«Екологія»

Яремчук О.С.

Національний гірничий університет

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ

ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

Однією з найбільш актуальних екологічних проблем залишається  проблема побутових відходів. Питомі показники їх утворення в середньому складають 220–250 кг/рік на душу населення, а у великих містах досягають 330–380 кг/рік відповідно і мають тенденцію до зростання. Обсяг вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) щороку зростає, у 2006 р. він досяг 50,55 млн м3, або 12,6 млн т. ТПВ здебільшого захоронюють на 3 614 сміттєзвалищах і полігонах загальною площею 6 262,9 га, більшість яких перевантажені і не відповідають вимогам екологічної безпеки. У приватному секторі, через відсутність належної системи збирання ТПВ, щорічно утворюються тисячі дрібних стихійних звалищ, які не піддаються достовірному обліку  [1].

Накопичення побутових  відходів  значною  мірою  залежить від погодних умов, сезону року, ступеня благоустрою житлових будинків, рівня життя населення тощо. У загальному обсязі побутових відходів міститься 10,3 - 26,4 відсотка паперу,  20-40 - харчових відходів, 0,75 - 3,7 - деревини,      0,2 - 8 - текстилю, 1 - 5,8 - металів, 1,1 - 9 - скла, 0,6 - 6 - полімерних відходів та інших речовин. 
Збирання побутових відходів є основним завданням  санітарного очищення  населених  пунктів  і  здійснюється  більше ніж 7,5 тис. спеціальними автомобілями 56  спеціалізованих  автопідприємств  та 650  цехами.  Проте  рухомий склад спеціалізованих автопідприємств застарілий,  майже  75  відсотків  автомобілів  відпрацювали  свій ресурс   і   підлягають   списанню.  При  нормативі  12  відсотків відновлюється лише 1 відсоток  парку.  Високий  рівень  тарифів  з надання  послуг  у сфері поводження з побутовими відходами призвів до зменшення кількості укладених договорів на ці послуги. 
Для збирання та  тимчасового  зберігання  побутових  відходів використовуються контейнери,  які через застосування недосконалого механізму  розвантаження   деформуються   та   псуються.   Частина контейнерів виготовляється без кришок, що призводить до підвищення вологості побутових  відходів,   зумовлює   прискорення   процесів загнивання в теплий період року та примерзання їх до контейнерів у морозну погоду,  у зв'язку з чим ускладнюється транспортування  та стає  практично  неможливою подальша переробка побутових відходів. Через несвоєчасне вивезення побутових відходів  контейнери  стають місцем  розповсюдження  гризунів,  шкідливих  комах та небезпечним джерелом інфекцій.
Майже всі  побутові  відходи  захоронюються   на   полігонах. Переважна  їх  більшість  працює в режимі перевантаження,  тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Водночас полігони є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод.  Практично ні на одному  з  них  не  знешкоджується фільтрат.  Майже  усі  полігони потребують невідкладної санації та рекультивації.  Не вирішуються питання створення нових  полігонів. Половина  полігонів побутових відходів приймає промислові відходи. Крім   того,   у   багатьох   містах   триває   процес   утворення несанкціонованих звалищ побутових відходів.
Найбільші площі  під  полігони  зайняті в Дніпропетровській - 140 гектарів,  Донецькій - 330, Одеській - 195, Запорізькій - 153, Луганській області - 129 гектарів. 
З чотирьох  сміттєспалювальних  заводів  (мм.  Київ,  Харків, Севастополь  та  Дніпропетровськ)  працюють   лише   Київський  і Дніпропетровський,  обладнання  яких  застаріле  і  не  відповідає сучасним екологічним вимогам,  внаслідок чого вони стають джерелом забруднення довкілля токсичними газами.
У сільських   населених   пунктах   відсутні   спеціалізовані підприємства  у  сфері  поводження  з  побутовими   відходами   та санкціоновані  звалища  відходів.  Побутові  відходи складуються у природних рельєфних утвореннях - балках,  ярах,  долинах річок. Це становить  екологічну  небезпеку,  оскільки стічні води,  насичені забруднюючими речовинами, потрапляють у водні об'єкти.
Існуюча структура  системи  санітарного  очищення   населених пунктів   недосконала,   її   фрагментарність,   роз'єднаність  та різнорідність  за  відсутності  взаємодії  з  органами   державної санітарно-епідеміологічної   служби   та   охорони   навколишнього природного  середовища  не  забезпечує  достатнього  контролю   за санітарним   станом  територій,  а  також  збиранням,  вивезенням, знешкодженням та захороненням побутових відходів.
Ефективне вирішення   комплексу    питань,    пов'язаних    з поводженням   з   побутовими  відходами,  можливе  лише  за  умови визначення основних напрямів та  розв'язання  основних  завдань  з реалізації  державної  політики  у  сфері  поводження з відходами, визначених Програмою поводження з твердими побутовими відходами  в Україні  (далі  - Програма),  яка враховує сучасний стан економіки країни, перспективи її соціального розвитку.

 

Література:

1. Виговська Г.П., Міщенко В.С. Поводження з відходами в Україні: підсумки і перспективи. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://waste.com.ua/cooperation/2008/theses/vygovska.html        

2. Державна Програма поводження з твердими побутовими відходами: Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.04 № 265 [Електронний ресурс] – Режим доступу :  http://waste.com.ua/law/postanova040304-265.html