ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТОРСЬКОЮ

ЗАБОРГОВАНІСТЮ

 

Студент ХНЕУ

Спеціальності фінанси

Дзюба Р. Г.

 

На сьогоднішній день управління кредиторською заборгованістю являється важливим аспектом фінансового менеджменту на підприємстві, так як кредит виступає основою опорою діяльності сучасного бізнесу. Актуальність даної роботи полягає в систематизації існуючих теорій управління кредиторською заборгованістю та спробі виявити найбільш характерні механізми управління кредиторською заборгованістю для малого підприємства на основі існуючих підходів в сучасній літературі.

Кредиторська заборгованість – це зобов’язання, що виникли в результаті минулої чи поточної господарської діяльності та повинні бути виконаними в майбутньому[1]. Суб’єктами таких відносин виступають кредитор та боржник. Об’єктом виступають ті грошові чи матеріальні цінності, затрати чи проекти стосовно яких укладена угода позики[4].

При розумному управлінні кредитними ресурсами кредиторська заборгованість може стати додатковим та відносно дешевим джерелом залучення ресурсів. Саме через те, як будуються відносини з контрагентами, узгоджуються умови договорів, контролюються строки поставки та оплати в найбільшій мірі залежить ефективність використання отриманих ресурсів. Таким чином управління кредиторською заборгованістю характеризується наступними основними принципами[3]:

правильність вибору форми заборгованості з метою мінімізації відсоткових виплат на покупку матеріальних цінностей;

встановлення найбільш зручної форми банківського чи комерційного кредиту та його строку;

недопущення утворення простроченої заборгованості.

Отже управління кредиторською заборгованістю – оптимізація суми заборгованості підприємства перед іншими юридичними та фізичними особами.

Управління кредиторською заборгованістю підприємства може бути проведено за допомогою двох основних варіантів: оптимізації кредиторської заборгованості та мінімізації кредиторської заборгованості.

Оптимізація кредиторської заборгованості – пошук нових підходів, за допомогою яких зміна кредиторської заборгованості зможе позитивно впливати на діяльність підприємства. На відміну від оптимізації, мінімізація представляє собою механізм управління кредиторською заборгованістю, при якому існуюча кредиторська заборгованість максимально зменшується, або ж повністю погашається.

Таким чином можливо зробити висновок, що залучення додаткових кредитних ресурсів повинно призводити до збільшення рентабельності виробництва, а для цього необхідна ефективна система управління кредиторською заборгованістю основана на оптимізації та мінімізації кредиторської заборгованості.

 

Література:

1. Ільіна С.Б., Шило В.П., Кисла В.І., Шрамкова Н.І. Гроші та кредит.- Київ: «Професіонал», 2007.-363с.

2. Оптимизация управления кредиторской задолженостью на предприятиях промышлености / Короткова М.В. // Весник ОГУ. – 2009г. - №5. – С. 104-109.

3. Официальный сайт «Корпоративный менеджмент» [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.cfin.ru/management/finance /payments/effect_payables.shtml

4. Официальный сайт «Экономико-правовая библиотека» [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.vuzlib.net/ukp/6.htm