збереження, відтворення і розвитку. На це вказував ще І. Я. Лернер, який зазначив що проектування змісту освіти передбачає розгляд двох питань – звідки черпати зміст освіти та які обставини і умови об’ктивно впливають або підлягають обліку при визначенні змісту освіти, його складових елементів у їх конкретному втіленні.

         Перше питання потребує визначення джерел проектування змісту фізкультурної освіти. Друге питання передбачає визначення тих обставин або обєктів дійсності, які впливають на конструювання змісту фізкультурної освіти, але в сам конкретний зміст не входить. Такі обставини або об’єкти дійсності називають факторами, які впливають на складові змісту фізкультурної освіти. В загальнонауковому розумінні, на думку О. О. Іванової та інших, фактори мають вигляд об’єктів, явищ, процесів, що впливають на проектування змісту освіти. До них необхідно віднести ціннісні орієнтири суспільства, його потреби в освіті з урахуванням тенденцій розвитку, концептуальні підходи до освіти як соціального інституту, уявлення про структуру особистості, потреб суспільства у формуванні людей певних якостей особистості тощо.

До основних цілей фізичного виховання Л. П. Матвєєв відносить: підготовленість кожного члена суспільства до плідної праці та іншим суспільно важливим видам діяльності; підготовка до якісної трудової діяльності; фізична підготовленість військовослужбовця за допомогою спеціалізованих військово-прикладної фізичної підготовки.

Специфічні завдання фізичного виховання формуються таким чином: 1)оптимізація фізичного розвитку людини у напрямку всебічного розвитку властивих їй фізичних якостей, удосконалення рухових здатностей, зміцнення і багаторічного збереження здоров’я; 2)специфічні освітні завдання, які передбачають системне формування необхідного в житті індивідуального фонду рухових умінь, навичок і пов’язаних із ними знань (фізична освіта).

Основною метою навчального предмета «Фізична культура» є формування в учнів стійкої мотиваці щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя. 

Торкаючись проблеми визначення специфічних принципів проектування змісту фізкультурної освіти, Р. Х. Яруллин пропонує власний розподіл.

1.     Принцип відповідності навчального матеріалу програми базовим фундаментальним основам науки про фізичну культуру.

2.     Принцип єдності та протилежності логіки – науки про фізичну культуру і логіки як навчального предмета «Фізична культура».

3.     Принцип структурної єдності змісту предмета «Фізична культура» з урахуванням особистісного розвитку і становлення студента.

4.     Принцип урахування змістовної і процесуальної сторін навчання.

До основних принципів побудови фізичного виховання в цілому Л. П. Матвєєв включає: безперервність процесу фізичного виховання і системність чергування в ньому навантажень і відпочинку; Поступове нарощування розвивально-тренируючих впливів і адаптивне збалансування їх динаміки; циклічна побудова системи знань; вікова адекватність напрямів фізичного виховання.

Джерелом-фактором проектування змісту освіти вважаються також закономірності навчання. І. Я. Лернер пропонує такий комплекс загальних закономірностей навчання, які впливають на добір і конструювання змісту освіти.

1)     Виховний характер навчання (позитивний або негативний).

2)     Будь-яке навчання реалізується тільки при цілеспрямованій взаємодії викладача та студента.

3)     Навчання відбувається тільки за активної діяльності студентів.

4)     Цілеспрямоване навчання студента певної діяльності досягається при включенні його в цю діяльність.

5)     Між метою навчання, змістом і методами є тісний взаємозв’язок залежності.

В проведеному теоретичному дослідженні проаналізовано стан проблеми визначення основних джерел і факторів проектування змісту фізкультурної освіти. Аналіз підручників і навчальних посібників із теорії і методики фізичного виховання дозволяе зробити висновок, що на теоретичному рівні проблема визначення принципів і закономірностей проектування змісту фізкультурної освіти не досліджувались. І, як наслідок, питання проектування змісту фізкультурної освіти майже не вивчалися.

         Перспективи подальших досліджень зазначеної проблеми передбачають вивчення внутрішніх аспектів проектування змісту фізкультурної освіти, які пов’язані з визначенням потреб, нахилів та інтересів учнів різних ступенів навчання до змісту навчального матеріалу на уроках фізичної культури.

Література

1.     Иванова Е. О. Содержание образования: культурологический подход / Е. О. Иванова, И. М. Осмоловская, И. В. Шалыгина // педагогика. – 2005. - №1. – С. 15 – 19.

2.     Лернер И. Я. Понятие фактора и источника формирования содержания образования / И. Я. Лернер // Теоретические основи содержания общего среднего образования / под. ред.. В. В. Краевского, И. Я. Лернер. – М.: Педагогигка, 1983. – 352с.

3.     Лернер И. Я. Проблемы принцыпов обучения / И. Я. Лернер // Сов. педагогіка. – 1980. - №12. – С. 59 – 60.

4.     Матвеев Л. П. Теория и методика физической культуры: учеб. для ин-тов физ. культуры / Л. П. Матвеев. – 1991. – 543с.

5.     Яруллин Р. Х. Базисные основания ученого предмета «Физическая культура» / Р. Х. Яруллин // педагогіка. – 2003. – №1. – С. 36 – 41.