Технічні науки/4.Транспорт

Аспірант Клен О.М.,

Д.ф-м.н. Пасічник А.М.

Академії митної служби України, Україна

До питання розрахунку інтегрального показника рейтингу стану облаштування автомобільних пунктів пропуску через митний кордон України

На сьогодні методичні підходи до вирішення питань удосконалення технологій функціонування та подальшого розвитку інфраструктури і облаштування пунктів пропуску митного кордону є ключовими питаннями у вирішенні питання підвищення показника транспортно-транзитного потенціалу України. В організації транзитних перевезень істотну роль відіграє спрощення процедури огляду на кордоні, особливо митного. На даний час облаштованість значної частини прикордонних міжнародних автомобільних пунктів пропуску (АПП) не відповідає необхідним вимогам, що підтверджується цілим рядом показників їх роботи.

Ряд науковців [1-5] має споріднену позицію стосовно існуючої мережі пунктів пропуску на митному кордоні України, яка не задовольняє повною мірою потреб держави в розвитку міжнародних зв’язків, не забезпечує швидкого перетинання державного кордону особами і переміщення через нього вантажів, стримує зростання обсягів транзитних перевезень її територією, спричиняє значні економічні втрати та уповільнює інтеграцію України в ЄС.

Для підвищення ефективності реалізації комплексу програм з облаштування та модернізації автомобільних пунктів пропуску державного кордону важливе значення має інтегральний показник рейтингу стану облаштування автомобільних пунктів пропуску через митний кордон України.

Розрахунок значення даного коефіцієнта виконується на основі введених показників функціональних характеристик та відносних вагових індексів їх впливу за формулою:

(1)

де – індекси впливу і-того коефіцієнта; – коефіцієнт ефективності використання пропускної спроможності пункту пропуску; – коефіцієнт відповідності пропускної спроможності пункту пропуску пропускній спроможності пункту пропуску суміжної держави; – коефіцієнт терміну експлуатації пункту пропуску; – коефіцієнт стану облаштування пункту пропуску; – коефіцієнт наявності “фільтра” пункту пропуску;– коефіцієнт економічної функціональності пункту пропуску;– коефіцієнт забезпечення пункту пропуску технічними засобами митного контролю;– коефіцієнт запровадження спільного контролю;– коефіцієнт рівня магістрального сполучення; – коефіцієнт наявності технічної документації з реконструкції та модернізації пункту пропуску;- коефіцієнт забезпечення під’їзними шляхами.

Значення наведених коефіцієнтів формули (1) визначається на основі розрахунків за даними фактичного функціонування АПП митного кордону України, тоді як індекс впливу і-того коефіцієнта дорівнює статичному значенню, що визначає рівень його вагомості відповідно до інтегрального коефіцієнта рейтингу стану облаштування пунктів пропуску.

Результати розрахунків приймаються наступним чином: АПП, значення інтегрального коефіцієнта рейтингу якого є найбільше, в черзі на реконструкцію є першим, а подальші місця визначаються в порядку зменшення значення інтегрального коефіцієнта рейтингу. Аналогічно найкращий рейтинг стану облаштування АПП відносно ефективності його функціонування визначається найменшим значенням інтегрального коефіцієнта рейтингу.

Важливим фактором у даному розрахунку є коефіцієнт ефективності використання пропускної спроможності пунктів пропуску, який визначається відношенням фактичних обсягів вантажопотоку до проектної пропускної спроможності пункту пропуску:

(2)

де – фактичний обсяг вантажопотоку, – проектна пропускна спроможність пункту пропуску.

Із формули (2) слідує, що у штатному режимі функціонування пункту пропуску, значення коефіцієнта ефективності використання пропускної спроможності пунктів пропуску можуть приймати значення 0 ≤ ≤ 1. У випадку коли коефіцієнт приймає значення більше 1, пункт пропуску працює із перевантаженням, що призводить до зменшення рівня ефективності митного контролю транспортних засобів та товарів, що переміщуються через пункт пропуску. Тому пропонується проводити прогнозування ситуації перевантаження пунктів пропуску з метою забезпечення їх планової реконструкції та модернізації.

Першочергово визначається коефіцієнт прогнозної ефективності використання пропускної спроможності пункту пропуску:

(3)

де – прогнозний обсяг вантажопотоку.

Значення коефіцієнта 0 ≤ ≤ 1 вказує на те, що проведення реконструкції пункту пропуску не є першочерговим.

У випадку, коли значення коефіцієнта ≥ 1, то виконується необхідна умова для проведення реконструкції пункту пропуску. Для її реалізації необхідно провести порівняльний аналіз прогнозної – та проектної – пропускної спроможності пункту пропуску через митний кордон України із пропускною спроможністю пункту пропуску суміжної держави – .

У випадку, коли проведення реконструкції пункту пропуску також не є першочерговим. У випадку коли пункт пропуску суміжної держави має більше значення пропускної спроможності необхідно планувати проведення реконструкції пункту пропуску. Проектну пропускну спроможність реконструкції пункту пропуску пропонується визначати так

(4)

При плануванні реконструкції пункту пропуску необхідно також передбачити відповідність пропускної спроможності пунктів пропуску і транспортних магістралей в зоні діяльності яких вони розміщуються, тобто виконання умови:

(5)

де – кількість АПП у зоні переміщення транспортних засобів даним магістральним сполученням.

Дана методика побудована також на порівнянні технічних і технологічних параметрів АПП митного кордону України з показниками аналогічних параметрів АПП суміжних держав.

Аналіз якісних показників облаштованості митного кордону України вказує на наявність дисбалансу між західною, північно-східною та південними ділянками митного кордону. Вивчення показників, що характеризують відповідність проектної пропускної спроможності фактичному навантаженню за ділянками вказує на наявність ділянок, які працюють із перевантаженням (українсько-румунська та українсько-білоруська ділянки), або проектні потужності яких не використовуються у повному обсязі (українсько-угорська та українсько-словацька ділянки). Показники транзитних перевезень свідчать про тенденцію до повільного зменшення їх обсягів за майже усіма ділянками.

Таким чином, аналіз отриманих значень інтегрального коефіцієнта та рейтингу черги АПП на реконструкцію та облаштування свідчать, що для пунктів пропуску, які працюють за постійною схемою найбільш потребує реконструкції та модернізації ділянки кордону, що межують з Росією. Щодо західного кордону України, то потребують капіталонадходжень для облаштування ділянки кордону Україна – Польща, що є стратегічно важливим для прагнення нашої держави інтеграції з ЄС. При цьому найбільш задовільний стан мають АПП на кордоні Україна –Угорщина.

Застосування даної методики дозволяє на основі актуальних даних провести оцінку стану облаштування та визначити напрямки розбудови і модернізації системи АПП МКУ, як важливої складової транспортно-транзитного потенціалу України.

Література:

1. Международные транспортные коридоры Украины: сети и моделирование / Бакаев А. А., Пирожков С. И., Ревенко В. Л. и др. - Т. 1.: Наземные виды транспорта. - К., 2003.-518 с.

2. Пасічник А. М. Дослідження пропускної спроможності української мережі міжнародних транспортних коридорів / А. М. Пасічник, В. С. Мальнов, О. М. Клен // Вісник .АМСУ. - 2012. - № 1 (47).-С. 28-36.

3. Пасічник А. М. Розбудова транспортно-митної інфраструктури - основа економічної безпеки України / А. М. Пасічник, В. С. Мальнов, О. С. Попроцька// Вісник АМСУ. - 2007. - № 3 (35). - С. 64-70.

4. Прейгер Д. К. Реалізація потенціалу транспортної інфраструктури України в стратегії посткризового економічного розвитку / Прейгер Д. К., Собкевич О. В., Смельянова О. Ю. - К.:НІСД, 2011.-37 с.

5. Сучасні транспортно-митні технології міжнародних перевезень товарів [Текст]: монографія / за ред. А. М. Пасічника. – Дніпропетровськ: АМСУ, 2012. – 288 с.