Гапчук О.В., науковий керівник Корнецька М.І.

Буковинська державна фінансова академія

Міжнародний рух капіталу в період глобальної фінансової кризи

Сучасний стан економіки характеризується глобальною фінансовою кризою, що розпочалась у 2007 році і зачепила в тій чи іншій мірі економіки більшості країн світу.

Метою цієї статті є визначення ступеня впливу світової фінансової кризи на світовий фінансовий ринок.

Завданням є проведення аналізу світової фінансової кризи і її взаємозв’язку з міжнародним рухом капіталу, визначення особливостей формування фінансової економічної кризи і прогнозування розвитку світової фінансової кризи у найближчий час.

Дослідженням цієї теми займались такі вчені як Красавіна Л.Н., Михайлова Д.М., Рогач О.І. Зокрема в основі досліджень цих вчених під міжнародним фінансовим ринком розуміють сукупність і взаємне переплетіння національних і міжнародних ринків, що забезпечують напрям, акумуляцію і перерозподіл грошових капіталів між суб'єктами ринку за допомогою банківських і інших фінансових установ для мети відтворювання і досягнення нормального співвідношення між попитом і пропозицією на капітал [2].

Фінансова криза у США почалася з іпотечної кризи ще у 2006 року. Головною її причиною було зростання обсягів неповернених житлових кредитів ненадійними позичальниками. Криза стала помітною і почала набирати міжнародних масштабів навесні 2007 року, коли New Century Financial Corporation, Найбільша іпотечна компанія США пішла із Нью-Йоркської фондової біржі у результаті заборони, накладеною на торги її акціями. Компанія перестала видавати кредити, і крім того, виявилися неспроможною виплачувати заборгованість кредиторам. Протягом наступних кількох місяців зазнали збитків або збанкрутували десятки компаній.

Надзвичайно щільна і переплетена взаємопов’язаність фінансових установ на ринку призвела до того, що криза, яка мала б стосуватися лише кредитних установ, що працюють на ринку високоризикованих позичок, вплинула спочатку на американську фінансову систему, а потім і на загальносвітову. Іпотечна криза в США спровокувала іпотечні кризи в Європі та країнах Азії, де мали місце схожі схеми кредитування. При чому, кризи зачепили як високорозвинені країни, на зразок Великобританії, Іспанії, Японії, так і країни що розвиваються, на зразок Казахстану [4].

Такі значні збитки призвели до обвалу фондових ринків світу. За 2007 рік цінні папери на світовому фондовому ринку подешевшали на 5 трлн. доларів США. В результаті, інвестори переключили свою увагу з фондового ринку на товарний ринок, що призвело до зростання цін на нафту та золото. Це в свою чергу спровокувало зростання загальносвітової інфляції та зменшення темпів росту світової економіки.

Сьогодні діяльність існуючих міжнародних організацій, які виконують регулюючі функції, є або обмеженою їх повноваженнями (МВФ, Світовий банк та інші міжнародні фінансові організації), або спрямованою на лібералізацію економічних відносин (СОТ), що вже не відповідає реаліям часу. Можливо доцільна реорганізація ООН у напрямку посилення регулюючого її впливу на світову соціально-економічну систему, оскільки ця організація є універсальною, а повноваження охоплюють усі сфери людської діяльності. Як свідчать наведені результати досліджень, вільний рух капіталу є базовим чинником світової рівноваги, який, практично в сучасних умовах не підпадає під регулювання міжнародними структурами і питання його регулювання є, до деякої міри, порушенням права та вільну підприємницьку діяльність. Розробка механізмів регулювання руху капіталу є, на наш погляд, визначальною але надто складною на даному етапі розвитку світу проблемою. Складність міститься у тому, що з одного боку регулювання руху капіталу дійсно буде стримувати появу кризових явищ, але з іншого — буде стримувати і розвиток країн з дешевою робочою силою, що тягне за собою рух інших факторів виробництва, а саме, робочої сили у напрямку високорозвинених країн [2].

Згідно опублікованій доповіді МВФ, темпи відновлення світової економіки після загальносвітової фінансової кризи виявилися більш швидкими, ніж очікувалося. Крім того, в 2011 році МВФ прогнозує подальше зростання світової економіки - на 4,3%,. Як повідомляється, за даними МВФ, економіка зони євро в 2010 році зросте на 1%, а в 2011 році - на 1,6%. Зростання економіки США в поточному році прогнозується на рівні 2,7%, а в 2011 р. - на рівні 2,4%. У той же час, економіка Китаю, за прогнозами фонду, в 2010 році виросте на 10%, а в 2011 році - на 9,7% [3].

Між тим, МВФ закликав світову спільноту повністю застосувати намічені на 2010 рік заходи зі стимулювання економіки і відзначив, що центральні банки провідних економік світу можуть собі дозволити зберігати облікові ставки без зміни. Так, на думку аналітиків МВФ, інфляційний тиск у більшості економік у найближчій перспективі буде не надто сильним. Також МВФ підвищив прогноз за вартістю нафти на 2011 рік з 79 дол. / бар. до 82 дол. / бар., а на 2010 рік залишив прогноз за вартістю нафти без зміни.

Таким чином, як свідчить проведений аналіз, фінансова криза має системний характер і відрізняється від звичайних циклічних змін в економіці, має економічне підґрунтя, пов’язане з міжнародним рухом капіталу спрямованим від високорозвинених країн до країн, що розвиваються, де ринок послуг знаходиться на стадії становлення і механізми інтенсифікації його розвитку не розроблені. Надзвичайно тісна взаємопов’язаність та переплетеність фінансових систем призвела до того, що криза на американському ринку переросла у кризу світової економіки.

Список використаних джерел

1. Білорус О.Г., Мацейко Ю.М. Глобальна перспектива і сталий розвиток / Білорус О.Г., Мацейко Ю.М. — К.: МАУП, 2009.— 492 с.

2. Мозговий О.А., Міжнародні фінанси - К.:КНЕУ, 2008. – 504 с.

3. Світовий банк. Профіль даних // [Електронний ресурс] URL://http://ddpext. worldbank. org/ext/ddpreports/ View Shared Report

4. Аналітичний портал «Світова економіка», http://www.ereport.ru