Науковий керівник: Банар В.Ф.

Ольга Виздрик

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

 

ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ ЯК ФІСКАЛЬНИЙ ЗАСІБ УПРАВЛІННЯ СУСПІЛЬНИМ РОЗВИТКОМ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

 

Розвиток України в умовах світової економічної кризи характеризується падінням ВВП, дефіцитом Пенсійного фонду України, зростанням державного боргу, зменшенням темпів надходження прямих іноземних інвестицій, від’ємним сальдо поточного рахунку платіжного балансу країни, високим рівнем безробіття, зниженням купівельної спроможності населення тощо. Так, за даними Держкомстату України ВВП України за ІІ квартал 2009 року, порівняно з аналогічним періодом 2008 року знизився на 18%. Для забезпечення пенсійних виплат Пенсійний фонд України отримав позики з Державного бюджету 20 млрд. грн., так як коштів, які надходять від юридичних та фізичних осіб не вистачає для виплати пенсій та інше.[2, c.97]

Розв’язання цієї проблеми потребує серйозного державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання. За оцінкою Світового банку Україна належить до тих країн, які практично не проводять такої роботи, тоді як із 183 країн світу, 131 країна вже провела такі реформи. Складовими таких змін, безумовно, в першу чергу, є реформування податкових систем.[2, c.98]

Податкова політика держави є чи не найбільш дієвим і впливовим засобом на прогресивність суспільного розвитку. Важливою передумовою ефективності податкової політики є не залежність від неї тенденцій суспільної еволюції, а навпаки. Таким чином, ідеальної податкової політики не існує – можливий тільки її оптимальний варіант на конкретному етапі суспільного розвитку. Це означає, що податкова політика держави повинна бути максимально мобільною та еластичною, що дозволить отримати максимально позитивний ефект у загальнодержавних масштабах.[3, c.341]

Відповідний рівень адаптивності податкової політики до потреб й інтересів суспільства може постати або засобом стабілізації економічного прогресу, або механізмом саморуйнування – занепаду економіки і соціального зубожіння. Ринково розвинутий світ вже давно здійснив переакцентування домінант податкової політики з фіскальних позицій на регулятивно-стимулюючі. В Україні упродовж останніх років знову простежуються пріоритети фіскальності податкової політики (табл.).[2, c.124]

Таблиця 1

Динаміка фіскального перерозподілу ВВП в Україні за період 2002-2008 рр. [4]

Рік

ВВП млрд.грн.

% ВВП в бюджеті

Доходи бюджету млрд.грн.

Видатки бюджету

млрд.грн.        

Баланс бюджету

Податки

млрд.грн.

%

млрд.грн.

% ВВП

2002

225,810

27,4

61,9

60,3

1,6

2,7

45,39

20,1

2003

267,344

28,2

75,3

75,8

-0,5

-0,7

54,32

20,3

2004

345,113

26,5

91,5

102,5

-11,0

-10,7

63,16

18,3

2005

441,452

30,4

134,2

142,0

-7,8

-5,5

98,065

22,2

2006

544,153

31,6

171,8

175,5

-3,7

-2,1

125,74

23,1

2007

720,731

30,5

219,9

227,6

-7,7

-3,4

161,26

22,4

2008

949,864

31,4

297,9

312,0

-14,1

-4,5

227,2

23,9

 

В економічних теоретичних дослідженнях розроблений механізм регулювання податкового навантаження на суб’єктів господарювання в умовах кризового і посткризового розвитку, який передбачає зниження податкового тиску в умовах кризи для стимулювання підвищення ефективності підприємницької діяльності, а можливе зменшення доходної частини пропонується покривати через запозичення. При зростанні економіки податкові ставки можна збільшувати.[2, c.98]

Держава спроможна й повинна маневрувати податками в залежності від соціально – економічної ситуації в суспільстві, здійснюючи ефективний вплив на різні сторони діяльності платників податків.

В Україні за роки незалежності відбулася низка позитивних змін в реалізації податкової реформи. Зокрема:

­­ - знижено податкові ставки для фізичних та юридичних осіб;

- значно скорочені податкові пільги;

- вдосконалений процес податкового контролю;

- розроблено механізм адміністрування податків тощо.[1]

Разом з тим, чимало проблем залишаються не розв’язаними. Серед них, насамперед, такі:

-         значне податкове навантаження на суб’єктів господарювання;

-         проблеми адміністрування ПДВ, ліквідація неефективних податків;

-         проведення податкового обліку на базі бухгалтерського;

-         впровадження єдиного соціального податку, податку на нерухомість;

-         вдосконалення взаємодії платників податків і органів державної податкової служби тощо.[1]

Головна мета податкової політики полягає у стимулюванні виробництва валового внутрішнього продукту – основного об’єкта фіскального перерозподілу, а також у забезпеченні процесу генерації суспільних доходів, їх раціонального розподілу і витрачання. Закладення надійних підвалин цим вимогам відбувається з допомогою податкового регулювання, що потребує максимальної гнучкості податкової політики на основі оптимальної ув’язки фіксальних інтересів держави та платників податків.[1]

Результатом комплексного впровадження програми модернізації державної податкової системи України має стати трансформація нинішньої податкової служби у провідну демократичну та підзвітну суспільству високоефективну державну установу, яка діє на правових засадах та користується довірою і підтримкою суспільства.[3, c.374]

Інтенсифікація рестрикційної дієвості податкової політики при недостатності грошових ресурсів у суспільстві зумовлює зниження об’єктів фіскального розподілу й призводить до фіскальної неефективності у контексті наповнення коштами бюджету держави.[2, c.125]

Особлива проблема виникає тоді, коли соціально-економічна ситуація поєднує економічний спад й інфляцію. За подібних обставин потрібно  впроваджувати одночасно стимулюючі та гальмівні податкові інструменти й важелі для орієнтування податкової політики на досягнення суспільного добробуту.

 

Література:

1.Про схвалення концепції реформування податкової системи України: розпорядження: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. №56-р – http:// www.rada.gov.ua/

2.Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції та світової фінансово-економічної кризи: Матеріали ювілейної міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 65-річчю Буковинської державної фінансової академії. – Чернівці, 2009. – 408с.

3.Розвиток національної економіки в умовах євроатлантичної інтеграції та світової фінансової кризи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів. – Чернівці: Яворський С.Н., 2009. – 440с.

4.www.ukrstat.gov.ua Державний комітет статистики України.